НБУ підвищив облікову ставку: що буде з кредитами, депозитами та курсом

Національний банк минулого четверга, 20 січня, підвищив розмір своєї облікової ставки з 9% до 10% річних. Одночасно регулятор пообіцяв із лютого підвищити на 2% розмір обов’язкових резервів із залучення коштів на поточні рахунки:

• до 2% — за гривнею;
• до 12% — за інвалютою.

Постанова НБУ щодо резервів поки що не публікувалася, її чекають цього тижня. Ринок перетравлює погіршення регулятором макроекономічних прогнозів: за річною інфляцією — з 5% до 7,7%, за зростанням ВВП — із 3,8% до 3,4%.

Чому НБУ наважився на перегляд ключової ставки

Підвищення облікової ставки на 1% назвали передбачуваним. Особливо на тлі погіршення фонду новин навколо ситуації на кордоні України з РФ.

«Регулятор продемонстрував, що адекватно реагує на виклики, що склалися. Крім, власне, підвищення, НБУ задав очікування підвищення ставки в майбутньому до 11%. Плани Росії передбачити важко, але, на відміну від 2015 року, НБУ має значно більший інструментарій — у рази вищі резерви та працюючий інструмент облікової ставки», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Читайте також: Від євробондів до сировини: як загострення конфлікту з Росією вплине на різні активи

Новий розмір облікової ставки зробив гривню вигіднішою валютою для вкладень. Це має вплинути на спекулятивні стратегії банків на міжбанку та зміцнити курс гривні.

За три тижні січня офіційний курс гривні впав із 27,28 грн/$ до 28,37 грн/$.

Джерело: НБУ

«Активні дії НБУ спрямовані на подолання інфляційних ризиків, що останнім часом збільшилися у зв’язку зі зростанням вартості енергоресурсів (насамперед нафти та газу), сезонною девальвацією гривні, посиленою геополітичними факторами», — зазначив «Мінфіну» директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

Як зміниться дохідність депозитів

У відповідь на підвищення облікової ставки експерти чекають на зростання дохідностей депозитів. Причому, перша реакція вже є: відразу після рішення Нацбанку вони підвищилися на 0,03−0,07% річних. Це дані з 20 до 21 січня.

Найсильніше збільшилися середні дохідності за 12-місячними вкладами — з 8,98% до 9,05%. Менше — за 3-місячними депозитами — з 7,41% до 7,44% річних. Поштовх зростанню відсотків точно дала облікова ставка, до неї вони стояли на місці, що видно за динамікою індексу UIRD, який регулярно публікує НБУ.

Експерти допускають зростання депозитних ставок пропорційно до облікової. Цьому, звичайно, мають зрадіти вкладники, хоча це не зробить вкладення на банківських рахунках найвигіднішим вкладенням. Особливо порівнюючи з гривневими ОВДП та доларовими єврооблігаціями України, ціни на які підскочили через зростання геополітичних ризиків та скидання іноземцями наших паперів.

«Банки можуть підвищити ставки за депозитами на 1%, але їм буде важко конкурувати з дохідністю за ОВДП. Ми зараз спостерігаємо відтік із депозитів на купівлю держоблігацій, оскільки ставки за ними привабливіші і немає оподаткування. Наприклад, зараз дохідність за ОВДП від 10% до 13% у гривні та від 8,4% до 12,98% у доларах, залежно від терміну погашення», — уточнив «Мінфіну» інвестиційний експерт Фрідом Фінанс Україна Дмитро Гонор.

Підвищення дохідності за вкладами населення не буде блискавичним. Депозитні ставки для фізосіб мають намір підвищувати поступово, у міру збільшення потреб банків у гривні.

«Зростання ставок як завжди йтиме з невеликою затримкою. Адже на фінансовому ринку, як і раніше, спостерігається надлишок ресурсу, незважаючи на активне абсорбування гривні регулятором через валютний ринок», — сказав «Мінфіну» скарбник банку «Кредит Дніпро» Юрій Гріненко.

Підштовхуватиме збільшення депозитних доходностей ще й підвищення на 2% резервних норм за поточними рахунками. Банки намагатимуться залучати кошти населення на термінові вклади, але ліквідність у банківській системі все одно скоротиться.

Водночас банки охочіше вкладатимуть вільний ресурс у депозитні сертифікати Нацбанку, за якими регулятор платитиме на 1% більше, — 9% річних. Наприклад, 21 січня банки розмістили сертифікати на 110,6 млрд. грн.

Вільних коштів поменшало. З 21 до 24 січня, за інформацією НБУ, залишки на коррахунках банківської системи скоротилися з 77,8 млрд грн до 53,6 млрд грн.

Що буде з цінами на кредити

Підвищення облікової ставки та подорожчання ресурсів виллється у пропорційне подорожчання кредитів — на 1%. Насамперед, кредитів для бізнесу, оскільки до багатьох договорів із юрособами включено прив’язку до «облікової ставки НБУ». Компаніям відразу ж перераховують ціну кредиту, щойно Нацбанк підвищує свою ставку.

«Після рішення НБУ для великих корпорацій ставки за кредитами терміном на 1 рік опинилися в районі 12−13% річних, а для малого та середнього бізнесу — 14−20% річних. Відсотки за держпрограмами, на зразок 5−7−9%, прив’язані до ставки UIRD, і рухатимуться за ними», — пояснив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

UIRD — вищезгаданий індекс дохідності за депозитами.

Фінансисти уточнюють, що на кеш-кредитуванні та на кредитних картках рішення регулятора позначиться не дуже сильно.

«Більшою мірою це вплине на збільшення ставок для бізнесу та забезпечених заставою кредитів, оскільки вартість таких позик залежить від ціни залученого ресурсу. Меншою мірою підвищення облікової ставки вплине на беззаставні кредити, вартість яких залежить від великої кількості чинників. Обсяги беззаставного кредитування скоротяться незначною мірою», — запевнив «Мінфін» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.

Директор департаменту ризик-менеджменту, член правління ПуАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків спрогнозував поступове зростання базових ставок за автокредитами та іпотекою.

Чому впадуть доходи банків і якою може бути дохідність ОВДП

Зростання облікової ставки виллється у скорочення доходів банків, які активно купували облігації внутрішньої держпозики Мінфіну за рахунок рефінансування Нацбанку. Їм доведеться на 1% більше платити за нацбанківськими кредитами (ставка прив’язана до облікової), при цьому збережеться стара дохідність за ОВДП, що знаходяться у портфелі.

Купівля держоблігацій за рахунок рефінансування, коли НБУ знижував облікову ставку, було для банків золотою жилою. У регулятора можна було позичати гроші під 6%, а вкладати під 11−12% річних. Так фінустанови отримували практично безризикові 5−6% річних, які дозволили їм підвищити свою дохідність.

За 11 місяців 2021 року прибуток нашої банківської системи зріс на 51,6% (порівнюючи з аналогічним періодом 2020-го) і досяг 65,7 млрд грн.

Читайте також: Що відбувається з банками в Україні та на чому вони заробляють

У міру підвищення облікової ставки заробітки фінансистів на ОВДП скорочувалися. З минулого тижня рефінансування регулятора коштує 11%, а дохідність за держоблігаціями знаходиться у рамках 11−13,25% річних. Купувати папери за нацбанківські кредити немає сенсу. Якщо ключова ставка продовжить зростати, банки стануть збитковими.

«Банки будуть змушені переоцінити свої ОВДП на балансі у бік зниження їхньої вартості, оскільки ціни на ці папери впали. Це вплине на фінансову звітність банків», — визнав Михайло Демків.

Від Міністерства фінансів очікують на підвищення дохідності за новими випусками держоблігацій, якщо чиновники сподіваються їх розмістити.

«Ставки на ОВДП тісно пов’язані зі зміною облікової ставки, тому Мінфін буде змушений їх підвищувати. Тим паче, що зовнішні ринки залучення коштів фактично закриті, а нерезиденти зменшують портфель облігацій внутрішньої держпозики. Якщо не буде адекватного підвищення облігацій, банки скорочуватимуть свої портфелі ОВДП. Річні держоблігації у гривні повинні мати дохідність на рівні 14%, щоб інтерес до них суттєво зріс», — вважає Микола Войтків.

Нагадаємо, що до підвищення облікової ставки Мінфін розміщував у січні 12-місячні ОВДП під 11,9% річних, а 2-річні — під 12,94−12,95% річних.

Як відреагує валютний ринок

За умови зростання ставок за ОВДП фінансисти допускають відродження інтересу до гривневих паперів з боку іноземців, які зараз активно скидають наші держоблігації.

З 1 до 24 січня 2022 року портфель наших держоблігацій у нерезидентів скоротився на 8,3 млрд грн, і досяг 83,02 млрд грн.

«Підвищення дохідності за ОВДП сприятливо вплине на повернення іноземних інвесторів, але воно можливе лише після стабілізації геополітичної ситуації в Україні та на валютному ринку», — підкреслив Дмитро Гонор.

Купівля іноземцями гривневих держоблігацій — це надходження долара на міжбанк і зміцнення гривні в майбутньому. Фінансисти вважають, що НБУ зокрема і для цього, підвищував свою облікову ставку — в надії на повернення іноземних капіталів.

До того ж, підвищення ставок у принципі стане трендом для світових центробанків у 2022 році. Регуляторам потрібно посилювати монетарну політику, щоб уповільнити зростання інфляції: у ЄС вона у 2021 році досягла 5%, а у Сполучених Штатах — взагалі 7%. Причин тому багато, але головні — серйозне зростання цін на енергоносії (газ, нафту), безпрецедентні емісії долара та євро. Тому США з березня повністю зупиняють друкарський верстат і починають підвищувати ставку.

Читайте також: Чого чекати від засідань ФРС у 2022 році

Український Нацбанк намагається підтримувати цей рух — підвищувати ставку, щоб зберігати привабливість для інвесторів у майбутньому. А також, щоб уповільнити відтік іноземного капіталу з України.

Як повідомили у Національному банку на запит «Мінфіну», в рамках репатріації дивідендів за 2021 рік з України було виведено $10 млрд. За підсумками 11 місяців регулятор звітував про виведення $7,5 млрд, тож на грудень прийшлося $2,5 млрд — пік відтоку.

У НБУ уточнили, що за минулий рік на міжбанку під дивіденди було куплено $4,1 млрд, а $5,9 млрд вивели за рахунок власної валюти. Там пояснили, що значна частина дивідендів виплачена підприємствами гірничо-металургійного комплексу, що спричинено зростанням доходів у даній галузі. Наш центробанк не чекає, що компанії ГМК зможуть повторити такий успіх і цього року, бо прогнозує скорочення загального обсягу дивідендів.

«Згідно з поточним прогнозом очікується, що у I кварталі 2022 року репатріація дивідендів залишиться високою, проте надалі знизиться. Прогноз на 2022 рік — $5,7 млрд», — уточнили «Мінфіну» у Нацбанку.

Якщо іноземці не бачитимуть загрози для своїх капіталів в Україні, то можуть ще повільніше виводити капітали. Зрозуміло, що це можливо після залагодження конфліктів та стабілізації воєнно-політичної ситуації.

Висока ставка в принципі повинна менше мотивувати на купівлю інвалюти та більше — на гривневі вкладення. Найпростіше — купівля депозитних сертифікатів Нацбанку.

«Підвищення облікової ставки робить привабливішим національну валюту і дорожчим утримання довгої валютної позиції. Безумовно, це стримуючий фактор для купівлі доларів, і якщо нерезиденти не будуть настільки агресивно залишати ринок наших боргових інструментів, то можна розраховувати на стабілізацію курсу, і, можливо, навіть корекційний рух донизу. Хоча якщо геополітична ситуація не заспокоїться, ми все одно побачимо ослаблення гривні, незважаючи на підвищення облікової ставки», — вважає Юрій Гріненко.

Також на користь стабілізації ситуації на міжбанку із лютого має зіграти підвищення резервних вимог до банків. Оскільки вони зв’яжуть частину вільного гривневого ресурсу і таким чином нейтралізують валютних спекулянтів.

Прогноз на березень

У лютому монетарний комітет Нацбанку не засідає, і наступного разу розмір облікової ставки переглядатиметься 3 березня. Якщо вірити прогнозу НБУ, то вона може зрости з 10% до 11% річних. Але експерти вважають, що це лише приблизний план.

«Опублікований Національним банком прогноз із індикацією ставки 11% цієї весни не варто сприймати буквально, це радше індикація готовності до рішучих заходів у разі посилення інфляційних тенденцій. Цілком можливо, що наприкінці 2022 року вже може сформуватись потреба у переході до обережного зниження облікової ставки», — пояснив «Мінфіну» начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.

Антон Болдирєв перерахував фактори, які оцінюватимуть у НБУ перед затвердженням нової облікової ставки: динаміка інфляції та поточний баланс ризиків, насамперед геополітичних. Ще напевно буде враховано епідеміологічну ситуацію в Україні.

«Якщо за вказаними факторами не буде подальшого погіршення, то гадаю, що у березні розмір облікової ставки підвищиться на 0,5%. У разі погіршення ситуації, її розмір може зрости і значніше — десь на 2%», — спрогнозував Андрій Кисельов.

Автор:

Фінансовий журналіст Олена Лисенко

Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок