Банкіри завжди знайдуть привід для занепокоєння, написав на своїй сторінці у фейсбуці один із засновників monobank та ексміністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет.
Чи зможе цифрова валюта знищити банки
Пам'ятаю, як 15 років тому ми переймалися, що в наш бізнес вторгнуться мобільні оператори. Років п'ять тому ми почали перейматися через Apple, Google та інших техногігантів. Сьогодні новою загрозою для банків є цифрова валюта, яку починають випускати центральні банки у всьому світі.
Чому цифрова валюта небезпечна для банків
Ви, можливо, чули про великий експеримент, який нещодавно запустила китайська влада. Вони створили електронний юань і роздали гроші на суму 100 тис. китайцям через спеціальний мобільний додаток.
Здавалося б, що тут такого? Адже гроші у телефоні існують давно. Але революція полягає в тому, що громадяни отримали гроші від уряду безпосередньо, без банків.
Традиційно банки є посередниками між центробанками, що «друкують» гроші, і громадянами. Але що станеться, якщо влада відкриє цифровий рахунок кожного громадянина і роздаватимуть гроші безпосередньо? Як, скажімо, комунальні служби роздають воду.
Читайте також: Як Маск вплинув на майбутнє криптовалют
Почнемо з плюсів
Найочевидніший — зниження витрат. Немає витрат на виробництво і дистрибуцію готівки. Немає банківських комісій. Влада зможе, якщо потрібно, швидко розподіляти соціальну допомогу.
Згадайте, наприклад, яким непростим завданням стала роздача коронавірусної допомоги підприємцям або просто громадянам у всьому світі, в тому числі в Україні.
Але цифрові гроші — це далеко не тільки про швидкість і зручність роздачі. Нагадаю, це один з головних інструментів, яким центробанки регулюють економіку.
Уявіть, наприклад, що український уряд видає бізнесу кредити в е-гривні, яку не можна обміняти на іноземну валюту або, скажімо, витратити на товари іноземного виробництва. Або, наприклад, навіть з терміном дії.
Я не кажу, що це добре, а лише вказую на нові можливості.
Читайте також: Чому розгін інфляції загрожує новою кризою
Але у всього цього є й серйозний зворотній бік
Як би хто не ставився до банків, саме завдяки банківським кредитам багато в чому відбувається зростання економіки.
З 2015 року економіка України погано росте не стільки через війну і кризи, а через те, що в країні стало вдвічі менше банків і стало складніше кредитувати бізнес. Але, якщо громадяни триматимуть свої залишки не в банках, а на спеціальних рахунках безпосередньо, банки не зможуть кредитувати.
Звичайно, теоретично банки можуть отримувати гроші не від вкладників, а від тих же центробанків. Можна навіть піти далі і сказати, що центробанк сам може кредитувати. Але історія нас вчить, що там, де рішення приймають держоргани, починається корупція і неефективність.
Як би там не було, найближчими роками ми побачимо і е-євро (план на 2025 рік), і е-долар, і навіть е-гривню. І центробанки у всьому світі просто зараз ламають голову, як впровадити цей інструмент, не зруйнувавши при цьому банківську систему.
Коментарі - 28
банков было как собак…
Очень интересно. Нам же рассказывали, что Тэтчер наша Гонтарева вывела с рынка пылесосы олигархов и зомби. Депозитные ставки загнали в ноль. На валютные счета вводится чуть ли не абонплата (да, на то есть объяснение из-за резервов, но все же). Теперь, оказывается, некому и нечем бизнес кредитовать…
Живут-то они с этого.
Исключая конечно гос.бумаги.
«теоретически банки могут получать деньги не от вкладчиков, а от центробанков» — Димончик Дубилет ничего не знает про эмиссионное «рефинансирование» от Шевченко?)
Там печатный станок уже раскалился докрасна.
«что произойдет, если центробанки будут выдавать деньги напрямую гражданам» — гиперинфляция.
В начале 1990х уже было.
И скоро повторится, не зря Шевченко «контролируемую» девальвацию обещал)
Про це повідомив Нацбанк.
З початку року грошова база зросла на 4,4% з 595,993 млрд гривень.
Грошова маса в квітні збільшилася на 2,0% до 1 888,623 млрд гривень, а з початку року збільшилася на 2,1% з 1 850,014 млрд гривень.
Обсяг готівки в обігу, за оперативними даними НБУ, в квітні збільшився на 3,6% до 531,009 млрд гривень, а з початку року — на 2,9% з 516,085 млрд гривень.
Нагадаємо, в 2020 році грошова база збільшилася на 24,8% з 477,491 млрд гривень до 595,993 млрд гривень.
У 2020 році грошова маса зросла на 28,7% з 1 438,311 млрд гривень до 1 850,471 млрд гривень. У 2019 році грошова база зросла на 9,6% з 435,798 млрд гривень до 477,491 млрд гривень.
У 2019 році грошова маса збільшилася на 12,3% з 1 277,6 млрд гривень до 1 438,311 млрд гривень. У 2018 році грошова база зросла на 9,2% з 399,1 млрд гривень, а грошова маса — на 5,6% з 1 208,859 млрд гривень.
Через «контролируемую» девальвацию)
Что «электронные» деньги по решению какого-то чиновника обратятся в пыль.
И гражданам придется лихорадочно думать, как обменять «электронные» деньги на ценности, к которым не так просто дотянуться жуликам-чинушам.
Напоминает финансовую систему СССР.
И конфискационные денежные реформы.
Когда вчера у тебя на сберкнижке 10 000 рублей, а завтра например 1000.
Кстати, под предлогом борьбы с «нетрудовыми» доходами.
Очень напоминает нынешнюю борьбу с мифическим «финансированием терроризма».
А теперь видите ли трудности в кредитовании. Так в таком кредитовании и должны быть трудности, а по хорошему оно должно отсутствовать.
Сам Дубилет кстати монобанк для физиков открывал и бизнес не спешил кредитовать.
В реалиях за право кредитовать нормальный бизнес драка на рынке страшная между банками и она никогда не прекращалась.
С таким уровнем собственной неграмотности — только других грамотности учить.
Ну и самое главное: оригинал текста Дубилет написал на русском, вот он https://t.me/dmytro_dubilet/696
То что опубликовано на украинском языке в украинской версии сайта Минфин — это собственный перевод его журналистов. Все претензии к ним.