Банки намагаються відбити у клієнтів бажання нести валюту на рахунки. Тепер вони не тільки беруть щомісячну плату за обслуговування, але і вводять додаткові комісії. Чим більша сума в доларах і євро, яка збереться на рахунку, тим більше доведеться заплатити банку.
1 жовтня 2020, 7:34
За розміщення валюти в банках клієнтам вже доводиться доплачувати
Сюрприз для клієнтів Укрсиббанку
Першим на ринку нововведення ввів Укрсиббанк. «Дочка» французької групи вже давно не бере у громадян депозити в доларах і євро. Всім, хто стукає у відділення з валютою, пропонують відкрити карткові та поточні рахунки у валюті. Але ті, хто встиг накопичити кругленьку суму, повинен буде поділитися нею з банком.
Деякий час тому Укрсиб ввів комісії для накопичень в євро. Якщо клієнт тримає на рахунку більше зазначеного в договорі ліміту, він повинен щомісяця платити банку 0,2% від суми «надлишку», але не більше 100 євро (за курсом НБУ на дату розрахунку).
З 18 вересня умови посилилися: банк удвічі урізав суми, які клієнти можуть тримати на рахунках безкоштовно. Наприклад, власники пакета All Inclusive De Luxe повинні платити 0,2% від надлишку, якщо їх заощадження перевищать 10 тисяч євро (раніше — 20 тис. євро). Для власників All Inclusive Ultra ця планка опустилася до 5 тис євро (раніше 10 тис євро). Детальніше з умовами банку можна ознайомитися в таблиці нижче.
Такий же підхід банк вирішив поширити і на доларові рахунки. З 18 вересня щомісячна комісія в 0,2% (але не більше $100) почала діяти для заощаджень в американській валюті. Наприклад, власники пакета All Inclusive De Luxe будуть платити її з суми, яка перевищує $30 тис. Для пакета All Inclusive Ultra «стеля» становить $15 тис. (докладніше про умови — в таблиці).
Читайте також: Ставки за депозитами в гривні зрізав кожен шостий великий банк
Чому банку не потрібна валюта
Свою цінову політику в Укрcибі пояснюють високими витратами, пов'язаними з нарощуванням валютних пасивів. Зокрема, банк зобов'язаний перераховувати обов'язкові платежі до Фонду гарантування вкладів, платити за розміщення валюти на коррахунках в інших країнах, а також формувати обов'язкові резерви.
З березня 2020 року НБУ дозволив підопічним не формувати резерви під гривневі рахунки клієнтів. А ось під валютні накопичення вони повинні резервувати 10% від суми.
В Укрсиббанку нагадали, що фінустанова не може заробляти у валюті за рахунок видачі кредитів та інших активних операцій. «Тому банк змушений зменшувати витрати шляхом зниження валютних залишків. В таких же умовах зараз перебувають й інші українські банки», — констатують там.
Але є і ще одна причина. За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, ліквідність банківської системи залишається на дуже високому рівні. Тож банки просто не зацікавлені залучати гроші клієнтів і, тим паче, пропонувати їм вигідні умови.
Читайте також: Банки зможуть видати додатково кредити на 6 мільярдів
А що в інших банках з іноземним капіталом?
«Мінфін» вирішив обдзвонити інші банки з іноземним капіталом і дізнатися, чи є десь ще подібні комісії. Ми відібрали великі фінустанови, депозитний портфель фізосіб яких перевищує 1 млрд грн.
Виявилося, що таку ж стратегію обрала і «дочка» іншого французького банку — Креді Агріколь Банк. Вона бере щомісячну комісію, яка розраховується від суми на рахунках в євро. Розмір комісії — 0,2%, незалежно від суми залишку. Для доларових рахунків комісія поки що не передбачена.
Цілком ймовірно, що такий похід скоро почнуть впроваджувати й інші банки.
«Така практика може з'явитися, в першу чергу, у фінустановах з іноземним капіталом. В українських банках зараз платять клієнтам на рівні 2,5−3% річних. В іноземних банках, навпаки, йде тенденція до зниження дохідності», — прогнозує Василь Невмержицький.
Читайте також: Зіпсована кредитна історія через 12 копійок і комісія «за того хлопця»
Чи дорого обійдеться обслуговування валютного рахунку
Інші банки з іноземним капіталом можна розділити на дві категорії.
Перші: встановлюють фіксовану плату за обслуговування рахунку у валюті, яка включається при певних умовах. Найчастіше такою умовою є відсутність руху за рахунком клієнта протягом обумовленого періоду.
Другі: беруть комісію незалежно від того, наскільки активно клієнт користується рахунком.
До числа останніх, наприклад, нещодавно приєднався Райффайзен Банк Аваль. З вересня тут почали діяти щомісячні комісії за обслуговування поточних і карткових рахунків в євровалюті. Обов'язковий платіж становить 1 євро.
«Мінфін» зібрав дані за тарифами та комісіями за обслуговування валютних рахунків в найбільших банках з іноземним капіталом. Інформацію отримували в кол-центрах і на сайтах фінустанов.
| Назва банку | Плата за обслуговування поточних рахунків в доларі | Плата за обслуговування поточних рахунків в євро |
| $2 щомісяця, якщо рахунок неактивний протягом півроку. | €1 щомісячно, незалежно від суми на рахунку та активності клієнта. | |
Якщо хоча б одна з умов виконується клієнтом — плата буде 0 грн. |
Якщо хоча б одна з умов виконується клієнтом — плата буде 0 грн. | |
| Креді Агріколь Банк | 25 грн/міс., якщо рахунок неактивний понад 90 днів. | Щомісячна комісія 0,2% від середньої суми залишку грошей на рахунку за місяць (мінімум €1), незалежно від того, скільки грошей лежить на рахунку та чи він активний. |
| ОТП Банк | $2 щомісяця, якщо рахунок неактивний більше року. | $2 щомісяця, якщо рахунок неактивний більше року. |
Якщо хоча б одна з умов виконується — плата буде 0 грн. |
Якщо хоча б одна з умов виконується — плата буде 0 грн. | |
|
| |
| Укрсиббанк | Щомісячна комісія 0,2% від суми залишку грошей на рахунку (максимальний еквівалент $100 за курсом НБУ на дату розрахунку), якщо залишок грошей на рахунку перевищує $7,5−75 тис. — в залежності від карткового пакету. | Щомісячна комісія 0,2% від суми залишку грошей на рахунку (максимальний еквівалент €100 за курсом НБУ на дату розрахунку), якщо залишок грошей на рахунку перевищує €2,5−25 тис. — в залежності від карткового пакету. |
|
| |
| $7 щомісяця, якщо рахунок неактивний, але не більше залишку на ньому. | €7 щомісяця, якщо рахунок неактивний, але не більше залишку на ньому. | |
| 300 грн/рік | 300 грн/рік |
Світлана Тартасюк
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 30