Нацбанк збирається активніше боротися з явищем, коли депозити залучаються на 3−6 місяців, а кредити за їх рахунок видають на 1−3 роки. Про це йдеться у статті «Мінфіну» Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році
Що буде з депозитними ставками в 2021 році
Часовий розрив між строками кредитів та депозитів створює серйозні ризики, які виливаються для банків при будь-якій дестабілізації в справжні кризи.
«Виник новий виклик — коротка терміновість коштів населення і бізнесу, що підвищує ризик ліквідності. Понад 55% сукупних зобов'язань банків у гривні є коштами до запитання. Потрібно стимулювати банки тримати більшу частину активів у високоліквідних складових, а також подовжувати структуру фондування, наприклад, залучати депозити на тривалий термін», — відзначили у прес-службі Нацбанку.
Читайте також: Депозити до запитання і скарбнички замість строкових вкладів
З цією метою з грудня 2018 року було введено норматив LCR. За даними НБУ, банки його поки що виконують.
Регулятивні новації
Але з 2021-го регулятор запустить ще один норматив — NSFR (Net Stable Funding Ratio), це коефіцієнт чистого стабільного фінансування. У Нацбанку відзначили, що він «буде покликаний поліпшити збалансованість активів і зобов'язань».
Банки примусово змусять зблизити терміни залучення та розміщення ресурсу. Це швидко позначиться на відсоткових ставках для вкладників.
«Банки, які пропонували високі ставки за короткостроковими депозитами, переглянуть свою політику і будуть пропонувати відсотки, пропорційні терміну розміщення. Чим довше термін розміщення — тим вище розмір ставки», — пояснив Андрій Кисельов.
Читайте також: Власники депозитів можуть обвалити гривню: що з цим робити
Що буде з дохідністю
Ставки за вкладами на 1−3 місяці сильно опустять, майже всі будуть платити 0% річних за вкладами до запитання. Можуть ще трохи знизиться дохідності 12-місячних вкладів.
«Хоча, думаю, середня дохідність річних не повинна опуститися нижче 8% річних», — все ж вважає Ігор Тихонов.
При цьому банкіри допускають невелике підвищення облікової ставки Нацбанку на початку 2021 року: з нинішніх 6% до 6,5% річних.
Коментарі - 15
«середня дохідність річних не повинна опуститися нижче 8% річних», — все ж вважає Ігор Тихонов.—ничего, что она ниже?
если будет низкая ликвидность — будет рефинанс, если мало будут давать будет повышение % по депозитам и учетной ставке
Вы бесспорно правы в этом утверждении!
и с этого дохода вкладчики должны будут уплатить налоги (18% + 1,5%) государству…)))) Моя фантазия рвёт все мыслимые шаблоны…)))
Депозиты уже давно потеряли свою привлекательность.
Будь у властей этого государства хоть минимальная совесть, банковские вкладчики должны были б не платить налоги, а получать вычет из НДФЛ.
По существу статьи — никому нафиг не интересны долгосрочные вклады под 8% в гривнах (чистыми 6,44%) при девальвации в 2020 году с 23,5 до 28 грн.
А краткосрочные вклады плавно утекут — в валютные гос.бумаги через брокеров и дилеров.
Зачем кормить банки, вкладывающие деньги с клиентских депозитов в ОВГЗ?
И главный вопрос — учетную ставку опустили, доходность вкладов снизилась.
55% вкладов теперь — ''до востребования''.
Долгосрочный депозит выглядит, как феерическая дурь.
Но бума кредитования бизнеса это не вызвало от слова ''совсем''.
Наоборот, банки теперь кредитуют только ''пирамиду ОВГЗ™''.
Зачем, сррашивается, надо было менять Смолия на Шевченко?)
А на рахунок доступу до ринків США, то тобі потрібно бути готовим до втрати 30−50% всіх своїх вкладів стабільно в середньому раз в десять років (…, 1974, 1987, 2003, 2008, 2020) і на 89% раз в 100 років (1932), якщо вкладатись виключно в акції! І століття тільки почалось, а обвалу на 90% там ще не було і ніхто не знає, чи це буде цього року, чи у 2099-ому… А відновлення після такого обвалу займе ДЕСЯТИЛІТТЯ. Це показала і Америка після великої депресії, і Японія це показує останні 30 років. Тому я би не радив облизуватись на амерський базар, ну хіба що тільки для коротких спекуляцій…
''Премия за девальвацию'' все равно больше.
Касательно фондового рынка США, посмотрите на ПИФы ''Универ УА'', ''Ярослав Мудрый'' и ''Атаман''.