Як європейці готуються до підвищення цін на газ і віялових відключень

У «технічні причини» більше не вірять

Перед лицем найбільшої з 1970-х років енергетичної кризи кілька країн уже пішли на надзвичайні заходи та збираються нормувати споживання газу — спочатку добровільно, потім примусово. Європа розконсервує вугільні електростанції та всерйоз обговорює відродження ядерної енергетики.

Росія вже рік поступово зменшує постачання газу до ЄС, але цього тижня воно впало до небаченого за останні десятиліття рівня — близько 100 млн кубометрів на добу. Ще у травні «Газпром» постачав 250 млн на добу, а три роки тому — 500 млн.

Чергове скорочення пояснюється плановою профілактикою на одному з трьох газопровідних маршрутів із Росії до Європи — південному, через Туреччину. Вона закінчиться за тиждень, однак у липні буде ремонт основного трубопроводу «Північний потік» до Німеччини. Поки що «Газпром» не демонструє жодного бажання бронювати вільні потужності та збільшувати прокачування за третім маршрутом — через Україну.

«З огляду на те, як поводиться Росія останнім часом, я не виключаю, що вони й надалі під різними приводами скорочуватимуть постачання газу до Європи, аж до повного відключення», — сказав у середу голова Міжнародного енергетичного агентства (МEA) Фатіх Біроль.

Біроль одним із перших попереджав ще до нападу Росії на Україну, що Кремль використовує газ для тиску на Європу, а тепер пропонує ЄС готуватися до життя із газовим зашморгом на шиї. Заповнити запаси в сховищах до зими за таких умов не вдасться, і потрібний запасний план, включно зі зростанням вироблення на вугільних та атомних станціях.

Навіть «найзеленіші» чиновники Єврокомісії згодні з цим.

Росія пояснює скорочення постачання технічними причинами. Кремль заперечує роль в енергетичній кризі та називає чотириразове зростання цін на газ у Європі за останній рік наслідком реформи енергетичного ринку ЄС та західних санкцій проти Росії.

«Самі наробили справ там, ціни злетіли до небес, і шукають винних знову», — сказав минулого тижня президент Володимир Путін і передрік Європі політичний та економічний колапс: деградацію, бідність та зміну еліт після приходу до влади радикалів та популістів.

Читайте також: Німеччина запровадила режим тривоги через скорочення постачання газу

Газові ігри: від партнерства до шантажу

За понад два десятиліття правління Путіна ЄС збільшив закупівлі російського газу у півтора раза. Тепер Європа збирається скоротити їх на дві третини всього за кілька місяців.

Росія представляла газ як чистий бізнес поза політикою та хвалилася репутацією надійного постачальника. Вона вела газові війни з Україною та Білоруссю, але ніколи — з Європою, найбагатшим, найближчим та найбільшим своїм ринком збуту. Так тривало аж до минулого року.

ЄС із задоволенням купував російський газ, але в нього були інші далекосяжні плани: вже за кілька років він збирався скоротити закупівлі, та ще й заборонити довгострокові контракти з «Газпромом», щоб змусити його конкурувати з новими великими гравцями, насамперед США.

Чистий газ Європа хотіла використати у «зеленій» перебудові економіки, щоб скоріше закрити вугільні, а в Німеччині — ще й атомні електростанції. Скоротити викиди, стримати страхи після аварії на японській АЕС «Фукусіма», а тим часом активно переходити на відновлювані джерела енергії: сонце, вітер і водень.

До планів Путіна таке не входило. Він скрізь критикував «розумників» із Євросоюзу, минулого літа злегка прикрутив кран, а восени влаштував масштабний показовий дефіцит. «Газпром» недокачав газ до своїх європейських сховищ і пішов зі спотового ринку. Виконував лише довгострокові контракти — і в результаті ціна взимку злетіла до історичних висот.

Тепер вона стала ще вищою через скорочення поставок. Але результат поки що протилежний — ЄС не сповільнив, а прискорив болісний і дорогий розворот своєї економіки спиною до «Газпрому».

На користь того, що штучно створений Росією дефіцит — це шантаж, зі сподіванням змусити Європу переглянути відмову від російського газу, а не тотальна війна на знищення, говорить той факт, що «Газпром» з європейськими партнерами побудували торік другу гілку «Північного потоку» у Німеччину. Тепер вона іржавіє на дні Балтійського моря, і згідно з технічною документацією, на це піде півстоліття, не менше.

Путінська стратегія розвитку Росії, як і раніше, відписує їй місце провідної енергетичної держави в регіоні, тоді як у європейських планах до 2050 року російським копалинам відводилася до війни скромна роль, що постійно зменшується. Агресія проти України лише прискорила цей рух протилежними курсами — новий план ЄС передбачає повну відмову вже до 2027 року.

А Путін розраховує вийти з нинішньої кризи переможцем. На його думку, ЄС продовжить купувати у нього газ, нафту та вугілля. Але це буде вже інший ЄС.

Нинішня Європа деградує, європейська демократія — лише декорація, а еліти відірвані від народу, сказав Путін минулого тижня у програмній промові на форумі у Петербурзі.

Читайте також: Дефіцит пального в Україні скорочується: чому невдоволені наші сусіди

Як Європа готується до газової блокади

Великого вибору у ЄС немає — повністю відмовитися від російського газу не вийде не лише до зими, а й навіть у найближчі кілька років. За оцінками європейських та німецьких чиновників, дефіцит енергоносіїв відчуватиметься щонайменше три роки.

Ще нещодавно Європа залежала від «Газпрому» на 40%, у кризу ця частка скоротилася приблизно до 35%, а тепер впала до 25%. Замістити цю чверть альтернативними джерелами газу не вдасться.

ЄС доведеться виявити гнучкість та винахідливість, щоб збільшити пропозицію енергії та організовано скоротити попит на неї. Інакше не уникнути хаотичного обвалу та віялових відключень прийдешньої зими.

Частково на це спрямовані нові правила, що вимагають заповнити підземні газові сховища на 80% до жовтня та 90% до листопада. Наразі датчик показує 55% — це трохи краще, ніж минулого року, коли «Газпром» вирішив залишити свої європейські сховища порожніми. Однак за таких цін і відключень план буде зірвано.

Для скорочення попиту влада найбільших північних країн ЄС уже оголосила, що запроваджує перший етап надзвичайного антикризового плану. Він не передбачає втручання в ринкові відносини та регулювання цін, проте надає чиновникам, регуляторам та газорозподільним мережам додаткові можливості для моніторингу та м'якого коригування поведінки споживачів. Так, у Німеччині організують аукціони відключень — охочим компаніям платитимуть за те, щоб вони добровільно скоротили споживання газу.

Перший рівень енергетичної небезпеки оголошено у Німеччині, Австрії, Швеції, Данії та Нідерландах, а Італія зібралася приєднатися до них після скорочень російських поставок цього тижня.

Однак серйозні проблеми почнуться у споживачів лише на другому та третьому етапах — у більшості країн вони означатимуть можливість підвищення цін для населення понад регульований максимум та нормування поставок для промисловості аж до віялових відключень.

Скорочення попиту загрожує гальмуванням економіки і навіть рецесією, що завадить Європі відновитися після кризи. Частково влада підтримує попит субсидіями, проте вони заважають ринку знайти рівновагу і позбавляє споживачів стимулу економити світло, тепло та паливо.

Другий спосіб пом'якшити наслідки дефіциту — збільшити альтернативну пропозицію енергії. Досі ЄС розглядав як заміну традиційному набору копалин лише поновлювані енергоресурси, а перехідним паливом вважав саме газ. У результаті Європа прискорено консервувала та виводила з ладу цілком собі придатні та сучасні вугільні та атомні електростанції та збільшувала споживання російського газу.

Наразі країни ЄС терміново переглядають стратегію.

Німеччина, Італія, Нідерланди та Австрія готуються активніше палити вугілля на електростанціях. Греція збирається збільшити видобуток вугілля протягом найближчих двох років і перевести кілька газових станцій на дизпаливо.

МEA радить Європі замислитись і про відродження атомної енергетики. Однак і тут доведеться шукати альтернативу Росії, де зосереджено лише 6% світового видобутку урану, але понад 40% потужностей для його збагачення.

«Війна підкреслила важливість диверсифікації поставок збагаченого урану, включно з інвестиціями в нові виробництва», — йдеться в опублікованій у середу доповіді організації, створеної багатими країнами після минулої енергетичної кризи 1970-х років, саме з метою давати їм експертні поради, як уникнути наступної.

Нова порада МEA скористатися ядерною опцією запізнилася. Інвестиції в атомну промисловість у країнах давно згорнуті, а станції поступово виводять із експлуатації. Тільки Франція ще тримається, але й там останніми місяцями постійні перебої у роботі реакторів — зараз навантажена лише половина наявних потужностей АЕС.

А Німеччина — промисловий двигун ЄС — ще минулої зими вимкнула три АЕС. Три, що залишилися, будуть виведені з експлуатації протягом року. Попри заклики, німці відмовляються переглянути це рішення, а компанії, яким належать станції, кажуть, що продовжити їхню експлуатацію вже й технологічно неможливо.

Читайте також: На українців чекає «надскладна зима». Опалення «прикрутять» — Мінрегіон