Чому комуналка дорожчатиме й надалі

Чому ці новини в Україні зустріли з іронією

Інфляція на рівні 4−6% в Україні офіційно вважається бажаною. Наш поточний показник інфляції — близько 11% — навряд чи здивує навіть українську молодь, яка могла постійно відчувати подібну інфляцію нещодавно: і в 2018, і в 2017, і в 2016 роках. А бувало й набагато більше.

Загалом за останні 10 років середній показник споживчої інфляції в Україні становив 12%. Тобто, чисто з історичної точки зору, ситуація у нас нормальна.

Але постає правильне питання: якщо провідні економіки світу стикаються зі своїми історичними максимумами, чи не готуватися нам до власних історичних максимумів, за українськими стандартами? А це десятки відсотків (звісно, якщо не брати до уваги гіперінфляцію середини 1990-х із її тисячами відсотків).

Для відповіді на це питання варто проаналізувати структурно-поточні двигуни інфляції у світі та в Україні.

Подивимося на американську інфляцію

Прискорення там зосереджено у двох групах — продовольчій та енергетичній. Разом на них припадає 21% американського споживчого кошика, за яким рахують інфляцію. Найбільший вклад за останній епізод прискорення зробила порівняно невелика (7%) енергетична складова. За цією складовою зростання цін у США становить відчутні 30% у річному вимірі.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) у США у жовтні 2021 року

Читайте також: У 2022 році інвесторам радять запасатися кешем і позбутися золота

В Україні ситуація дещо інша

Споживча інфляція досягла піку 11% у вересні, і у жовтні почала поступово сповільнюватися: до 10,9%. За базовим прогнозом Альфа-Банку, до кінця цього року динаміка індексу споживчих цін (ІСЦ) уповільниться до 10,1%.

Чому ж всесвітня історія з розгоном інфляції не повторюється в нас? Відповідь дуже проста: на шляху швидкого проникнення зростання цін енергоносіїв у споживчу інфляцію поставлено адміністративну заслінку.

Частка енергії в українському споживчому кошику (8,4%) навіть більша, ніж у США. Але уряд із залученням державних компаній ухвалив рішення про стабільні споживчі ціни на природний газ, електроенергію та теплопостачання.

Як видно з таблиці нижче, останніми місяцями динаміка споживчих цін на певні види енергії (газ, електроенергію) навіть уповільнюється.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) в Україні у жовтні 2021 року

Джерело: Держстат України, Альфа-Банк Україна

Читайте також: Зарплати та пенсії: хто і де отримує найбільше, а хто — стає біднішим

Таким чином енергетичну інфляцію, яка сьогодні жахає весь світ, в Україні «заміли під килим». Однак вона все одно є. Наприклад, для комерційних споживачів ціни на енергоресурси стрімко зросли. У жовтні зростання індексу цін виробників (ІЦП) стрімко прискорилося зі 45% до 57% — саме через енергетичну складову. Зростання енергетичної компоненти ІЦП у жовтні прискорилося з 61% до 148%!

Поступово збільшення собівартості бізнесу через подорожчання енергоносіїв просочуватиметься у споживчу інфляцію. Водночас і самі тарифи для населення рано чи пізно доведеться коригувати вгору. Тому вплив однозначно буде значним, лише відстроченим у часі.

А що з цінами на продукти

Україна, як ключовий гравець світового ринку базових продовольчих товарів, дуже швидко реагує на зміну цін. До того ж в Україні вага продовольчої компоненти в ІСЦ дуже велика, порівнюючи з тими самими США: 43% проти 14%.

Проте стрибок світових цін на продовольчі товари стався не вчора, він продовжується вже досить давно. Якщо відстежити динаміку зростання експортних цін на ключові продтовари (кукурудза, соняшникова олія), стане очевидним, що пік зростання стався півроку тому і з того часу приріст стабілізувався (ціни не впали, просто високі ціни порівнюються з уже високими цінами минулого року).

Тому початковий вплив світової продовольчої інфляції на українську споживчу інфляцію вже навіть вщухає (що наочно виражено у швидкому уповільненні динаміки цін на цукор та олію, яка ще декілька місяців тому була астрономічною).

Зміна цін на експортні товари України у річному вимірі, %

Джерело: Альфа-Банк Україна

Читайте також: 8 порад Воррена Баффета: як пережити інфляцію

Але й тут другорядні ефекти досі даються взнаки, поступово проникаючи в ціни деяких похідних товарів. Наприклад, ціни на хліб лише нещодавно почали «приймати» підвищені ціни на зерно. У 2022 році ми спостерігатимемо широкий фронт проникнення саме другорядних інфляційних ефектів до тренду зростання цін.

Як на це реагують центробанки

За останні дев'ять місяців центральні банки розвинених економік пройшли певний шлях у сприйнятті інфляційного стрибка від заперечення (I квартал) до торгу («інфляція носить тимчасовий характер»), та до прийняття (анонс заходів щодо жорсткості монетарної політики, ІІІ квартал).

Центробанки країн, що розвиваються, не обтяжені таким психологічним арсеналом, і реагують на інфляційний тренд монетарними рішеннями ще з I кварталу 2021 року, підвищуючи відсоткові ставки (окрім Туреччини, яка є особливим випадком, що тільки підтверджує правило). Інфляційна перспектива стала глобальною данністю.

Україні потрібно бути готовою до того, що часи низької інфляції, які й без того ще не стали національним стандартом, настануть нескоро. За базовим сценарієм нашого макроекономічного прогнозу середньорічна споживча інфляція у 2022 році перевищуватиме 8%.