Коли Україна стане членом ЄС і що може дати статус кандидата

«Мінфін» вже писав докладно про те, що може дати Україні статус кандидата та подальше членство у ЄС. Пропонуємо до вашої уваги статтю, яку ми публікували наприкінці березня. У ній описано «військовий» шлях України до ЄС та перспективи, які на нас очікують після отримання статуса кандидата.

В березні 2022 року Єврокомісія почала розглядати заявку України на членство у Євросоюзі. Про це повідомив комісар ЄС з європейської політики сусідства та переговорів про розширення Олівер Вархеї. Він пообіцяв, що висновок щодо неї буде надано якнайшвидше. Який шлях пройде Україна, скільки часу може зайняти цей процес і що вже може дати нашій країні статус кандидата, — розбирався «Мінфін».

Над тим, щоб Україні надали статус кандидата на членство в Європейському Союзі, влада почала працювати ще до війни, кажуть дипломати.

Проте реакція ЄС була недвозначною — однозначне ні. «Тепер почалася війна, настала нова реальність, неможливі речі стали можливими», — говорить в інтерв'ю УП міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Що сталося у Версалі

Війна справді прискорила наш поступ на шляху до членства в ЄС. Заявку від України (свої автографи під нею поставили президент прем'єр та спікер) було підписано 28 лютого. За словами Зеленського, Україна звернулася з проханням про негайне приєднання до ЄС за спеціальною процедурою.

У ЄС відреагували на неї блискавично. Вже 1 березня свій голос на підтримку нашої заявки віддав Європарламент: за резолюцію, яка закликає ЄС працювати над швидким наданням Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, віддали свої голоси 637 європарламентаріїв із 676 тих, хто голосував.

Це рішення зафіксувало політичну волю 27 європейських держав бачити Україну у своєму об'єднанні, що, звісно, важливо. Але річ у тому, що жодних юридичних наслідків резолюція не мала і не матиме.

Адже Європарламент не має повноважень приймати рішення ні в процесі набуття статусу кандидата, ні в процесі подальшого вступу держави-кандидата до ЄС — ці рішення повністю стосуються компетенції держав-членів Євросоюзу.

За Європарламентом свій голос на підтримку України віддали і глави держав та урядів Євросоюзу.

«Після п'яти годин спекотних дискусій лідери ЄС сказали „так“ українській євроінтеграції. Процес розпочався», — так прокоментував підсумки саміту у Версалі Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа.

Хоча президент Франції Емманюель Макрон, виступаючи перед самітом європейських лідерів, сказав, що вважає нереалістичним брати участь у переговорах про членство з країною, яка перебуває у стані війни.

Що насправді отримала Україна?

По-перше, рада ЄС визнала належність України «до європейської сім'ї», що означає визнання перспектив членства нашої країни у Євросоюзі.

По-друге, Єврокомісії доручено вивчити заявку України та дати висновок щодо неї «відповідно до відповідних положень договорів».

До речі, ЄК також доручено розглянути заявки на членство Грузії та Молдови, які за Україною попросилися до складу спільноти.

«Наразі м'яч на полі Єврокомісії. Моя колега віце-прем'єр із європейської інтеграції Ольга Стефанишина активно з ними веде діалог для того, щоб максимально прискорити усі процеси», — прокоментував подальші кроки України Дмитро Кулеба.

Що потрібно зробити, щоб стати членом ЄС

Сама собою процедура вступу до ЄС — досить довга і максимально забюроктизована.

• Перед поданням заявки на вступ, країна має підписати з ЄС угоду про асоціацію. Виконання умов цієї угоди готує країну, яка бажає стати членом ЄС, до статусу кандидата. Україна має Угоду про асоціацію (реалізацію основних положень цього документа ми розпочали 1 листопада 2014 р.). Але в Угоді не йдеться про членство нашої країни в цьому об'єднанні.
• Далі слідує подання заявки: відповідно до статті 49 Договору про ЄС, зробити це може будь-яка європейська держава, яка поважає демократичні цінності та зобов'язується проводити їх у життя. Цей етап Україна вже пройшла.
• Після подання заявки про членство розпочинається процедура її розгляду — оцінний етап. Європейська комісія (вищий виконавчий орган ЄС) проводить переговори з кандидатом щодо відповідності критеріям. За їхніми результатами складається звіт для Ради ЄС (вищий законодавчий орган ЄС). Рада ЄС консультується з Європарламентом (ще один законодавчий орган ЄС; потрібна більшість) і виносить рішення про початок переговорів щодо вступу. Країна набуває офіційного статусу кандидата.
• Потім визначаються умови, за яких країна може приєднатися до ЄС. Переговори відбуваються у формі двосторонніх конференцій між членами ЄС та кандидатом. Обговорюють регіональну політику, транспорт, енергетику, податкову політику, юстицію та внутрішні справи, фінансову сферу, сільське господарство тощо. Результати переговорів долучаються до проекту угоди про вступ країни — кандидата до ЄС.
• Що важливо, на початку 2020 року Євросоюз змінив порядок проведення переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Якщо раніше їх початок обов'язково мав завершитися прийомом держави в об'єднання, то зараз Євросоюз отримав легальне право зупиняти переговори, припиняти їх або перезапускати переговорний процес за окремими напрямками у разі незадовільних результатів.
• Далі країна має отримати схвалення Ради ЄС (одноголосне) та Європарламенту (абсолютна більшість). І лише після цього скликається конференція представників усіх держав-членів ЄС, на якій підписується договір про приєднання.
• Угода підлягає ратифікації в усіх державах-членах ЄС та в державі-кандидаті (у ряді країн питання виноситься на референдум). Після виконання всіх ратифікаційних процедур та набуття чинності угодою країна-кандидат стає повноправним членом ЄС.

Щоб уявити, скільки часу може зайняти така процедура, достатньо подивитися на досвід інших країн, які вже перебувають у процесі.

На даний момент статус кандидата мають Туреччина, Північна Македонія, Чорногорія, Албанія та Сербія.

Наприклад, Туреччина підписала Угоду про асоціацію ще 1963 року. Заявку на вступ була подано у 1987 році, статус кандидата країна отримала у 1999 році, а переговори про вступ розпочалися у 2005-му.

Північна Македонія уклала Угоду про асоціацію у 2001 році. Заявку на вступ було оформлено 2004-го і вже наступного року країна стала кандидатом. Проте переговори розпочалися лише у 2020 році.

На кандидатство в члени ЄС претендують ще кілька країн: 2016 року офіційну заявку на вступ до Європейського союзу подала Боснія та Герцеговина. У 2022 році намір подати заявку окреслив уряд частково визнаного Косова.

Що вигадають для України

Україна вже вступила до процесу приєднання до ЄС. Але зараз Євросоюз просто не уявляє, як можна прийняти нас екстерном.

«Спрощеної процедури приєднання до Європейського Союзу не існує. Не можна просто взяти і одночасно вступити до ЄС — тут багато питань зі зміною законодавства в різних галузях, тому що членство в ЄС передбачає відповідність певним критеріям», — пояснює директор європейських програм Міжнародного фонду Відродження Дмитро Шульга.

Євросоюз має чіткі стандарти якості для всіх сфер — від фінансової системи до харчової промисловості. Щоб відповідати їм, Україні доведеться проводити масштабні реформи, причому простою формальністю на кшталт створення нових контролюючих органів або прийняттям потрібних законів тут не обійтися.

«Тобто потрібні трансформації, де мають стояти галочки. Однак припустимо, що це могло б стати частиною дорожньої карти з повоєнного відновлення України, яку підтримуватимуть європейські країни. Щоб розроблена для України дорожня карта була частиною трансформацій, які необхідні для більшої інтеграції у ЄС», — уточнив політолог Олег Саакян.

Експерти не відкидають, що зараз для України шукатимуть можливість швидше пройти передбачені процедурою етапи вступу до ЄС. Але як це виглядатиме у фінальній версії, прогнозувати ніхто не береться.

Тут важливим є інший момент — наявність політичної волі всіх країн-членів Євросоюзу. І саме в цьому зараз головна проблема для України.

«Існує консенсус про те, що Україна нарешті має отримати європейську перспективу. Проте щодо прискореного набуття членства консенсусу немає. Ті країни, які зобов'язалися підтримати наші європейські прагнення політично, ті їх і підтримують сьогодні.

Інші країни орієнтуються у своїй переважній більшості на Німеччину. Німці переконані, що Україна не може вступити до ЄС не те що у найкоротші терміни, а навіть не найближчими роками. Тобто може йтися навіть про не підтримку надання нам статусу кандидата. Берлін готовий обмежитися лише закріпленням європейської перспективи для нас на офіційному рівні", — каже юрист — міжнародник, експерт з права ЄС Богдан Веселовський.

Наші дипломати говорять про те, що зараз особливо сконцентровані на роботі з країнами, які скептично ставляться до прискореного вступу України до Євросоюзу.

Політолог Олег Саакян каже: про те, чи вступить Україна до Євросоюзу, може стати відомо за два місяці. — Цей час займуть бюрократичні процедури.

«Скоріш за все, Європейський Союз визнає Україну кандидатом у члени ЄС. Але далі історія з євроінтеграцією нашої країни продовжиться вже після війни», — вважає експерт із міжнародної політики аналітичного центру Український інститут майбутнього Ілля Куса.

Скільки грошей може отримати Україна

Втім, навіть статус кандидата в члени ЄС відкриє перед Україною можливості серйозних фінансових вливань.

Насамперед ми матимемо можливість отримати доступ до всіх фондів і під кожну з 35 глав реформ нам виділятимуть кошти за нашими конкретними потребами.

Хоча й слідкувати за витрачанням грошей європейці будуть ретельніше. Ми повинні будемо чітко показувати, як і куди витратили гроші, отримані рі європейців. І, скажімо, якщо пустимо гроші, отримані на фінансову систему, на реформування харчопрому, це вже вважатиметься порушенням.

«Статус кандидата відкриває феноменальні можливості щодо фінансування, інвестування та допомоги. Відповідно до правил ЄС, кандидати мають такі ж привілеї щодо фінансів, як і члени. Тобто, ми можемо претендувати приблизно на 12 млрд євро допомоги щорічно з фондів ЄС для вирівнювання рівня життя.

Ці гроші повинні йти до бюджету та використовуватися і на нашу оборону, і на соціальні потреби.

Далі такий статус відкриває можливість для отримання прямих іноземних інвестицій (очевидно, коли закінчиться війна) — до 10 мільярдів. Далі — це довгострокові кредити — мільярдів на 10, враховуючи розміри нашої економіки, плюс допомога у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров'я тощо. Йдеться про мільйони доларів, тобто значно більше, ніж ми маємо зараз", — вважає екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика