За даними Держстату, середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-вересень 2021 року склала 13 604 грн. Це на 21,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року. Про це свідчить звіт Міністерства соціальної політики України. Як змінився рівень життя населення, хто отримує найвищі зарплати, — у колонці «Мінфіну».
Зарплати і пенсії: хто і де отримує найбільше, а хто — бідніє
Доходи населення: 18 969 грн — на кожного
За даними Держстату за II квартал 2021 року, номінальні доходи населення склали 1 079,8 млрд грн, що становило 120,9%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, зріс на 15,2%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, — на 5,6%.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу у II кварталі 2021 року становив 18 969 грн, що становило 115,9%, порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Спостерігається збільшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у II кварталі 2021 року становила 47,4% проти 45,6% у відповідному періоді 2020 року.
За даними Держстату, середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-вересень 2021 року становила 13 604 грн, що на 21,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.
Читайте також: Інфляція всерйоз і надовго: у що вкладати гроші
Найменше отримують поштарі та кур'єри, найбільше — льотчики
Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих поштовою та кур'єрською діяльністю, — 8 009 грн (58,9% до середнього рівня по економіці), а найвищим — у працівників авіаційного транспорту — 27 084 грн (199,1%).
У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень-вересень 2021 року, в порівнянні з відповідним періодом 2020 року, зросла на 16,6% — і склала 14 523 грн.
У регіональному розрізі найнижчий рівень заробітної плати за цей період спостерігався у Чернівецькій області — 10 857 грн (79,8% до середнього рівня по економіці), найвищий — у Донецькій області — 14 611 грн (107,4%). У Києві її розмір становив 19 811 грн (145,6%).
Індекс реальної заробітної плати за січень-вересень 2021 року, по відношенню до відповідного періоду 2020 року становив 111,3%.
Читайте також: Як виплатити власні борги: чотири кроки до фінансової свободи
Середня українська зарплата і пенсія
У вересні 2021 року середня заробітна плата штатних працівників становила 14 239 грн, що, порівняно з серпнем 2021 року, склало 101,7%, а відносно вересня 2020 року — 118,7% (у промисловості заробітна плата працівників становила 15 406 грн, або 116,8%, у порівнянні з вереснем 2020 року).
На регіональному рівні найнижча заробітна плата у вересні 2021 року була у працівників Чернівецької області — 10 976 грн (77,1% до середнього рівня по економіці), а найвища — у працівників Донецької області — 15 148 грн (106,4%). У Києві — 20 658 грн (145,1%).
За даними Пенсійного фонду України, середній розмір пенсії (разом із цільовою грошовою допомогою з урахуванням індексації станом на 1 жовтня 2021 року) становив 3 916 грн. Це на 14,8% перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 жовтня 2020 року.
Читайте також: Як захиститися від «неетичних» колекторів. Поради від регулятора
Половину бюджету — на харчі
Ціни на споживчому ринку, за даними Держстату, у жовтні 2021 року, порівняно з попереднім місяцем, зросли на 0,9%, а з початку року — на 8,5%.
З початку року зросли ціни на освіту (на 16,8%), продукти харчування та безалкогольні напої (на 10,2%), транспорт (на 10%), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 9,9%), зв’язок (на 6,7%), охорону здоров’я (на 5%), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 4,1%), відпочинок і культуру (на 3,5%), одяг і взуття (на 2,2%) та різні товари та послуги (на 1,7%).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у I кварталі 2021 року склали 10 968 грн (у I кварталі 2020 року — 9 689 грн), міського — 11 262 грн, сільського — 10 350 грн (у I кварталі 2020 року відповідно — 10 045 грн та 8 945 грн).
Серед усіх витрат домогосподарств 92,6% становили споживчі сукупні витрати (у I кварталі 2020 року — 92,7%), з них на:
- продовольчі товари — 47,3%;
- непродовольчі товари — 30,7%;
- послуги — 14,6%.
Читайте також: Українці масово «проїдають» свої заощадження: чому для держави це погано
Рівень бідності зростає
За даними 2020 року, спостерігається збільшення показників бідності за основними абсолютними критеріями. Так, рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився з 41,3% за 2019 рік до 47,2%, а за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму — з 23,1% до 23,2%.
Рівень абсолютної бідності, розрахований на основі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, збільшився — і склав 1,6% проти 1,1% за 2019 рік.
Що стосується показників відносної бідності за 2020 рік, то рівень бідності за критерієм за витратами (75% медіани сукупних витрат) зменшився на 2,1 в.п. і склав 22,3%, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60% медіани сукупних доходів) зменшився на 1 в.п. — і склав 10,4%.
Рівень бідності серед:
- працюючих за відносним критерієм за витратами зменшився на 1,5 в.п. — і склав 17,2% (за 2019 рік — 18,7%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 1,4 в.п. — і склав 14,7% (за 2019 рік — 13,3%);
- осіб пенсійного віку (непрацюючих) за відносним критерієм за витратами зменшився на 0,4 в.п. — і склав 26,9%, за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму зменшився на 2,2 в.п. — і склав 31,1% (за 2019 рік — 33,3%).
Коментарі - 10
І у 2004 році, і у 2013−2014-му українці зробили все можливе, щоб наблизити нашу країну до Європи.
Коли треба було — виходили, стояли, ночували, билися за своє майбутнє. На жаль, не можна сказати те ж саме про владу.
І після 2004-го, і після 2014-го було втрачено чимало можливостей для розвитку країни. Ба, навіть у питанні відновлення справедливості - і там був опір, саботаж та підкилимові ігри.
Попередня владна команда так і не спромоглася покарати винних у розстрілі людей.
Нова команда почала охоче набирати до себе причетних до злочинів проти майданівців.
Поки в МВС працюють ті, хто стріляв по неозброєних людях як у тирі, поки на Банковій сидять люди, які це все виправдовували, поки у парламенті сидять ті, хто намагався запровадити в Україні диктатуру — крапку в цих подіях ставити зарано.
Ця історія ще не закінчена.
Адже Майдан стояв і за справедливість. А її поки що у нас недостатньо.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження на тему: «Суспільно-політичні настрої населення України: вибори до Верховної Ради та оцінка економічної ситуації», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 15−18 жовтня.
Як показало опитування, 55,5% громадян вважають, що фінансове становище їхніх родин за останні два роки погіршилося. Про покращення сказали 10,7% респондентів, а ще 32,9% стверджують, що нічого не змінилося.
Відповідаючи на запитання про головну причину економічної кризи серед запропонованих чотирьох варіантів 42,1% респондентів обрали варіант «високий рівень корупції», 31,2% — «некомпетентність влади». Про пандемію коронавірусу говорять 12,1%, а про війну на Донбасі — 8,5%.
Народная пословица.