Податкова амністія: які пастки готує держава

«Мінфін» з'ясовував, чим може обернутися для пересічних громадян участь у деклараційній кампанії і хто виграє від участі в ній.

Навіщо амністувати податкових ухильників

Про те, коли буде проведено податкову амністію, нещодавно розповів у своєму  інтерв'ю глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Концепція нульового декларування не лише отримала схвалення профільного парламентського комітету, уряду і Офісу президента, але і вже погоджена з МВФ.

Власне у намірі провести податкову амністію немає нічого поганого. Адже нульове декларування – не місцевий винахід. Свого часу воно проводилися і в економічно сильних країнах, і в країнах, що розвиваються – від США, Франції, Бельгії та Італії до Аргентини, Індії та Колумбії.

Хоча цілі такого заходу могли бути різними:

• наповнення держбюджету: декларанти сплачуватимуть з сум і активів, що легалізуються, мінімальний податок;
• залучення коштів в національну економіку: мова йде не лише про повернення капіталу з офшорних юрисдикцій, але й про захований «під подушкою» всередині країни;
• точка відліку, після якої відповідальність за незаконне збагачення буде невідворотною. Наприклад, перед введенням непрямих методів пошуку прихованих доходів та реальної відповідальності за виявлені таким чином податкові порушення.

Крім цього, податкова амністія дозволяє оцінити реальні обсяги економіки, в тому числі і реальні доходи населення. А це означає, наприклад, що в бюджет будуть закладати зовсім інші цифри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму і т. д.

Читайте також: Чи накриє світ восени хвиля дефолтів

По-іншому будуть розраховуватися ті ж субсидії, тобто, можуть кардинально змінитися всі показники, якими зараз оперує офіційна статистка і держоргани.

Податкову амністію вже узаконили?

Але мало хто знає, що податкова амністія, хай поки і в усіченому вигляді, вже передбачена в законі, більш відомому, як «законопроект 1210».

За словами старшого партнера ЮФ «КМ Партнери» Олександра Мініна, цей закон доповнює Податковий кодекс новою статтею. Вона звільняє від ПДФО, зокрема, доходи, отримані при ліквідації контрольованої іноземної компанії (КІК).

Для цього необхідно дотримання двох умов:

• процедура ліквідації має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 р. і завершена не пізніше 31 грудня 2020 ;
• разом з декларацією про доходи необхідно подати заяву, в якій описуються деталі ліквідації КІК та отриманого при цьому доходу.

«Насправді цей дохід не звільнятиметься від податку. Оскільки Прикінцевими положеннями закону встановлюється, що відповідна стаття набуває чинності тільки з 1 січня 2021 року. Тобто, реально це пастка», — пояснює Олександр Мінін.

Подібні пастки, напевно можуть відкрити можливість уникнути сплати податків при ліквідації КІК окремим персонам. Але так само можуть стати зачіпкою, щоб покарати інших.

Які ж пастки можуть чекати на тих, хто ризикне взяти участь у загальнонаціональній податкової амністії наступного року?

Як підприємців відокремлять від корупціонерів

За словами Гетьманцева, легалізувати можна буде тільки активи і доходи, які були отримані без сплати податків.

«Якщо у кого є змішана ситуація з «білими» і «сірими» доходами, то треба просто підняти інформацію, з якої частини доходів вже були сплачені податки. І додатково задекларувати тільки «сірі» доходи. Відповідно, в податкових базах цифри плюсуються і щодо особи будуть враховуватися відомості про сукупний обсяг доходів», — уточнює керівник практики податкового права АТ «Moris Group» Василь Андрусяк.

Відбілити корупційні доходи або прибуток від іншої злочинної діяльності не дадуть. В теорії, коло тих, від кого очікують податкового покаяння, досить широкий. Наприклад, це:

• співробітники компаній, які одержували високі зарплати в конвертах або працювали без офіційного оформлення;
• підприємці, які не платили податки або які мінімізували оподаткування;
• особи, що провадять незалежну професійну діяльність — нотаріуси, адвокати, митці, лікарі;
• заробітчани, які працювали без офіційного працевлаштування.

Читайте також: Кожен 5-й бізнес очікує погіршення свого фінансового стану. Опитування НБУ

Але застосувати це правило на практиці буде дуже проблематично. Простий метод «чиновники декларувати не можуть, тому що заробили нечесно, легальний бізнес – ласкаво просимо» не працює.

Інакше вийде, що скажімо, люди, що прийшли з бізнесу на держслужбу, скористатися податковою амністією не зможуть. І навпаки, колишній чиновник, який пішов з держслужби і на корупційні гроші відкрив бізнес, зможе остаточно легалізувати раніше вкрадене.

На чому можна буде погоріти

Як випливає з раніше озвученої інформації, амністія не звільняє від відповідальності за статтею 212 (ухилення від сплати податків) і 212-1 (ухилення від сплати єдиного соціального внеску). Таке обмеження – ще одна потенційна проблема.

Ставки оподаткування будуть диференціюватися залежно від того, в які активи будуть розміщуватися кошти, що легалізуються.

Загальна – 5% для грошей, які декларант покладе на банківський рахунок, 9% – для грошей і активів, які розміщуються за кордоном. Якщо мова йде про готівку в Україні, то це 18%. 2,5% — для тих, хто захоче інвестувати гроші в ОВДП, під це Мінфін запланує спеціальний випуск.

«А як тоді бути зі ст. 209 Кримінального кодексу, згідно з якою гроші вважаються «брудними» у тому числі в разі їх отримання від ухилення від сплати податків? І як будуть приймати ці гроші у тих же банках або на ОВДП?», — озвучує ризики Олександр Мінін.

Тобто при бажанні, декларантів можна буде притиснути по антивідмивній статті КК. А ті ж банки, які візьмуть легалізовані кошти на депозит, чекають штрафи, які були підвищені в рази за новим антивідмивним законом.

Гетманцев каже: декларації не можуть бути використані як докази, в буд-якому судовому процесі і у жодному слідстві, навіть у цивільному. Але ось, приміром, рядова ситуація: працівник декларує зарплату в конверті. До нього ніяких питань.

Але що завадить податковій почати трясти підприємство, яке виплачувало сіру зарплату? І подібних ситуацій, на яких можна буде погоріти, ще чимало.

Зате прийдешня амністія може відкрити нову схему ухилення від сплати податків. Наприклад, з використанням правила, за яким, планується застосовувати нульову ставку для декларованих корпоративних прав, незалежно від того, де вони знаходяться — за кордоном або в Україні.

Про одну з них розповів «Мінфіну» Василь Андрусяк. Резидент України, який фактично має вплив на іноземну компанію, але де-факто не є її власником, акумулює на ній всі свої незаконно нажиті активи. Після цього купує таку компанію за 1 долар (або отримує в подарунок). Далі — декларує в Україні в рамках податкової амністії. Ставка — 0%.

Після цього (якщо будуть прийняті зміни про відтермінування введення КІК в Україні) іноземну компанію можна буде ліквідувати і отримати офіційні доходи, які повністю звільнені від ПДФО.

«Тобто, на практиці ми можемо отримати ситуацію, коли незаконні активи можна буде відбілити або взагалі без оподаткування, або всього лише заплативши 1,5% військового збору», — резюмує Василь Андрусяк.

Коли амністія спрацює

Звичайно, озвучені ризики можуть бути сильно перебільшені. «Коли я вивчав подібний досвід в РФ і спілкувався з тамтешніми колегами, то виявилося, що масового «риття в брудній білизні» при проведенні податкової амністії там не спостерігалося. Контролюючі органи дотримувалися принципу «не питати» і «не переслідувати» декларантів активів в частині джерел походження доходів. Винятки становили тільки відвертий кримінал на етапі формування таких доходів і корупціонери», — говорить керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.

Читайте також: Кредити під 0%. Які МФО обіцяють безпроцентні позики — рейтинг «Мінфіну»

Але, швидше за все, багато охочих задекларувати свої ліві доходи не буде (якщо не вважати нових схемщиків).

Адже головна умова успіху заходу — готовність суспільства прийняти таку пропозицію держави. А це означає, повірити, що держава виконає свою обіцянку не переслідувати тих, хто візьме участь в амністії.

Крім того, держава має забезпечити невідворотність покарання для всіх, хто ухилятиметься від сплати податків після того, як амністія буде проведена. Інакше сенс у декларуванні пропадає. Чи готова держава виконати ці умови? – питання риторичне.

«Мінфін»