У 2021 році очікується зростання реального ВВП України на 4,8%

Реальна картина відновлення

За останні півроку в економіці зафіксовано численні ознаки відновлення ділової активності, що підтверджують чітку перспективу зростання внутрішнього та зовнішнього попиту.

У ІІІ кварталі реальний ВВП зменшив спад із 11,4% до 3,5% р/р.

Проте траєкторію відновлення було пошкоджено дуже слабким врожаєм пізніх сільськогосподарських культур (кукурудза, соняшник), що додало близько 0,7 в. п. до підсумкового зниження реального ВВП, що очікується в 2020 році (4,6%).

Головним драйвером відновлення став споживчий попит.

Свідчення цього – активне зростання обігу роздрібної торгівлі, що сягнуло у жовтні 15,2% р/р в реальному вираженні, перевищивши динаміку, яка спостерігалася до початку коронакризи.

За оцінками аналітиків, «карантин вихідного дня» не завдав статистично значущого впливу на економіку. Анонсоване на січень 2021 року посилення карантинних обмежень стримає економічну активність суттєвіше, проте його вплив на траєкторію відновлення буде незначним через відносну слабкість обмежень і порівняно невисоку значущість січня в межах внутрішнього попиту.

Згідно з базовим сценарієм, зростання реального ВВП України в 2021 році становитиме 4,8%. Тимчасом як у реальному вираженні економіка досі буде трохи меншою за 2019 рік, її доларові обсяги вже збільшаться на 2% відносно докоронавірусного 2019 року.

ВВП України у 2017-2021 роках, % реальної річної зміни

Джерела: Державна служба статистики, прогноз Альфа Банку Україна

Очікуваний тиск інфляції

Однією із особливостей 2021 року буде прискорення інфляції, що вже розпочалося. Суттєве зростання цін на товари української зовнішньої торгівлі, що спостерігалося в останні місяці, з різною швидкістю переноситься на споживчу інфляцію. Прискоренню споживчої інфляції також сприяють доволі високі темпи зростання номінальних зарплат, що отримають додатковий імпульс від підвищення мінімальної заробітної плати відразу на 20% у січні.

Активне відновлення споживчого попиту в цілому стає сприятливим підґрунтям для підвищення цін.

Експерти прогнозують, що зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) стрімко наблизиться до середини цільового діапазону НБУ (4-6%) вже у грудні 2020 року. На цьому прискорення інфляції не завершиться, і до весни 2021 року дуже імовірний вихід за межі цільового діапазону з досягненням позначки 7%.

Читайте також: 10 прогнозів на 2021 рік від The Economist

Середньорічний показник споживчої інфляції за підсумками 2021 року, згідно з базовим прогнозом, становитиме 7,3%, що майже втричі перевищить очікуваний показник середньорічної інфляції у 2020 році (2,7%).

Індекс споживчих цін (ІСЦ) у 2017-2021 роках, % річної зміни

Джерела: Державна служба статистики, прогноз Альфа Банку Україна

За умов переважання інфляційних ризиків та відновлення економічної активності найбільш імовірною реакцією монетарної політики стане перехід до підвищення облікової ставки у І кварталі 2021 року. Додатковим чинником підвищувального тиску на гривневі процентні ставки є висока потреба держави у рефінансуванні внутрішнього боргу, що відчуватиметься принаймні впродовж першого півріччя 2021 року (коли середньомісячний обсяг гривневих ОВДП до погашення удвічі більший, ніж у попередній рік).

Відновлення внутрішнього попиту сприятиме випереджальному зростанню імпорту товарів і послуг у 2021 році порівняно з експортом.

Згідно базового прогнозу аналітиків Альфа Банку, дефіцит зовнішньої торгівлі розшириться із 1,5% ВВП у 2020 році до 6,5% ВВП у 2021 році.

Читайте також: Єврокомісія погіршила прогноз падіння світової економіки

Для порівняння, у 2017-2019 роках цей показник перебував у діапазоні 7,8-8,7% ВВП. З одного боку, ця тенденція формуватиме посилення девальваційного тиску на гривню. З іншого боку, очікуване посилення припливу іноземної валюти за фінансовим рахунком платіжного балансу відіграватиме суттєву компенсаторну роль.

Згідно з базовим прогнозом, середньорічний обмінний курс у 2021 році становитиме 28,6 $/грн.

Консолідована фіскалізація

Двознакові темпи зростання номінального ВВП (13% за базовим прогнозом) сприятимуть стабілізації державних фінансів. «Ми вважаємо, що за умов дотримання відповідальної фіскальної політики Україна має високі шанси перейти до скорочення дефіциту державних фінансів, закріпивши таким чином відношення державного боргу до ВВП на рівні 62-63% та створивши передумови для його зниження у 2022 році», – підкреслено у макропрогнозі.

Основними макроекономічними ризиками у 2021 році є:

• стрімке погіршення епідеміологічної ситуації і відповідне посилення карантинних заходів;
• суттєве послаблення зовнішнього попиту на товари українського експорту;
• розбалансування державних фінансів;
• неспроможність України заручитися зовнішнім фінансуванням.

Основні макроекономічні показники

Джерела: Державна служба статистики, НБУ, Міністерство фінансів, прогноз Альфа-Банку Україна

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі