9 лютого 2021, 14:40 Читать на русском

Чому низькі ставки за депозитми влаштовують НБУ, банки та бюджет

На тлі розмов політиків про постійне зубожіння населення за підсумками кризового 2020 року був зафіксований рекордний приплив коштів домогосподарств до банківської системи.

На тлі розмов політиків про постійне зубожіння населення за підсумками кризового 2020 року був зафіксований рекордний приплив коштів домогосподарств до банківської системи.що маємоЗа даними НБУ, гривневі заощадження домогосподарств в банках за минулий рік збільшилися на 26,4%.
TSN.UA

Що маємо

За даними НБУ, гривневі заощадження домогосподарств в банках за минулий рік збільшилися на 26,4%. Такого приросту не було з 2010 р.

Валютні вклади населення, за даними регулятора, також виросли на 2,2% в доларовому еквіваленті, тобто з урахуванням курсових коливань. Тож не дивно, що рівень доларизації депозитного портфеля знову знизився — до 41%. Причина очевидна — процентні ставки за валютними внесками впевнено наближаються до нульової позначки. За даними Нацбанку, ставки за новими валютними вкладами за минулий рік впали вдвічі — до 1,2% річних.

Приріст гривневих депозитів за рік

Дохідність термінових депозитів у національній валюті також знижувалася стрімко: ставки впали на 6 в.п. — до 8% річних. У порівнянні зі ставками по валюті така прибутковість виглядає явно привабливіше. Однак за фактом це — недостатній стимул для розміщення громадянами строкових вкладів. В НБУ констатують посилення тренду на перетікання коштів населення зі строкових вкладів на поточні (карткові та ощадні) рахунки.

За неповний 2020 року частка гривневих коштів до запитання збільшилася на 6 в.п. — до 56%. Регулятор пояснює цю тенденцію невизначеністю, що викликана пандемією Covid-19 і карантинними обмеженнями. «Громадяни прагнули мати вільні кошти на випадок непередбачених витрат», — відзначили в Нацбанку. Однак навряд чи невизначеність є основною, а тим більше, єдиною причиною такої поведінки вкладників. «Мінфін» вже писав, що мова йде про багаторічний тренд.

Були часи

5−10 років тому на рахунках до запитання «фізики» тримали не більше чверті банківських заощаджень. Левова частка перебувала на строкових депозитах, які мали дві істотні відмінності від нинішньої версії.

По-перше, прибутковість вкладів була набагато вищою. Процентні ставки у гривні становили близько 20% річних. До того ж не було майже 20% -вих податків! По-друге, терміновими вклади були виключно на папері. Згідно із законодавством, вони могли бути відкликані в будь-який момент.

По-справжньому строкові депозити — без можливості дострокового зняття — з'явилися всього 5 років тому після відповідних законодавчих змін. Однак на сьогоднішній день терміновий депозит без можливості дострокового зняття — лише одна з опцій. Як і раніше, багато термінових вкладів припускають можливість дострокового розірвання.

Виходячи з поведінки населення, їхнє ставлення до реформованої банківської системи можна розцінювати неоднозначно. З одного боку, сам факт рекордного припливу коштів у кризовий рік свідчить про те, що населення довіряє банкам більше, ніж «матрацам». Адже всі минулі кризи супроводжувалися рекордними відтоками коштів з банків. Гроші в кращому випадку перекочовували до банківських комірок. З іншого боку, очевидно, що вкладники довіряють банкам не настільки, щоб заморожувати заощадження на термінових депозитах під досить непривабливі відсотки.

Що вигідно державі

За класикою, головна функція банківської системи — це кредитування економіки. Для надання довгих дешевих кредитів, банки повинні залучати відповідні ресурси: як можна дешевше та на максимально тривалий термін. «Депозити роблять кредити!», — любив повторювати під час дискусій на тему «Як відновити кредитування» Володимир Лавренчук, екс-голова правління Райффайзен Банку Аваль. Час показав, що дешеві ресурси — це лише необхідна, але далеко не достатня умова для відновлення масового кредитування економіки. «Зараз для банків не так гостро стоїть питання, де взяти фондування. Головна проблема — де знайти позичальників, що відповідали б високим вимогам, які навряд чи будуть знижуватися», — визнає фінансист.

Разом з тим, держава зовсім не буде «проти», якщо залучені банками ресурси спрямовуватимуться не безпосередньо в економіку, а до держбюджету через покупку ОВДП. При грамотному розподілі цього ресурсу державою ефект для економіки може бути аналогічний прямому банківському кредитуванню. Про це у своєму інтерв'ю «Мінфіну» говорить Сергій Наумов, новий голова правління Ощадбанку .

«Мінфін випускає ОВДП, відбувається перерозподіл: ліквідність, яка не використовувалася для фінансування економіки, йде через державний бюджет на фінансування необхідних країні витрат, — розмірковує держбанкір, — Але ці гроші знову повертаються в економіку, наприклад, у вигляді тих же соцвиплат, дотацій, зарплат. Це кругообіг грошей в економіці».

Таким чином, виходить, що з точки зору держави, основною функцією банків є залучення коштів «хороших і різних». Зокрема, від населення, яке за експертними оцінками, все ще зберігає поза банками десятки мільярдів у доларовому еквіваленті.

Що потрібно регулятору

Регулятор повинен бути зацікавлений, перш за все, у монетарній стабільності та надійності банківської системи. Теоретично, висока частка гривні до запитання на рахунках фіз. осіб — це величезний фактор ризику.

Адже в разі, паніки ці кошти можуть бути відкликані майже миттєво, що загрожує банківськими банкрутствами. Хоча, пам'ятається, Філіп Жоан'є, один з французьких екс-голів правління Укрсиббанку якось запевняв, що насправді залишки на поточних рахунках фіз. осіб — чи не найнадійніший ресурс! Теоретики можуть сперечатися, але за фактом частка строкових вкладів у портфелі коштів населення УкрСиббанку — близько 6%. При цьому банк вважається одним з найнадійніших. Така точка зору є досить популярною серед банкірів. Наприклад, Володимир Мудрий, голова правління ОТП Банку, не бачить особливих переваг у короткострокових вкладах на 1−3 міс. порівняно із залишками на поточних рахунках. «Такі короткі депозити я б взагалі не вважав терміновими. А на 1−1,5 року практично ніхто не розміщує», — зазначає банкір.

Експерти відзначають ще один ризик. Вся гривнева ліквідність з поточних рахунків «фізиків» за певних обставин може бути перекочувати на валютний ринок через механізми купівлі валюти онлайн. За інформацією «Мінфіну», навіть зараз є «фізики», які тримають на рахунках по кілька сотень тисяч гривень для гри на курсі.

Так чи інакше, але регулятор приділяє чимало уваги балансуванню банківських активів та зобов'язань за термінами. З цією метою з грудня 2018 був введений норматив LCR. За даними НБУ, банки поки його виконують. А з липня поточного року регулятор запровадить ще один норматив — NSFR (Net Stable Funding Ratio) — коефіцієнт чистого стабільного фінансування. У НБУ пояснили, що новий норматив «покликаний поліпшити збалансованість активів і зобов'язань». Банки змусять зблизити терміни залучення та розміщення ресурсу.

Показово, що підготовка банків до впровадження цього нормативу проходила в минулому році на тлі зростання частки коштів до запитання. Тут немає формального протиріччя, оскільки мета нормативу — мінімізувати фондування довгих активів короткими пасивами, а не обмежити залучення коротких ресурсів.

Чого хочуть банки

Головна мета комерційних банків — заробіток (прибуток), бажано з мінімальними ризиками. Тому залишки на поточних рахунках є для банків дуже привабливим ресурсом, через їх безкоштовність! Може, за рахунок залишків не вийде кредитувати довгострокові інвестиційні проекти. Але на них можна добре заробляти з мінімальними ризиками, розміщуючи в казначейських інструментах: міжбанківські кредити, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП.

Депозитні «приманки»

Останнім часом активно обговорюються дві ініціативи, які можуть змінити ситуацію на депозитному ринку.

Голова НБУ Кирило Шевченко виступає за скасування ПДФО з процентного доходу по внесках, який був введений в 2014 р і зараз становить 18%, залишивши тільки 1,5% військового збору. Очевидно, головний банкір таким чином, хоче збільшити ефективну прибутковість строкових депозитів, тим самим підвищивши їх привабливість для населення. Швидше за все, держава в особі Мінфіну буде не у захваті від такої ініціативи. Хай там як, а з депозитів до держ. скарбниці щорічно надходить близько 4 млрд. грн.

А ось народні депутати цілком можуть підтримати ініціативу голови НБУ.

Крім цього, ФГВФО збирається підвищити гарантії за вкладами вкладах втричі: з нинішніх 200 тис. грн. до 600 або навіть 800 тис. грн. Очевидно, що цей крок повинен підвищити довіру вкладників до строкових депозитів. Однак така ініціатива не завжди вигідна банкам. Адже збільшення суми неможливо без підвищення регулярних внесків. А це — прямі витрати банків, які призводять до подорожчання залучених ресурсів.

Володимир Мудрий не вважає, що підвищення суми держгарантій і скасування «депозитного» податку стануть ефективними стимулами до розміщення довгострокових вкладів. «З огляду на нинішній рівень стійкості банківської системи в цілому, у вкладників не виникає питання про держгарантії. Це може бути актуальним тільки щодо деяких невеликих банків, ринкова частка яких незначна», — аргументує банкір.

Аналогічно скептично він ставиться і до скасування «депозитного» податку. «Максимальна ринкова ставка зараз близько 9% річних, ми даємо максимум 7% (різниця — майже в розмірі податку — авт.). Але, незважаючи на таку різницю у нас розміщують чимало депозитів, — міркує фінансист, — Якби це працювало, то левова частка вкладів сконцентрувалася б у банку, що пропонує максимум».

За словами Володимира Мудрого, на подібні «приманки» реагує не більше 20% потенційних вкладників. В цілому з колегою погоджується і Володимир Лавренчук. «Поки відсутня реальна альтернатива, банківські депозити будуть короткостроковими і розміщуватися переважно в банках з найкращим платіжним сервісом», — зазначає він.

Такий тренд підтверджують і в Нацбанку. «Клієнти самі вибирають, де зберігати свої гроші, не завжди керуючись високими ставками. Наприклад, для багатьох з них пріоритетною є можливість майже миттєво переміщати кошти з картки на картку, вибираючи кращий сервіс», — резюмує Микола Остролуцький, заступник начальника управління системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ.

Дмитро Гриньков

Автор:
Дмитро Гриньков
Редактор Дмитро Гриньков
Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції

Коментарі - 21

+
+241
krendel
krendel
9 лютого 2021, 14:56
#
Вводили налог временно, а потом благополучно об этом забыли!
+
+157
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
9 лютого 2021, 15:20
#
Так наверное тех, кто вводил, уже нет у руля. Чудеса укр. политики — отсутствие ответственности и преемственности.
+
+191
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
9 лютого 2021, 15:12
#
Минфин выпускает ОВГЗ, происходит перераспределение: ликвидность, которая не использовалась для финансирования экономики, идет через государственный бюджет на финансирование необходимых стране затрат…
Вот это да! Дайте две.
Так зачем вообще нужна экономика с этими всякими бизнесами?!
ОВГЗ — налогов с % нет, ставки высокие, гарант — государство. Просто жир!
Какой бизнес с таким может поспорить? Кино и немцы…
+
+4
uxui
uxui
12 лютого 2021, 7:57
#
ОВГЗ внедрили взамен МВФ, а также чтобы конвертировать государственный долг в гривну для надежности. Налог специально убрали, чтобы иностранные фонды в эти бумаги с лихвой заходили. Им до лампочки, как чувствует себя украинское население. У государства денег нет и не будет, ОВГЗ будут штамповать еще годами.
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
16 лютого 2021, 16:30
#
Это понятно. Но писать, что схема работает, когда она не работает — это откровенно врать.
Точнее все то, что Вы описали — таки цели достигаются.
Но это не про развитие экономики страны, а про чудеса учета и финансов.
Надо так и говорить — стране нужны бабки, т.к. долговая нагрузка непомерная. Никто давать не хочет, поэтому и балуемся ОВГЗ.
Но рассказывать, что «ликвидность идет через государственный бюджет на финансирование необходимых стране затрат» это все равно что плюнуть в лицо человеку и удивиться, что его это возмутило. Прям издевательство на сознательной частью населения.
Хотя о чем я толкую…
+
0
krv77
krv77
9 лютого 2021, 15:14
#
Налог отменят (если) то и проценты по депо снизят. и будет не 10−11% на год, как сейчас, а 8−8.5%
Вкладчики будут получать те же деньги, бюджет — меньше. Но при этом снизится и инфляция. в теории, ибо это пустые, считай ниоткуда.
Опять же в теории, будут снижены и проценты по кредитам… хотя там ситуация в другом — в большом сегменте рисковых кредитов…
+
+80
bonv
bonv
9 лютого 2021, 15:36
#
Банки і влада крім ОВДП більше нічого не бачать. І їм по барабану на економіку і добробут населення.
+
+141
Андрей Иванов
Андрей Иванов
9 лютого 2021, 16:23
#
Всё гораздо проще. Нет спроса на деньги. Сейчас кризис, никто не развивается. Банковская система устойчивая и не требует ресурса для поддержания штанов. С другой стороны государство меньше стало брать долгов через ОВГЗ и банкам некуда девать ресурс. Не думаю, что население разбогатело и понесло в банки. С кризисом перестали ездить по заграницам, делать крупные покупки (автомобили, недвижимость) и выжидают.
+
+121
Eugenio Kisselev
Eugenio Kisselev
9 лютого 2021, 16:59
#
Сколько можно спекулировать на теме 600 тыс. вместо 200? Когда реальные шаги увидим?!
+
+4
abc11111
abc11111
14 лютого 2021, 20:38
#
Обещают 600−800тыс. пока только два года, для гос. чиновников это не срок, а так, хоть на словах забота о народе.
+
+19
NFH
NFH
9 лютого 2021, 18:29
#
Я вижу как банки все устраивает, мне один из гос банков дал +2% к гривне +0.5% к валюте, лишь бы я не забирал депозит.
Думаю, если бы их все устраивало, они бы такое не делали
+
+9
Gemma
Gemma
9 лютого 2021, 20:27
#
Скажите, пожалуйста, в каком гос. банке добавили 2%
+
0
korvin29
korvin29
9 лютого 2021, 21:12
#
И мне скажите этот госбанк, тк сам имею депозит в госбанке и хотелось бы поболее зарабатывать
+
+4
lavrov1
lavrov1
10 лютого 2021, 12:47
#
Сумма если исчисляется шестью нулями, а так бред не пишите. Было раньше в ощаде, уже нет +0.2 в валюте.
+
0
Bitcoin
Bitcoin
10 лютого 2021, 0:28
#
К черту НДФЛ, он же не идёт на персонификацию плательщика. Деньги в черную дыру.
+
+21
matroskin
matroskin
10 лютого 2021, 0:59
#
В статье прям все особенности укр.экономики.
Банки берут под 7, на эти деньги берут ОВГЗ под 10, а за них госсудрство дает кредит под 5.
Вроди глупость, НО в договрах гос. кредитов % подвязан к инфляции, чего нет ни в депозитных договорах ни в ОВГЗ.
Соответственно чтобы сорвать джекпот госсударству всего лишь нужно обвалить грн, чем больше средств будет вовлечено в эту пирамиду тем больше куш.
Мыльный пузырь растет, пока растет.
+
+15
Аlex Д
Аlex Д
10 лютого 2021, 8:03
#
Если государство дает кредит под 5, то почему опять не набрать ОВГЗ под 10?
+
0
Chu123
Chu123
11 лютого 2021, 1:09
#
Их дают с целевым назначением. Надо документик о тратах и отчёты. И получить очень сложно думаю.
+
+4
Chu123
Chu123
11 лютого 2021, 1:08
#
Но эти деньги снова возвращаются в экономику, например, в виде тех же соцвыплат, дотаций, зарплат. Это круговорот денег в экономике".- заметьте даже банкир не говорит что средства г-ва пойдут на развитие реального сектора экономики. Только на социалку и проедание.
+
0
Werhoplavka
Werhoplavka
16 лютого 2021, 5:29
#
Пенсіонери заходьте в Приватбанк там депозити без податку в тому числі офіц.зарплата та соц.виплати.Удачі!
+
0
Андрей Иванов
Андрей Иванов
16 лютого 2021, 9:13
#
У большинства пенсионеров нет возможности откладывать. А если и есть, то они отнесут туда где еще 11−12%.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися