Кредити за чужий рахунок: фінкомпанії хочуть позичати гроші в інвесторів

Відповідний законопроєкт вже пройшов обговорення в парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики і зареєстрований у Верховній Раді.

На поточний момент фінкомпанії обмежені в частині залучення коштів.

«Згідно з чинним законодавством фінансові компанії надають послуги виключно за рахунок власного капіталу (власних коштів). Суворо заборонено залучати вклади від населення. У цьому полягає ключова різниця із банківською системою, де кредитування здійснюється за рахунок залучених коштів, в тому числі від фізичних осіб», — пояснила «Мінфіну» президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав'юк.

За її словами, відповідно до чинних Ліцензійних умов фінансові компанії можуть надавати фінпослуги за рахунок кредитів від фінансових установ. Але отримати такий кредит практично нереально. «Згідно з кредитними і ризиковими політиками, банки не хочуть надавати кредити фінансовим компаніям через ті чи інші причини», — говорить глава ВАФК.

Таким чином, саме власники (учасники) фінансової компанії несуть усі ризики з неповернення споживачами виданих кредитів.

«Дуже сподіваємося, що в новому законі, який зараз у розробці, з'являться й інші інструменти, які нададуть можливість залучати або кредитні кошти, або кошти від кваліфікованого інвестора — фізичної особи, яка на свій страх і ризик робить інвестицію в компанію», — розповів «Мінфіну» директор фінансового сервісу «ШвидкоГроші» Олександр Холод.

Хто такі кваліфіковані інвестори

19 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 2284 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів» («законопроєкт про деривативи»).

Він ввів окрему категорію інвесторів — кваліфіковані інвестори у фінансові інструменти. Ще їх називатимуть «професійними клієнтами».

До них за законом віднесені, в тому числі, й юридичні особи-нерезиденти та резиденти України, що відповідають низці вимог.

Тобто до числа кваліфікованих інвесторів потраплять, у тому числі, організації без фінансових ліцензій або особливого статусу. Це можуть бути звичайні компанії, які мають:

• підсумковий баланс не менше 20 млн грн;
• чистий дохід від продажу товарів/робіт/послуг за останній фінансовий рік не менше 40 млн грн;
• власні кошти не менше 2 млн грн, розраховані за методикою НКЦПФР.

Як виняток статус кваліфікованих інвесторів готові надавати ще й клієнтам інвестиційних компаній, якщо вони:

• мають у цінних паперах або коштами на банківських рахунках не менше 0,5 млн грн;
• мають досвід проведення операцій на ринках капіталу не менше року або аналогічний стаж роботи у фінустановах;
• протягом чотирьох кварталів (не рідше одного разу на квартал) здійснювали не менше 10 значних угод з фінансовими інструментами (чіткі критерії повинна затвердити НКЦПФР).

Йдеться про приватних трейдерів, які торгують на біржах в межах інтернет-трейдингу.

«Можливо, зовсім скоро буде спрощено доступ фізичних осіб до торгівлі різними цінними паперами. На даний час як на Українській біржі, так і на біржі ПФТС ведеться розробка і тестування програмного забезпечення, яке повинно стати основою для пропозиції послуг інтернет-трейдингу акціями українських компаній, деривативами та іншими активами для вітчизняних інвесторів — приватних осіб», — розповів Дмитро Чурін.

У законі детально не виписано, хто прийматиме рішення про присвоєння статусу кваліфікованого інвестора і контролюватиме ситуацію, аби не з'явилися самозванці.​

Читайте також: Закон про деривативи. 8 нових способів вкласти гроші і заробити на ЦП

Однак можна припустити, що цю функцію візьме на себе Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Ймовірніше, вона проводитиме сертифікацію і вестиме відповідний реєстр.

Кожен бажаючий зможе увійти на офіційний сайт НКЦПФР та ознайомитися з офіційним переліком кваліфікованих інвесторів. Таким чином будуть відхилені слабкі інвестори або фінансові піраміди.

Інвестиції в компанії індексу S&P 500 з фондом «Ярослав Мудрий»