Вектор Національного банку щодо зниження інфляції до 5% сьогодні, 22 липня, підтвердив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук на монетарному брифінгу регулятора.
Нацбанк має намір знизити інфляцію до 5% до кінця 2021 року
Монетарна політика НБУ
Заступник голови підкреслив, що саме низька та стабільна інфляція є основною передумовою для отримання українською економікою довгого і дешевого боргового ресурсу для інвестиційних проєктів.
Як зазначив Ніколайчук, до базового сценарію центробанку закладено всі прийдешні процеси і події, на які очікує глобальна економіка. Це і скорочення програми кількісного пом’якшення Федеральною резервною службою США, і подовження м’якої монетарної політики Європейським центробанком. «На наш погляд, нормалізація монетарної політики, якщо вона буде поступовою, не створить серйозних проблем для країн, що розвиваються, а сформує сприятливі умови для них», — зауважив заступник голови.
Читайте також: НБУ очікує пік інфляції восени. Прогноз погіршили до 9,6%
Взаємодія уряду
Крім того, коментуючи думку першого віцепрем'єра Олексія Любченка щодо м’якої монетарної політики та експансивної фіскальної політики, Ніколайчук запевнив, що Нацбанк перебуває у постійному діалозі з фахівцями з Міністерства фінансів, Міністерства економіки, інших міністерств. Він підкреслив, що з колегами з цих відомств вони врегульовують прогнози і дії НБУ не тільки на грошовому ринку. «Маючи чіткий мандат і незалежність для його забезпечення, — сказав заступник голови, — Нацбанк безперечно підтримує економічну політику уряду, тільки якщо це не суперечить ціновій і фінансовій стабільності».
Зусилля Нацбанку сконцентровані на активному відновленні банківського кредитування. «І ми бачимо протягом останніх місяців багато позитивних сигналів. Проте не хочемо, аби цей процес став некерованим і врешті-решт призвів до тих ризиків, реалізація яких свого часу боляче позначилася на економіці України за умов попередніх фінансово-економічних криз».
Читайте також: Національний банк підвищив облікову ставку до 8%
Нагадаємо
- Споживчі ціни в Україні в травні 2021 року порівняно з квітнем зросли на 1,3%. З початку 2021 року зростання цін склало 6,1%.
- Національний банк у травні погіршив прогноз з інфляції на 2021 рік. Центробанк прогнозує, що зростання споживчих цін до кінця 2021 року становитиме 8,0%.
- В останні місяці 2020 року інфляція в Україні прискорилася, споживчі ціни зросли на 3,8% в річному вимірі (+1,3% до жовтня). Такий приріст був вищим, ніж очікував Нацбанк.
- У державному бюджеті на 2021 рік закладено рівень інфляції на рівні 7,3% (грудень до грудня попереднього року).
Раніше
Як писав «Мінфін», перший віцепрем'єр — міністр економіки України Олексій Любченко виступає за пом'якшення монетарної політики, експансивну фіскальну політику з акцентом на підтримку інфраструктурних проєктів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.
Коментарі - 13
в 2019-ом сделали — только такими методами, что рост экономики убили.
Экономика в реанимации.
Если даже до науковця Данилишина что-то начало доходить)
Очередное «хождение по граблям» и «запрягание телеги впереди лошади».
Уже пора давно усвоить, что в Украине практикуется КРЕДИТНАЯ модель развития экономики, а в этой модели наоборот — от длины и дешевизны долгового ресурса зависит уровень инфляции, потому что стоимость долгового ресурса прямо сказывается на ценах производства и ритейла.
То есть, инфляция — СЛЕДСТВИЕ НЕдлинного и НЕдешёвого долгового ресурса.
Основным условием для получения украинской экономикой длинного и дешевого долгового ресурса для инвестиционных проектов является СПОСОБНОСТЬ государства к перераспределению национального дохода, выражаемая через состояние налоговой системы и государственного бюджета, состояние правовой системы.
Ну начал НБУ предоставлять «длинный и дешёвый ресурс» комбанкам и через них государству и это отразилось на украинской экономике… РОСТОМ ИНФЛЯЦИИ.
В очередной раз пишу, что у инфляции в Украине — НЕмонетарные причины, а причина в ПЛОХОЙ налогово-бюджетной политике, от которой инфляция зависит в большей степени, чем от монетарной.