Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».
Валютна іпотека. Рада конвертувала валютні кредити населення в гривню
«За» прийняття відповідного законопроєкту № 4475 у другому читанні проголосували 273 народних депутата.
Що передбачає закон
Законом передбачено проведення реструктуризації всіх валютних споживчих кредитів, за якими грошові зобов'язання повністю не погашені.
При цьому всі грошові зобов'язання за такими кредитами повинні бути конвертовані в гривню за офіційним курсом, встановленим Національним банком на день реструктуризації.
Законом також продовжено на п'ять місяців дію мораторію, що забороняє банкам стягувати майно громадян України, надане в якості забезпечення за кредитами в іноземній валюті.
Термін чинного мораторію до ухвалення цих змін закінчувався 21 квітня.
Читайте також: Раді рекомендують ухвалити закон про реструктуризацію валютної іпотеки
Передісторія
19 березня 2021 року Верховна рада ухвалила за основу законопроєкт, який пропонує реструктуризувати валютні кредити, взяті під заставу житла.
Документ пропонував конвертацію у гривню валютних зобов'язань і зміну процентних ставок і термін погашення кредиту. Днем реструктуризації буде дата вступу в силу даного документа. Водночас кредиторам додатково виділять 30 днів для проведення усіх необхідних обчислень.
Читайте також: Примусова реструктуризація валютної іпотеки недоцільна — НБУ
Нацбанк виступав проти неринкової реструктуризації валютної іпотеки. В НБУ заявили, що реструктуризація кредитів в іноземній валюті має відбуватися на ринкових умовах.
На початку жовтня 2020 року в Україні продовжили мораторій на стягнення по валютній іпотеці. Він діє в країні з 2014 року. Таким чином його продовжили до 21 квітня 2021 року.
Коментарі - 29
Но, с другой стороны, это пусть и кривоватое, но решение сложившейся ситуации. К чему приведет — посмотрим в ближайшие пол года.
И упустили очень важный момент: «2. Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті“ (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386; 2020 р., № 38, ст. 279; із змінами, внесеними Законом України від 16 вересня 2020 року № 898-IX) втрачає чинність через п’ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.»
Нам-то он зачем, зар*за?!
https://www.minprom.ua/digest/269369.html
Прямой обязанностью НБУ, как зафиксировано в Конституции Украины и законах, есть стабильность национальной денежной единицы.
Вот пусть топ-менеджеры НБУ со своих топ-зарплат и топ-премий, которые они получали за НЕвыполнение этих обязанностей - оплатят курсовую разницу по валютным кредитам.
Речь идёт о конкретной валюте и действиях конкретных лиц.
Если государство (в целом, не только НБУ) не может обеспечить баланса в экономике то ни о какой стабильности курса нельзя говорить. Его можно держать искусственно, но рано или поздно резервы закончится и он все равно будет вынужден перейти к свободному курсообразованию. У Украины стабильно минусовое сальдо внешней торговли, которое не решается годами, по этому естественно что курс будет под давлением скатываться сниз. Если его вовремя не отпускают до 6, а держат зубами, накапливается эффект и потом он проваливаетя ниже, что бы быстрее выровняться у равновесного значения. Один НБУ тут ничего не сделает, хотя от него и зависит многое.
Если государство (в целом, не только НБУ) не может обеспечить баланса в экономике — то и *** спихивать эти проблемы на обывателя.
При этом недоделанные топ-менеджеры за «не может обеспечить баланса в экономике» — получают заоблачные зарплаты и премии.
Проблема как раз в том, что у нас большинство несёт ответственность за НЕ свои поступки.
Разве большинство валютных заёмщиков виновато в НЕстабильности национальной валюты?