Банкам заборонять блокувати всі кошти на рахунку за копійчані штрафи

Цей законопроєкт увійшов до списку вимог МВФ і вже декілька разів змінювався, коригувався і уточнювався профільним комітетом Ради і кредиторами. Останні правки вносило правління НБУ, таблиця змін зайняла понад 400 сторінок. «Мінфін» розшукав останню версію цього документа і проаналізував ключові моменти.

Банкірів змусять уважніше ставитися до клієнтів

Прямих новацій і норм, розрахованих на клієнтів банків, у законопроєкті № 4367 небагато.

По-перше, банкірам чітко забороняється «заморожувати» всі кошти на рахунку, коли арешту підлягає лише певна сума.

Це часто відбувається при примусовому списанні штрафів за ПДР або борги за комунальні послуги. Для списання дорожнього штрафу на 0,8−1,2 тис. грн людині можуть заблокувати всі кошти на рахунку — банк відмовляється вглиблюватися у ці нюанси, йому простіше автоматично включити загальне блокування. А клієнту доводиться побігати інстанціями, щоб повернути собі доступ до своїх грошей. Новими правилами хочуть зжити цю практику.

По-друге, банки зобов'язали забезпечити доступ до своїх приміщень «людям з інвалідністю та маломобільним групам населення». Тобто, потрібно буде обладнати пандусами та ліфтами банківські відділення та інші приміщення, в які допускаються клієнти. Що, до речі, може вилитися в серйозні витрати для фінансистів.

Рада Нацбанку: повноваження і зарплати

Документ стосується роботи банківської системи загалом і НБУ зокрема. У тому числі — обумовлює розподіл повноважень між правлінням і Радою регулятора.

У теорії, ці два органи влади в Нацбанку повинні бути взаємодоповнюючими, але на практиці часто стикаються і змагаються. Особливо це відчувалося під час головування Якова Смолія, коли він на публіці пускав шпильки голові Ради Богдану Данилишину.

Читайте також: Чому НБУ став менше платити в держскарбницю

Після того, як місце головного банкіра країни посів Кирило Шевченко (наступного місяця відзначить річницю роботи в НБУ), конкуренція перейшла в тиху стадію. Шевченко не видавав гучних звинувачень на адресу Данилишина, хоча зробив все можливе, щоб мінімізувати вплив на правління.

У законопроєкті № 4367 з'явився спеціальний пункт про невтручання в роботу правління. Буквально він звучить так:

«Рада Національного банку не має права втручатися в діяльність правління Національного банку при виконанні ним функцій і повноважень, визначених законом».

Кажуть, що під час підготовки документа цей момент активно лобіював сам Шевченко, щоб мінімізувати вплив Ради на операційну діяльність НБУ.

Також у документі з'явився пункт про те, що планові засідання Ради можуть проводитися тільки раз на квартал. Тобто, впроваджується чіткий регламент. У чинному зараз законі «Про Національний банк» говориться, що такі засідання повинні влаштовувати не рідше, ніж раз на квартал, тобто Рада може збиратися і частіше, якщо буде потрібно.

На фінансовому ринку до цього поставилися по-різному. Хтось заговорив про те, що Кирило Шевченко хоче підстрахуватися на випадок майбутніх конфліктів Ради і правління Нацбанку. А хтось розповідав про відчутне погіршення взаємин двох органів влади, а також про спроби Шевченка «помножити Раду НБУ на нуль».

Але це все закулісні розмови і плітки. На публіці зберігається мирний настрій.

«За Радою залишається функція контролю за грошово-кредитною політикою і за внутрішньою системою контролю НБУ. Це дві функції, на базі яких здійснюється основний контроль за роботою правління.

Рада НБУ — не бюро порад, а конституційний орган контролю. Звичайно, поза зоною нашої компетенції залишається страховий ринок і нагляд за ним, а також частково банківський нагляд. Але так було і до законопроєкту № 4367″, — сказав «Мінфіну» член Ради Національного банку Віталій Шапран.

Певні незручності Раді може створити стаття щодо обмеження кількості планових засідань — раз на квартал. Але її в разі потреби можна буде обійти, влаштовуючи позачергові зустрічі.

«У нашій практиці таке трапляється нечасто. Хоча буває таке, що потрібно підправити бюджет адміністративних витрат на прохання правління або відреагувати на події на грошово-кредитному ринку. Законопроєкт № 4367 не обмежує кількість нерегулярних засідань. Тому я б назвав зміни загалом косметичними, хоча думаю не всі члени ради погодяться з моєю точкою зору», — каже Шапран.

Ще законопроєктом чітко описується розмір винагороди (аналог зарплати) члена Ради Національного банку — його прив'язали до зарплати члена правління НБУ. А саме: сума винагороди не може бути більшою за 50% максимального окладу члена правління.

Такий підхід може стимулювати Раду регулярно підвищувати зарплати правлінню: правління не має права робити це самостійно, завжди потрібно було рішення Ради.

На поточний момент найбільший оклад у правлінні НБУ в його голови Кирила Шевченка. Згідно з його останньою декларацією, за травень 2021 року він склав 349,1 тис. грн. Його заступники (члени правління) отримують втричі менше. Скажімо, Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Дмитро Сологуб і Олексій Шабан звітували про отримання 116,8 тис. грн, перший заступник голови Катерина Рожкова — 123,7 тис. грн.

Якщо прив'язуватися до максимального окладу в правлінні (окладу голови), то член Ради зможе розраховувати на винагороду близько 174,5 тис. грн/місяць. А якщо до зарплати Рожкової, то лише 61,9 тис. грн.

В останньому випадку суми винагород знижуватимуться. Адже за підсумками 2020 року члени Ради декларували середньомісячний розмір винагороди від 139,1 тис. грн (у Олени Щербакової) до 140,2 тис. грн/місяць (у Віктора Козюка).

Інший важливий пункт законопроєкту стосується незалежності Ради Нацбанку, про яку любить говорити керівництво нашої країни і зовнішні кредитори. До Ради заборонено входити:

• власникам представницького мандата (наприклад, депутатам), колишнім членам Кабміну або екскерівникам органів державної влади;
• держслужбовцям або уповноваженим на виконання функцій держави/органу місцевого самоврядування;
• працівникам держпідприємства, установи та організації, крім освітньо/навчальної сфери;
• членам політичних партій або їх керівного складу;
• членам наглядової ради або правління (є працівником) юрособи, діяльність якої регулює Нацбанк (володіє акціями такої структури) або надає їй послуги за контрактом або на громадських засадах.

Правління Нацбанку: захист у судах і кредити

Відразу декілька нововведень передбачається для топ-менеджменту і правління Нацбанку.

Читайте також: З НБУ звільняється все керівництво Департаменту ліцензування

По-перше, голові дозволили мати ще одного заступника — сьомого. Він відповідатиме за небанківські фінустанови, які рік тому передали під нагляд НБУ.

По-друге, у законопроєкті № 4367 збережено правило про захист працівників Нацбанку в судах. Хоча проти нього виступали ряд депутатів. Проте, в підсумковому документі детально виписано, що правовий захист забезпечується в адміністративних і кримінальних провадженнях за родом діяльності службовцям НБУ, членам його Ради і залученим експертам. Причому, навіть після того, як вони залишать свою посаду. Йдеться про надання адвокатів та інших фахівців у галузі права.

«Все частіше з Нацбанком і його керівництвом судяться постраждалі від їх дій вкладники та інші клієнти банків. Регулятор приймав спірні або навіть злочинні рішення, коли визнавав деякі фінустанови неплатоспроможними, допомагав акціонерам виводити гроші зі структур.

Тепер люди подають позови, щоб відшкодувати свої збитки, витрачають свої особисті кошти на адвокатів та інші витрати. Тобто постраждала сторона несе додаткові витрати. А захист відповідача, який діяв не в інтересах людей, фінансуватиме держбюджет. Виходить, що потерпілий сам оплачує юристів своєму відповідачу", — пояснив «Мінфіну» ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

По-третє, встановлюється пряма заборона для службовців НБУ залучати кредити в банках та інших фінустановах.

Логіку табу можна зрозуміти: ті, хто працює в регуляторі, не можуть брати гроші у тих, чию діяльність вони регулюють. Однак до кінця незрозуміло, як буде контролюватися виконання цього правила, і що буде з кредитами та кредитними лініями, які були оформлені до набрання чинності нового закону. Чи змусять їх погасити достроково і закрити. Хоча зрозуміло, що багато позик можуть бути переоформлені на рідних і близьких нацбанківців.

Щоб не залишити працівників НБУ без позик, в законі є пряма норма, яка дозволяє самому Нацбанку кредитувати своїх працівників.

Нові можливості Нацбанку і контроль

Законопроєктом № 4367 дуже сильно розширюються можливості щодо регулювання діяльності банків і банківських груп. «Мінфін» виділив 8 ключових новацій/вимог.

Нацбанк отримує право вести консолідований нагляд за банківськими групами (з урахуванням всіх їх складових).

При цьому має право встановлювати різні вимоги і критерії оцінки для різних груп, залежно від їх складу та специфіки роботи. Все може визначатися і контролюватися індивідуально: вимоги до мінімального розміру капіталу, достатності капіталу, виконання економічних нормативів, ліквідності, кредитного ризику, лімітів тощо.

Регулятор може зажадати від будь-яких учасників банківської групи будь-які документи для ідентифікації. А також консолідовану звітність. НБУ контролюватиме всі операції між учасниками групи.

Уповноважена особа Нацбанку отримує вільний доступ до всієї внутрішньої інформації банку і доступ до усіх його приміщень в робочий час.

Нацбанку дозволяється встановлювати вимоги щодо «буферу капіталу» і контролювати їх виконання.

Буфер капіталу — це додатковий капітал, який банк накопичує під час прибуткової діяльності та консервує на випадок кризи. Щоб покрити можливі збитки у майбутньому. Створення такого запасу означає, що акціонерам доведеться відмовитися від дивідендів, тобто від частини прибутку своїх структур, і залишити її «на чорний день».

Нацбанку дозволено відмовляти в покупці/створенні банку акціонерам, чия репутація не відповідає його вимогам. Без деталізації. Ймовірно, вимоги будуть пізніше розписані в постановах регулятора.

Також не отримають банківську ліцензію ті засновники, фінансовий стан яких не сподобається НБУ. А також ті, хто не зможе скласти адекватний, з точки зору нацбанківців, бізнес-план. Чітких вимог до бізнес-плану в законопроєкті також немає.

Одночасно Нацбанку дозволили відмовляти в діяльності, по суті позбавляти банківської ліцензії, структури з необгрунтованою стратегією і бізнес-планом.

Нацбанк зможе відкликати дозвіл на покупку/продаж акцій чинним або новим акціонерами, якщо йому надавали недостовірну інформацію і вона могла вплинути на рішення НБУ.

Нацбанк зможе вимагати звільнення членів правління банку або членів його ради в такому формулюванні: «якщо колективна придатність ради та/або правління банку не відповідає встановленим критеріям, або якщо загальними зборами учасників банку та/або радою банку не було вжито заходів щодо вдосконалення діяльності ради та/або правління банку для забезпечення ними ефективного управління та контролю за діяльністю банку».

По суті, регулятор зможе звільняти топ-менеджмент, який не виконує його рекомендацій з управління банком. А також тих, хто негативно, з точки зору центробанку, впливає на політику фінустанови. Цим же документом НБУ може вимагати відставки керівника банку, якщо той не відповідає його кваліфікаційним вимогам.

Нацбанку дозволили скликати позачергові збори акціонерів комерційних банків і наглядових рад держбанків.

Банкам забороняється видавати кредити (проводити угоди) на користь пов'язаної особи. Через посередників в тому числі:

• не можна кредитувати сторонніх позичальників для погашення боргів перед інсайдерами банку;
• не можна кредитувати під покупку активів інсайдера (за винятком виробленої інсайдером продукції);
• не можна кредитувати під покупку цінних паперів, розміщених чи пов'язаних з інсайдером.

При цьому банк зобов'язаний щомісяця звітувати за кредитними неповерненнями, які виникають у пов'язаних з ним осіб.

Таким чином, намагаються запобігти вимиванню коштів, яке було розповсюджене під час банкопаду 2014−2017 років. Тоді менеджмент банків кредитував акціонерів, а ті виводили капітали зі структур.

З цією ж метою банкам заборонили користуватися прямими коррахунками після того, як вони потрапляють до категорії проблемних — щоб не виводили кошти з банків, які перебувають на межі банкрутства. Їм залишили для функціонування лише коррахунки в Нацбанку і рахунки умовного зберігання (ескроу) в НБУ, щоб тримати гроші під контролем.

Вводиться кримінальна відповідальність за несанкціоноване (крім випадків, передбачених законодавством) розголошення банківської таємниці.

Також в законопроєкті чітко говориться про те, що людина або організація зобов'язані відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, що виникла через незаконне розкриття банківської таємниці.

Банків стане менше

Експерти запевнили, що більшість перерахованих норм були запозичені зі світової практики.

«Законопроєкт № 4367 вводить в законодавче поле вимоги до капіталу банку, визначені Базельським комітетом із банківського нагляду. Вони, безумовно, ускладнюють і без того непрості регулювання в галузі, підвищуюючи вимоги за капіталом до нового рівня — банки будуть змушені тримати більший обсяг капіталу. Такий перехід на нові вимоги триває не один рік, тому абсолютну більшість банків він не застане зненацька», — сказав «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Вимоги щодо прозорості та тотальної підзвітності експерти назвали звичайними в умовах загальносвітового посилення фінансового моніторингу.

«Закон про фінмоніторинг уже зараз дозволяє зупинити будь-яку транзакцію. Не варто забувати, що банкіри несуть за це персональну відповідальність аж до кримінальної, якщо операція буде „брудною“. Посилення в законопроєкті № 4367 можна зрозуміти. Держава хоче все контролювати і мати відповідальних, яких можна буде покарати», — зауважив податковий консультант Олексій Тройніков.

У разі прийняття законопроєкту в нинішній редакції, бажаючих купити або створити банк в Україні точно стане менше. Більше того, акціонери деяких банків навіть можуть здати свої ліцензії і згорнути діяльність, якщо не зможуть сформувати буфери капіталу.

«З плюсів: нагляд на консолідованій основі дозволить краще відстежувати ризики на рівні окремих установ у складі банківських груп, і відповідно, швидше реагувати на загрози. Досі дуже жорсткі вимоги були тільки до банків, тоді як до інших операторів фінансового ринку — дуже формальними. Не виключаю, що буде чистка небанківського фінансового ринку та/або нові вимоги до власників. Не впевнений, що бажання продовжувати банківський/фінансовий бізнес залишиться у всіх нинішніх власників банків», — резюмував «Мінфіну» директор департаменту управління проектами РА IBI-Rating Віктор Шулик.

Автор:

Фінансовий журналіст Олена Лисенко

Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок