Вчора, 29 жовтня, у Національному банку відбулася презентація проєкту змін до Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.
У НБУ домовилися про держпідтримку при страхуванні аграрних ризиків і скасування Аграрного пулу
З прийняттям цього законопроєкту аграрії отримають сучасні страхові інструменти для захисту сільськогосподарських культур від ризиків загибелі та підтримку держави за рахунок здешевлення вартості страхування.
Крім того, страховий ринок зможе виконувати свою безпосередню функцію з підтримки та розвитку економіки. Аграрний бізнес, ключовими ризиками для якого є погодні фактори, зможе почуватися впевненіше та безперебійно працювати.
Які зміни передбачаються
Пропозиції до законопроєкту визначатимуть права й обов’язки учасників ринку та вимоги до них – агровиробників і страхових компаній, які мають право здійснювати страхування сільськогосподарської продукції.
Об’єктами страхування визначаються:
- посіви;
- урожай агрокультур;
- багаторічні насадження та їх урожай;
- сільськогосподарські тварини;
- риба, водні біоресурси;
- сім’ї бджіл з їх продуктами;
- дохід від реалізації первинної сільськогосподарської продукції.
Аграрії матимуть змогу отримати відшкодування частини страхового платежу вже з наступного року:
- у 2021 році – до 50% з обмеженням розміру виплат за об’єктами страхування;
- після 2021 року – до 80%.
З метою страхування аграрних ризиків у держбюджеті на наступний рік передбачено кошти.
«Ми маємо забезпечити можливість фермерам користуватися тим, чим користуються фермери усіх країн світу. Державна підтримка агрострахування є в США, Канаді, в країнах ЄС. Це абсолютно нормальна міжнародна практика. На державну підтримку страхування агропродукції ми плануємо спрямувати в наступному році 672 млн грн. Це той старт, який дозволить створити умови для формування ринку агрострахування», – підкреслив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.
Що скасовується
Запропонований законопроєкт скасовує положення про страхування агропродукції через Аграрний страховий пул, а також передбачає перенесення норм Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» до закону «Про державну підтримку сільського господарства України».
«Аграрний пул, який був створений за останньої спроби запуску агрострахування з державною підтримкою, не був прозорим фільтром для професійного та відкритого відбору страховиків. Водночас повноваження регулятора страхового ринку були обмежені, а отже, не давали впевненості щодо надійності страховиків. Тож, попит є, а гідної пропозиції немає. Ми впевнені, що запропонований законопроєкт має докорінно змінити цю ситуацію», – зазначила перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.
Читайте також: Гроші у зростання: як банки фінансують аграріїв в умовах посівної
Національний банк, зі свого боку, простежить, щоб страхові компанії відповідально вели свій бізнес: мали прозору структуру власності, були платоспроможними та виконували зобов’язання перед агробізнесом.
«Державна підтримка оживить ринок як аграріїв, так і страховиків, вони почнуть активніше розвиватися, і, що важливо – на умовах чесної конкуренції, а не привілейованих прав окремих учасників ринку», – додала Катерина Рожкова.
Хочете знати про валюту більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі
Коментарі - 3
https://gazeta.ua/articles/economics/_fermeri-vistupili-proti-ideyi-vo-ministra-energetiki-buslavec-pidvischiti-tarifi-na-elektroenergiyu/993423
1. Аграрный страховой пул является единственным объединением страховщиков, осуществляющих страхование в соответствии с настоящим Законом. Участие страховщиков в Пуле является условием для осуществления страхования сельскохозяйственной продукции с государственной поддержкой.
То есть, участники пула сами выбирают кого страховать а кого нет. Это само по себе противоречит определению пула. Пул формируется не из участников, а из активов, в данном случае риска. Иначе вырисовывается вполне неплохая схема из гос поддержки - на гос снова навешают левых участников, в то время как сливки будут собирать единицы.
Во-вторых, это же протеворечит как планам правительства по развитию рынка капиталов, так и самому принципу перераспределения риска между участниками. При чем зачем ограничивать изначально участников, если в мировой практике под это выпускают ценные бумаги и продают проф участникам, а не только «ограниченному числу» участников. Учитывая, что частично дефолт покрывается из госа, то еще один из инструментов хеджирования CVA по с/х кредитам на балансе.
Про це попереджають експерти і учасники ринку.
Як відомо, українські аграрії часто працюють за форвардними контрактами - отримують наперед за обумовленою ціною оплату за продукцію (у вигляді грошей, насіння, добрив тощо). Однак сьогодні частина недобросовісних виробників і постачальників зерна, маніпулюючи неврожаєм, намагається зірвати виконання взятих на себе зобов'язань по форварду.
Якщо ця тенденція набуде масового характеру, Україна може потрапити в список недобросовісних постачальників зернових, що позначиться на всьому АПК.
Сьогодні мультинаціональні компанії-трейдери працюють з маржею 1-3$/т, у разі дефолтів в подальшому вони будуть закладати в ціну ризики невиконання контрактів українськими постачальниками. Маржа виросте до $8-10. У перерахунку на обсяг експорту сума складе близько $420 млн на рік. Саме стільки щорічно будуть недоотримувати наші аграрії, якщо Україна підірве довіру міжнародних трейдерів. Своєю чергою це призведе до недофінансування галузі та падіння виробництва зерна в майбутньому.