Бермуди, Естонія і Барбадос кличуть до себе тих, хто працює віддалено

За останній місяць відразу три країни ввели спеціальні візи і запрошують пожити у себе іноземців, які працюють на віддаленому доступі. «Мінфін» розбирався, чи будуть цікавими ці пропозиції для українців.

Всі — на віддалену роботу

Світовий локдаун змусив людей переглянути свої уявлення про ідеальні умови праці. 80% працівників хочуть перейти на віддалену роботу. Такі результати опитування, проведеного компанією Colliers International серед понад 5 тис. респондентів з 25 країн, починаючи з березня поточного року.

Аналогічні тенденції панують і на вітчизняному ринку праці. 37% працівників хотіли б продовжувати працювати з дому. Ще 21% респондентів вважає, що відмовлятися від віддаленого формату роботи ще рано, оскільки небезпека COVID-19 ще не пройшла. Про це свідчить опитування кадрового порталу grc.ua, результати якого були оприлюднені на початку червня.

Читайте також: Де влітку відпочивають українці. Список популярних напрямків з Google-запитів

Тим, хто може працювати віддалено, не обов'язково сидіти вдома — працювати можна і з іншої країни, яка пропонує нерезидентам візи для цифрових кочівників. Від туристичних вони відрізняються тим, що дають можливість залишатися в країні довше, наприклад, до року, і працювати в іншій державі.

Ще нещодавно візи для цифрових кочівників пропонували Німеччина, Естонія, Коста-Ріка, Норвегія, Мексика, Португалія та Чеська Республіка. В останні пару місяців до них приєдналися ще три держави – Естонія, Барбадос і Бермуди.

Цифровий номадизм — це спосіб життя, який дозволяє людям подорожувати світом і в той же час працювати віддалено. Основними областями роботи цифрових кочівників є ІКТ, фінанси і маркетинг. Цифрові кочівники використовують телекомунікаційні технології, щоб заробляти на життя і, взагалі кажучи, ведуть своє життя кочовим способом. Вони працюють віддалено із зарубіжних країн, кафе, публічних бібліотек, робочих місць або транспортних засобів для відпочинку.

Естонія: рай для фрілансерів

3 червня парламент Естонії прийняв поправки до діючих законів, що передбачають створення цифрової візи для кочівників.

Ця віза дозволить приїжджати до Естонії в якості туриста, але в той же час продовжувати працювати на іноземного роботодавця або на фрілансера незалежно від місцезнаходження. Подавати заявку на нову візу можна з 15 липня.

«Цифрова віза кочівників дозволить іноземцям, чия робота не залежить від їх місцезнаходження, працювати в Естонії. Вона може бути видана як короткострокова (тип C), так і довгострокова (тип D)», — йдеться у бюлетені управління поліції і прикордонної служби Естонії.

Поліція і прикордонна служба також вказали, що при подачі заяви на отримання цифрової візи кочівника діють загальні візові правила. А міністр внутрішніх справ Естонії Март Хельме уточнив, що всі заявки будуть перевірятись дуже ретельно.

Подати заяву можна в посольстві Естонії або безпосередньо в Департаменті поліції і прикордонної охорони. «Поліція і прикордонна служба приймуть рішення про видачу або відмову у видачі довгострокової візи протягом 30 днів з моменту отримання заяви», — йдеться в бюлетені.

За прогнозами естонських властей, щорічно місцеву цифрову візу зможуть отримати близько 1800 «кочівників».

Читайте також: Чому китайській економіці не «світить» світове панування

Втім, ті, хто бажає попрацювати на українського роботодавця з Естонії, повинні заробляти вище середнього за нашими мірками. Вартість життя в Естонії має середні показники, в порівнянні з іншими членами Євросоюзу. Ціни на продукти і послуги тут нижчі, ніж у Німеччині або Франції, але вищі, ніж у Латвії чи Литві.

Наприклад, оренда однокімнатної квартири в центрі Талліна стане в 456 євро, в інших районах — 321 євро. Щомісячні витрати на електрику, опалення, воду, вивіз сміття за квартиру площею 85 кв. м становлять 169 євро, за використання безлімітного інтернету (від 60 Mbps) — 22,21 євро.

На їжу місцеві витрачають близько 20% зарплати. При скромному витрачанні одному можна прожити на 300-400 євро. Наприклад, купівля McMeal у McDonalds стане в 7 євро. Чашка капучино в кафе — 2,58 євро. Обід на двох з трьох страв в середньому ресторані буде коштувати 40 євро.

На Бермуди на рік

Переорієнтуються на працюючих віддалено і Бермудські острови. Економіка Бермудів сильно залежить від туризму: на частку індустрії припадає 40% економічного зростання. Щорічно країна приймала 500 тис туристів, в основному, з США.

Але через пандемію і обмеження на поїздки туристичний потік практично вичерпався. Тому Бермудські острови тепер запрошують іноземців, які працюють віддалено.

Острівна держава пропонує сертифікати на проживання іноземцям, які готові переїхати на рік. Про це минулої п'ятниці повідомив міністр зайнятості Бермудських островів Джейсон Хейворд, передає телеканал CTV News.

Вартість сертифіката становить $236 (357 CAD). Подати заявку зможуть туристи старше 18 років, що не мають судимості. Заявники повинні надати підтвердження зайнятості, мати достатній дохід і «хорошу репутацію». Придбати сертифікат також зможуть студенти, зараховані в аспірантуру або докторантуру.

Читайте також: Податкова амністія: які пастки готує держава

Приїжджаючі на острови повинні здати тест на коронавірус. З моменту початку спалаху на Бермудських островах зафіксували лише 152 випадки COVID-19.

Але життя тут дешевим не назвеш. На двох у місяць доведеться витратити еквівалент понад $2 тис при середньому рівні запитів. І це без витрат на житло. Наприклад, за оренду скромної однокімнатної квартири в столиці доведеться викласти близько $3 тис.

Барбадос теж перекваліфіковується

Можливість отримати річну візу для працюючих віддалено анонсував і Барбадос. Про це повідомив прем'єр-міністр Барбадосу Міа Моттлі, передає прес-служба уряду.

«Ви не зобов'язані працювати в Європі, США або Латинській Америці, якщо можете приїхати сюди», – звернулася голова уряду до фрілансерів.

Влада Барбадосу готова надати фрілансерам можливість безпроблемно залишатися на острові до 12 місяців. Хоча подробиці отримання річної візи поки що не озвучені.

Зацікавленість в цьому очевидна: прямі доходи туристичної галузі становлять 12% ВВП Барбадосу, а опосередковано, як підрахувала Барбадоська асоціація готелів і туризму, – всі 40%.

На сьогоднішній день на Барбадосі, де коронавірусом заразилися всього 98 осіб, знято більшість обмежень, пов'язаних з пандемією. Дозволені спортивні змагання та масові заходи чисельністю до 500 учасників, однак зберігається вимога дотримувати соціальну дистанцію. Кордони для іноземців країна відкрила 12 липня.

Загальна вартість проживання в Барбадосі для двох осіб з середнім рівнем споживання за один місяць без урахування вартості житла буде становити близько $1400. За однокімнатну квартиру на околиці міста доведеться віддати приблизно $400, в центрі – близько $500.