Чи зможе Україна переграти МВФ

Головною метою «антиколомойського» було зупинити численні судові спори за повернення націоналізованого Приватбанку колишнім власникам — Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, і не допустити виплат фінустанови за старими боргами.

Читайте також: «Антиколомойский» закон: чому вкладникам доведеться освоювати банківський облік

Мова йде про єврооблігації Привату, вклади братів Суркісів і багатьох інших осіб. При націоналізації все це було віднесене до зобов'язань перед пов'язаними особами та зведено до нуля.

Мінфін купив акції Приватбанку номінальною вартістю в 1 гривню, а процедуру назвав bail-in. Тільки після цього почалася його капіталізація на 155 млрд грн за рахунок бюджетних коштів (за ОВДП, облігації внутрішньої держпозики), а «народ України» назвали акціонером структури.

Понад 100 українських банків закривалися за класичною схемою: НБУ відкликав ліцензію, а їх активи передавалися у Фонд гарантування вкладів. Найчастіше коштів від їх продажу не вистачало на виплати постраждалим вкладникам. Тому ФГВФО довелося позичити у Нацбанку 20 млрд грн і у Мінфіну — ще 52 млрд грн.

Проблема в тому, що далеко не всі акціонери змирилися з тим, що їх банки ліквідують і продовжують судитися досі, щоб повернути свої банки. Вимагають від держави відшкодувати їх шкоду за незаконні рішення центробанку та Фонду гарантування.

Звичайно, чиновники роблять все, щоб довести свою правоту і нічого не повертати колишнім власникам (акціонерам Приватбанку та інших структур). У цьому зацікавлений і бюджет, і МВФ. Бюджет — бо в нього на це немає коштів, а Міжнародний валютний фонд — оскільки він не зацікавлений в тому, щоб його кредити пішли на сплату боргів держави перед ексвласниками банків. Тому новий закон і став умовою для кредиту.

Читайте також: Міністр економіки: «Зараз банківська система в гіршому стані, ніж в 2014 році»

Законопроект №2571-д виписали так, щоб не допустити повернення банків акціонерам та відшкодування збитків. Цьому присвячено 3 ключові моменти в документі.

Три «не можна» для ексвласників

Перший, і про це вже говорилося вище, акціонери не можуть призупинити або заблокувати роботу тимчасової адміністрації або ліквідаційної комісії. Ліквідація банку не повинна зупинятися ні на секунду, а його активи не можуть блокуватися чи бути заарештовані.

Причому, навіть якщо в суді буде доведено, що рішення Нацбанку про неплатоспроможність було незаконним. Або що ФГВФО порушив чинне законодавство. Все це стало неважливо. Ліквідація банку стала незворотною при будь-яких умовах.

Другий. Єдине, на що зможе претендувати акціонер — це відшкодування прямого збитку за закриття банку і неотриманої вигоди. Але тільки, якщо зможе довести в суді, що ліквідація була незаконною.

«Тягар доведення незаконності рішення НБУ лежить на самих акціонерів, а розмір компенсації встановлюється на підставі звіту міжнародної аудиторської компанії», — уточнив партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ігор Олехов.

Читайте також: НБУ: Кількість звернень споживачів збільшилася в півтора рази. На що скаржаться клієнти

Ідея в тому, що колишній власник повинен переконати суд у тому, що банк міг вистояти і без рефінансування НБУ. А це, враховуючи законодавчі формулювання, практично неможливо.

До процесу потрібно залучати міжнародно визнану аудиторську компанію, яка відповідає критеріям Національного банку. Іншими словами, аудитора, який буде свідчити проти Нацбанку, повинен вибирати сам Нацбанк.

На шляху ексвласника до отримання компенсації є ще одна серйозна перешкода.

«Закон не дає відповіді на питання, як визначити суму позову про відшкодування шкоди, з якої суми треба заплатити судовий збір. На практиці це створить патову ситуацію: щоб подати позов, треба в ньому вказати суму вимоги та сплатити судовий збір. Інакше суд просто не прийме позов до провадження. А сума позову може бути відома тільки потім, коли суд призначить аудитора, і той визначить вартість акцій», — пояснив проблему начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександр Ярецький.

Проблемні нюанси можуть врегульовуватися з часом новими законами і підзаконними нормативами.

«У довгостроковій перспективі за продуманої та обґрунтованої правової позиції власники проблемного банку зможуть спробувати «продати» його державі. За ціну, яка буде визначена ними у відповідному позові як грошова компенсація від неправомірних актів НБУ, Фонду гарантування, Кабміну та інших регуляторів», — сказала «Мінфіну» директор, засновник фінкомпанії «Мустанг Фінанс» Ірина Земляна.

Але такі компенсації точно не будуть масовими. «Мова йде про випадки, коли закриття банків йшли по лінії фінансового моніторингу і за умови, що власний капітал структури після оцінки активів буде мати позитивне значення», — вважає директор департаменту ризик-менеджменту Пуат «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.

Третій. Новим законом детально описується процедура передачі проблемних фінустанов на перехідні (приймають) банки. Це свого роду рятувальники, які не дають більш-менш живим структурам загинути. ФГВФО цього зробити не може — він тільки закриває фінустанови. Тому потрібні перехідні банки.

«Поряд з проблемними ділянками визнані неплатоспроможними банки мали і доволі прибуткові напрямки діяльності, а також активи та доходи, які пішли б на задоволення вимог вкладників і кредиторів. Деталізована і прозора процедура підбору перехідного банку, а також особливі умови функціонування дозволять йому ефективно управляти активами неплатоспроможного банку в інтересах вкладників і держави», — вважає Ірина Земляна.

До цих пір в Україні було небагато перехідних банків і відроджень фінустанов: Астра Банк, Кристал Банк, RwS Bank. Можливо, завдяки новому закону таких прикладів стане більше.

Що буде з судами по Привату, Суркісами і Ко

Найцікавіше в революційному документі виявилося у прикінцевих положеннях, які дадуть закону зворотну силу. Тобто нові правила будуть застосовуватися до судових процесів, які не один рік тривають по примусово націоналізованому Приватбанку (з акціонерами та іншими вкладниками/кредиторами) та низці закритих банків.

Головне питання — чи вдасться це зробити на практиці? Депутати вже заявили, що оскаржуватимуть новий закон у Конституційному суді. А численні позивачі у справах Привату будуть активно лобіювати затвердження такого рішення.

І точно підуть до Європейського суду з прав людини, маючи досить великі шанси там виграти.

Читайте також: Депутати готуються оскаржити «антиколомойский» закон в Конституційному суді — Разумков

«У новому законі обмежується цілий ряд конституційних прав: право власності, право на захист в суді, право на законодавчу стабільність (не може бути звужений обсяг прав) і багато іншого. При застосуванні нинішній редакції документа, акціонери Приватбанку і ті, хто судяться за bail-in не зможуть домогтися відшкодування збитку», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Багато законодавчих протиріч викладені у зауваженнях Головного юридичного управління Верховної Ради. Передбачається, що всього цього буде достатньо, щоб Конституційний суд визнав закон неконституційним і скасував його.

Хоча, цілком імовірно, що це станеться лише після того, як Україна отримає життєво необхідні кредитні транши від МВФ.

«Швидше за все, буде застосована  тактика «заморожування» таких справ на рівні розгляду в КСУ, яка вже виправдала себе. Приклад: аналогічну справу щодо неконституційності поточної версії закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб за поданням Верховного суду. Ця справа лежить без руху в Конституційному суді з 2015 року», — пояснив Олександр Ярецький.

Все це прекрасно розуміють адвокати, які ведуть справи проти держави (Нацбанку, ФГВФО, Мінфіну). Тому зроблять все, щоб відкласти розгляд спорів поки не з'явиться висновок щодо конституційності. У разі визнання закону таким, що відповідає Конституції, вони точно програють процеси.

Читайте також: Смолій має наміру очолювати центробанк до 2025 року

«Через те, що закон матиме зворотну силу, рішення bail-in, наприклад, не можна буде визнати протизаконними. Більш того, влада навіть може спробувати переглянути ті суперечки, де вже є рішення Верховного Суду. Як було в історії з банком «Київська Русь" або Златобанк», — пояснив Віктор Мороз.

Чи будуть гроші МВФ і чим все закінчиться

Новий закон не вирішує проблему з судами по Приватбанку та іншими проблемними фінустановами, він її відкладає і розтягує у часі. Напевно це усвідомлюють і в Міжнародному валютному фонді. Тому, можливо, кредитори відмовилися підписувати з Україною програму розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility), і зупинилися на антикризової stand by.

Всіх влаштувало тимчасове рішення. Нашій владі потрібно вистояти в кризовий час, а МВФ не зацікавлений в дефолті України, яка винна йому чималу суму.

«За період з травня по грудень 2020 року уряду на виплату відсотків за внутрішнім боргом необхідно витратити 62 млрд грн. За зовнішнім боргом на виплату відсотків за травень-грудень 2020 р. необхідно виділити приблизно $1,2 млрд. Україна перебуває під пресингом пошуку фінансових ресурсів на обслуговування прямого та гарантованого держборгу, що в абсолютних цифрах становить еквівалент $80 млрд», — пояснив «Мінфіну» глибину проблеми глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Противники нового закону, звичайно, будуть робити все, щоб відтягнути його підписання. Однак навряд чи у них щось вийде. Очікується, що автограф на документі з'явиться до початку червня. Після чого наша країна мало не відразу підпише з МВФ програми stand by і отримає перший кредитний транш.

Його розміри можуть бути різними — від $1,75 до $2 млрд. Кошти підуть на сплату боргу і покриття дефіциту бюджету. Після цього в Україну повинні потекти й інші позики:

• €500 млн макрофінансової допомоги Євросоюзу,
• $1 млрд від Світового банку,
• більше $1 млрд від Європейського банку реконструкції та розвитку.

Чи отримає наша країна в 2020 році другий транш МВФ — під  питанням. Під нього напевно з'являться нові економічні вимоги кредитора. До того ж кредитор буде постійно висловлювати невдоволення оскарженням закону №2571 в Конституційному суді. А воно почнеться практично відразу після підписання документа Президентом.

Ірина Тимофєєва