Втрати української економіки через руйнування інфраструктури зросли на $3,1 млрд за тиждень

Про це свідчить аналіз, який здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою KSE Institute за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства інфраструктури.

За що Росія заплатить

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.

Найбільше зростання втрат за останній тиждень зумовлено новими даними щодо пошкоджень та руйнувань об'єктів залізничної інфраструктури, об'єктів охорони здоров’я та активів підприємств.

Також до оцінки додали орієнтовні втрати внаслідок пошкодження земельного фонду сільськогосподарського призначення через ракетні обстріли та проведення бойових дій. Ця сума складається з чотирьох компонентів: мінне забруднення, рекультивація земель, втрати озимих та втрати меліоративних площ.

За 62 дні війни Росії проти України загарбники пошкодили, зруйнували або захопили щонайменше 23 574 км доріг та 32 млн кв. м житлового фонду.

Читайте також: Збитки від зруйнованих доріг в Україні досягли 900 млрд грн — Укравтодор

У порівнянні з останнім тижнем зросла кількість пошкоджених або зруйнованих об'єктів. Тепер становить щонайменше 535 дитячих садочків, 866 закладів середньої та вищої освіти, 231 медзакладів, 173 заводи та підприємства.

У переліку пошкоджень та руйнувань через війну щонайменше 75 адміністративних будівель, 277 мостів та мостових переходів, 11 військових аеродромів, 11 аеропортів та 2 порти. Також станом на 26 квітня російські війська пошкодили, зруйнували або захопили щонайменше 95 релігійних та 130 інших культурних споруд.

Прямі втрати України від пошкодження фізичної інфраструктури, на основі публічних джерел та даних органів влади, станом на 26.04.2022, з початку воєнних дій

Серед областей, де найбільше пошкодили та зруйнували закладів освіти, — Донецька, Луганська та Харківська. Внаслідок війни у Донецькій області загарбники зруйнували та пошкодили понад 30% навчальних закладів, у Луганській — понад 23%, у Харківській — майже 19%. У столиці таких понад 5%.

Найбільші втрати в загальній сумі прямих задокументованих збитків інфраструктури становлять витрати житлового фонду та активів підприємств.

40% від загальної кількості пошкоджених, зруйнованих чи захоплених житлових будинків та підприємств припадає на Донецьку область, 23% сконцентровані у Харківській області, 12% — у Чернігівській області та 8% — у Київській.

Частка регіонів за втратами житла та підприємств станом на 26.04.2022, з початку воєнних дій

* Регіони з незначним рівнем збитків не враховані

Команда проєкту також працює над можливістю використання супутникових знімків для аналізу пошкоджень. Це підходить для аналізу пошкоджень масових об'єктів: житлової забудови, доріг, сільськогосподарських активів.

Сучасні зображення із роздільною здатністю 30−50 см на піксель дозволяють якісно визначати навіть приватні будинки чи сліди окремих вибухів.

Команда проєкту працює над отримання знімків від визнаних лідерів в галузі — Maxar та Airbus, а також співпрацює із низкою вітчизняних та іноземних компаній з пошуку оптимального технічного рішення щодо їх прив'язки до геокоординат та обробки.

Читайте також: Польща наполягає, щоб ЄС пустив російські активи на відновлення України

Нагадаємо, що проєкт «Росія заплатить» фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо) та оцінці фінансової вартості цих втрат.

На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні «побічні» втрати, які економіка зазнала внаслідок війни. Зокрема, закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо.

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, в результаті війни, може кожен громадянин чи юридична особа за посиланням. Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту або застосунку «Київ Цифровий».

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції