Щомісяця в Україні оприлюднюють два показники середньої заробітної плати: один визначає Пенсійний фонд, другий — Держстат. Як ці дані впливають на доходи наших пенсіонерів та чому підрахунки офіційної статистики і ПФ геть різні, розбирався «Мінфін».
22 березня 2021, 15:29
Чому українські пенсіонери отримують на 15% менше, ніж могли б
Розбіжності у підрахунках середньої зарплати Пенсійного фонду і Держстату доволі суттєві.
Середня заробітна плата в IV кварталі 2020 р
| Місяць | ПФ (грн) | Держстат (грн) |
| жовтень | 10 887,46 | 12 174 |
| листопад | 10 634,72 | 11 987 |
| грудень | 13 320,55 | 14 179 |
Дуже схожа картина й по інших періодах. Загалом, немає жодного місяця, де б показники двох служб хоча б приблизно співпадали. В середньому різниця між ними становить понад 1 тис. грн.
Читайте також: В Україні встановили рекордну середню зарплату для розрахунку пенсій
Для чого ПФ рахує зарплату
Алгоритм свого розрахунку середньої заробітної плати Пенсійний фонд прописав у власній Постанови № 4−4 й затверджує цей показник кожного поточного місяця за позаминулий, тобто в лютому — за грудень, в березні — за січень і т.д.
Саме він фігурує при розрахунку пенсій, а точніше є одним із складових коефіцієнта заробітної плати. Заробіток, який враховується для призначення пенсії, визначається по формулі відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:
Зп = Зс х (Ск / К)
де:
Зс — розрахункова середня заробітна плата на одну особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +… + Кзn);
Кз1 + Кз2 + Кз3 +… + Кзn — визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Усі помісячні коефіцієнти підсумовуються і поділяються на кількість місяців страхового стажу. Виходить середньоарифметичний коефіцієнт заробітку.
К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Наприклад, людина оформлювала пенсію в 2020 р. Припустимо, її індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 2,1. Це означає, що її зарплата була вищою за середню по країні в 2,1 рази.
Визначаємо середню заробітну плату по Україні за 2017, 2018, 2019 рр:
(6 273,45 + 7 810,88 + 9 205,19) / 3 = 7 763,17 грн
Домножуємо на індивідуальний коефіцієнт зарплати:
2,1×7 763,17 грн. = 16 302,66 грн
Ми отримали розмір заробітної плати для розрахунку пенсії.
Тепер припустимо, що замість показника середньої зарплати Пенсійного фонду за основу для розрахунків взято дані Держстату. Навіть, якщо залишити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати тим самим, сума виходить помітно більшою.
Зп = 2,1 х (7 104 + 8 865 + 10 497) = 18 526,2грн
Різниця у нашому випадку 2 223,54 грн означає, що використання для розрахунків показника середньої зарплати Держстату дозволило б на 10−15% збільшити розмір пенсії. А це, погодьтеся, немало.
Чому ж тоді не послуговуються даними Держстату?
Читайте також: Темпи зростання зарплат з початку січня досягають 15% порівняно з 2020 роком
Чому відрізняються дані ПФ і Держстату
Розбіжність у показниках Держстату і Пенсійного фонду пояснюється різною методикою обчислення середньої зарплати в Україні.
Держстат враховує дані по суб'єктах господарювання, які мають 10 і більше працівників. А Пенсійний фонд — дані усіх суб'єктів господарювання.
«Враховуючи, що суб'єкти господарювання, де працюють менше 10 людей, показують мінімальну заробітну плату, а то й нижчу, то показник середньої заробітної плати у Пенсійного фонду є нижчим, ніж у Держстату», — пояснив «Мінфіну» екс-міністр соцполітики Андрій Рева.
За його словами, показник Пенсійного фонду більш точний. А от методика Держстату, яка використовується ще з радянських часів, вже давно застаріла.
Справа в тому, що раніше заробітна плата на малих і великих підприємствах не надто відрізнялась. Саме тому, аби спростити підрахунки, дані від підприємств з невеликим штатом просто не враховувались.
«Починаючи з 90-х років ситуація змінилася кардинально. Великі підприємства закрилися, середні також. Натомість в структурі економіки зросла частка дрібних підприємств. Але їх так і не враховують, як і в радянські часи», — розповів Андрій Рева.
Читайте також: Пенсійний фонд проіндексував пенсії. Кому та скільки додали
Коли «малюки» перестануть красти гроші у пенсіонерів
На відміну від Держстату Пенсійний фонд бере до уваги звітність усіх суб'єктів господарювання. Порівнюючи дані двох відомств, можна побачити, наскільки заробітна плата на малих підприємствах впливає на статистичну картину країни.
Зазвичай невеликі підприємства виплачують своїм співробітникам зарплатну мінімалку, принаймні офіційно. В кращому випадку решту вони отримують в конверті. В гіршому — працівників на папері переводять на неповний робочий день, і ті отримують навіть менше, ніж вимагає держава.
Причина банальна — велике навантаження на фонд оплати праці. Впоратися з таким навантаженням невеликим суб'єктам господарювання набагато складніше, ніж великим компаніям. Тож, поки цю проблему не буде вирішено, банальне підняття мінімальної зарплати не захистить працівників і, що не менш важливо, стримуватиме зростання пенсій.
Читайте також: Пенсійний калькулятор. Як розрахувати свою пенсію
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 25