У 2020 році Україна має виплатити кредиторам близько $6,5 млрд за зовнішніми боргами і $2,4 млрд — за внутрішніми. Пік виплат припаде на третій квартал.
Без грошей МВФ прожити можна. Але чи довго?
Звідки Україна візьме мільярди і що буде робити, якщо залишиться без грошей МВФ, у колонці для «НВ» розмірковує керівник відділу ринкових досліджень банку Південний Сергій Дробот. «Мінфін» обрав головне.
Фактичні дані держбюджету за січень-лютий говорять про зростання дефіциту майже на 8 млрд грн, порівняно з відповідним періодом минулого року. Судячи з того, що зараз активно готуються зміни до бюджету, зростання явно продовжиться. Виникає питання: де уряд візьме гроші, щоб покрити дефіцит? І що робити з досить великими борговими виплатами?
Читайте також: Як епідемія змінила економічні прогнози для України
Борг у борг
Крім дефіциту, що вже намітився, потрібно подбати про майбутні виплати боргів. Квітень — досить спокійний місяць, з точки зору погашення державних боргів, але ось у травні-липні уряду потрібно буде погашати в середньому по $1,5 млрд. Найбільша найближча виплата очікується в кінці травня — це погашення $1 млрд за єврооблігаціями, які раніше були випущені під гарантії уряду США. Рефінансувати їх випуском нових єврооблігацій в поточних умовах практично неможливо, якщо, звичайно, не отримати нові гарантії США, але для цього, як мінімум, потрібно підписати програму співпраці з МВФ.
Після погашення єврооблігацій наприкінці травня, в середині червня буде новий пік — погашення березневого випуску тримісячних доларових ОВДП ($0,8 млрд дол.), який, судячи з динаміки портфелів, знаходиться у власності юросіб. Основним власником даного випуску, за нашими припущеннями, є Нафтогаз.
Хто, якщо не МВФ
Зростання бюджетних витрат, а також необхідність погашення державних боргів змушують до посилення співпраці з МВФ. Але що, якщо угода з фондом не буде підписана найближчим часом?
Без МВФ у найближчі місяць-півтора Мінфіну явно доведеться шукати ресурс всередині країни для рефінансування травневих виплат, а для цього необхідно буде піднімати дохідності і розміщувати валютні держоблігації. Тут, звичайно, підтримку можуть надати держбанки і держкомпанії (якщо до того часу у них буде достатньо ліквідності), тоді, ймовірно, сильно дохідності підвищувати не доведеться.
Читайте також: Реструктуризація держборгу. Чому це не вихід для України
Крім того, у червні, у разі відсутності допомоги МВФ, уряд буде намагатися домовитися з Нафтогазом (якщо наші припущення щодо власника березневого випуску доларових ОВДП вірні) про рефінансування боргу шляхом випуску нових паперів.
Якщо до всього цього додати дефіцит бюджету, що все ще розширюється, то без угоди з МВФ збирати ресурс з внутрішнього ринку можуть почати вже найближчими тижнями.
Читайте також: Два сценарії для України: кредит МВФ або запуск друкарського верстата
Просте рішення
В умовах економічного спаду зростання дефіциту бюджету і нарощування державних запозичень є цілком нормальними явищами. Проблема в тому, що на тлі світової кризи багатьом країнам, що розвиваються, вкрай складно залучати фінансування із зовнішнього ринку за допомогою випуску єврооблігацій. Україна в цьому плані не є винятком, тільки в даному випадку ситуація ускладнюється ще й досить великими борговими виплатами у 2020 році. У таких умовах найбільш простим і «дешевим» способом для нашої країни є нова угода з МВФ, яка, враховуючи кризові явища в світі, явно відкриє доступ до збільшених обсягів фінансування.
У цілому без МВФ протриматися якийсь час можна, збираючи ресурс з внутрішнього ринку. У цьому випадку Нацбанк може продовжити пом'якшувати монетарну політику (якщо інфляційні ризики будуть помірними, як зараз). Крім того, регулятор може спростити доступ банків до кредитів НБУ, що підштовхне банки до купівлі ОВДП, якими буде закриватися дефіцит держбюджету.
Але всі ці дії, спрямовані на збір ресурсів з внутрішнього ринку, в кінцевому підсумку виявляться дорожчими, ніж співпраця з МВФ. І набагато ризикованішими.
Читайте також: З якими втратами Україна вийде з кризи
Коментарі - 24
или Венгрии
Условно путь Узбекистана и иже с ними - это примерно так: работа не очень, начальник плохой, денег не хватает - экономим, есть второй вариант - победить плохие привычки, переквалифицироваться, найти работу лучше.
Это условное сравнение, нам нужно работать с гос. системой, коррупцией, привлекать инвестиции и.т.д. - это сложнее, чем экономить, но намного профитнее.
Где у нас такая ситуация? У нас проблема с чисто государственным долгом, а частным долгом банков.
Я в курсе, что там под ипотечный кризис обанкротилось и было национализированно 3 крупнейших банка, где было много вкладов от иностранцев.
А их потом кинули)
200-300 лет ростовщичества.