Вірус безробіття: як бізнес вирішує питання з працівниками

Постраждали першими

Через карантин в Україні зупинили роботу близько 700 тисяч підприємців, свідчать дані Торгово-промислової палати. Згідно з опитуванням, проведеним Європейською бізнес асоціацією, майже половина компаній зафіксувала від 20% до 50% втрат від доходів. 

За даними платформи Опендатабот, ділова активність в Україні в березні знизилась на 60%. «Карантин для бізнесу став важким ударом. Багато компаній та підприємців фактично припиняють свою діяльність або працюють в мінус. Проте важливо – як далі розвиватиметься ситуація. І справжній результат карантину ми побачимо лише через якийсь час», – зауважує керівник Опендатабот Олексій Іванкін. 

Першими удар відчули підприємства, пов’язані з готельно-ресторанним бізнесом, організацією культурних, освітніх, спортивних та розважальних заходів, туристичною діяльністю, авіаперевезеннями, наданням послуг населенню (ремонт, клінінг, кейтерінг, перукарські послуги та салони краси). У зв’язку із розпорядженням уряду, вони з 17 березня були змушені повністю припинити діяльність.

Те, що карантин стане справжньою катастрофою для бізнесу, стало зрозуміло одразу.  

Про критичну ситуацію у бізнесі розповів у фейсбуці співвласник мережі кінотеатрів «Планета кіно» Дмитро Деркач. Він констатував, що закрито всі кінотеатри і повністю припинилися грошові надходження. «У нас на рахунках залишилась певна сума, якої не вистачить до кінця березня. Треба вибирати, за що ми можемо платити, а від чого слід відмовлятися чи переносити на майбутні періоди. Необхідно перейти в режим максимальної економії», – сказав він.

Про масштаби втрат у музичній галузі писав керівник Concert.ua Дмитро Феліксов. З його слів, прямі збитки галузі тільки за період діючого карантину перейшли межу у 500 млн гривень. Але найгірше попереду. «До кінця року втрати галузі складуть більше 1 млрд і це за умови, що карантин відмінять, а сама пандемія буде взята під контроль», – спрогнозував він.

В глибокій кризі через коронавірус та карантин опинилася туристична галузь країни. «На сьогодні сектор туризму є одним із найбільш постраждалих у світі від спалаху COVID-19, який впливає як на попит, так і на пропозицію», – наголосила голова Державного агентства розвитку туризму України Мар'яна Олесків. Вона також зазначила, що наразі в Україні немає можливості підрахувати всі збитки галузі, щоб попросити про підтримку та розробити антикризові заходи у туристичній сфері.

Читайте також: Кому «антикризовий» закон допоможе пройти кризу

На межі виживання

Практично кожному підприємству довелося застосувати заходи, щоб мінімізувати втрати. Серед першочергових кроків стало вирішення питання умов та оплати праці під час карантину. Адже понад 70% українців перестали ходити на роботу. За оцінками Федерації профспілок України, 30% перейшли на віддалену форму роботи. Ще від 35% до 50% перебувають у планових відпустках або відпустках за власний рахунок. 

Так, гендиректор аеропорту Бориспіль Павло Рябікін повідомив, що майже 80% з 4500 колективу пішли в оплачувану відпустку. Проте резервів фінансувати таку відпустку вистачить на два тижні. «Далі, боюся, умови будуть гірші», – припустив він.

Деякі роботодавці в умовах вимушеного простою не в змозі зберігати робочі місця. Тому задумуються про скорочення і звільнення. І з продовженням карантину частка тих, хто від намірів перейде до дій, суттєво зросте.

Читайте також: Вакансії для роботи онлайн зросли на третину

Безробіття може досягти рекордного рівня

Ситуація із зайнятістю різко погіршується. Найбільші бізнес-асоціації прогнозують втрату робочих місць для близько 500 тис. осіб. Вони наголошують, що безробіття може збільшитися до рекордних в історії України 12%.

До невтішних висновків прийшли також економісти. За їхніми підрахунками, кожний день карантину Україні обходитиметься у 14 тис. офіційних робочих місць. «Якщо до цього додати ще втрату робочих місць в неофіційній зайнятості і повернення частини заробітчан, які теж втратили дохід, то кількість осіб, які потребуватимуть допомоги від держави, буде рости з кожним днем», – констатує економіст Данило Монін.

Якщо відштовхуватися від даних експерта, то за місяць кількість безробітних складе не менше 420 тис. осіб, за два місяці їх число подвоїться. Це ті люди, які залишаться без доходу.

В частини, можливо, і є якісь заощадження. Але на це дуже розраховувати не варто. Як свідчать дані маркетингового агентства Градус, в умовах жорсткого карантину у більшості українців закінчаться гроші на життя вже через місяць. А в 43 % опитаних критична нестача грошей можлива ще раніше.

«Мінфін» провів своє дослідження та запитав читачів, як довго їх заощадження дозволять протриматись в карантині. Результати виявились не такими сумними. Біля 42% учасників опитування підтвердило, що вони продовжують працювати, отримувати зарплату і тому можуть не турбуватися про заощадження. 

Майже чверть – 24% вважають, що їхні заощадження дозволять жити в ізоляції півроку і більше. У сукупності стільки ж – 24% — читачів розраховують протягнути від 1 до 3 місяців, не маючи стабільного джерела доходу.

50-тисячні штрафи за незаконні звільнення

Опитування, проведене ЄБА, показало, що 23% фірм в умовах продовження карантину планують зменшувати заробітну плату працівників.

Згідно українського законодавства, роботодавець повинен під час простою виплачувати працівникам 2/3 окладу. Але вже зараз цю вимогу можуть виконати далеко не всі. Перед багатьма постає питання: скорочувати персонал, звільняти чи відправляти у неоплачувані відпустки?

Думку про скорочення більшість одразу відкидають. Ця процедура в Україні триває не один місяць. Але головне, що скорочення персоналу або незаконне звільнення на період карантину з ініціативи роботодавця загрожує штрафом до 51 тис. грн чи виправними роботами до 2 років.

Це не означає, що в умовах карантину працівників не можуть звільняти зовсім. Але за словами юристів, карантин не може бути для цього підставою. Тобто роботодавцям доведеться шукати інші формальні причини.

Звільнити можуть, скажімо, через реорганізацію, прогули чи невиконання службових обов’язків. Крім того, часто підлеглих примушують або упрошують звільнитися, написавши заяву за власним бажанням чи за згодою сторін. Оскаржити їх потім неможливо.

Як підтримують бізнес в інших країнах

Продовження карантину – необхідний крок для безпеки громадян. Але бізнесу, щоб зберегти персонал, потрібна хоч часткова компенсація збитків від держави.

Наприклад, Швеція звільнила компанії від виплати працівникам лікарняних, перекинувши цей обов’язок на державу. У підтримувальний пакет також ввійшли дотації компаніям на виплату половини заробітної плати за умови, що працівник отримує 90% від попередньої оплати, а працює 40% робочого дня.

У Португалії 70 % виплати заробітної плати держава бере на себе, якщо роботодавець доведе, що через карантин він не може достатньо заробляти.

У Франції на порятунок бізнесу готові у терміновому порядку виділити допомогу підприємствам і працівникам у розмірі 45 млрд євро. Передбачено відтермінування в березні по всіх податкових і соціальних виплатах. Для тих, хто постане перед загрозою банкрутства, ці платежі можуть взагалі відмінити.

Австрійський уряд оголосив про пакет допомоги економіці розміром 4.4 млрд євро, щоб гарантувати роботу компаній і забезпечити робочі місця. Компанії, які звільняють від роботи працівників для догляду за дітьми, отримають фінансову підтримку від держави, яка покриває третину витрат на зарплату до 12 квітня.

Широку кампанію підтримки бізнесу і населення в умовах карантину розгорнули США. Серед заходів – забезпечення доступу бізнесу до пільгових позик та грантів, які покривають витрати на оплату праці співробітників в період карантину. Так, великий бізнес отримає доступ до $500 млрд у вигляді субсидованих кредитів і грантів на підтримку зайнятості. А малий і середній бізнес зможе розраховувати на пільгові кредити для виплати зарплат й інших необхідних витрат. Обсяг програми складе $348 млрд. Крім цього, компанії отримають відтермінування по сплаті податку з фонду оплати праці.

Карантинні хроніки

Вплив пандемії українці почали відчувати з 12 березня. З цього дня в країні запроваджено карантин.

Уряд також ввів ряд заходів, спрямованих на недопущення скупчення людей: 

• Призупинено роботу навчальних закладів, забороняється діяльність бізнесів, що приймають відвідувачів, – ресторанів, кафе, ТРЦ, фітнес-центрів.
• Під суворим табу проведення всіх масових заходів.
• З 15 березня держава на два тижні закрила кордони для іноземних громадян, а з 17 березня — повністю закрито авіасполучення.
• З 23 березня право на проїзд в громадському транспорті мають тільки працівники критичної інфраструктури – медики, рятувальники, поліцейські, працівники продуктових магазинів і стратегічних підприємств. Чимало людей зараз просто не в змозі дістатися до робочих місць.
• 25 березня уряд ввів режим надзвичайної ситуації і продовжив карантин ще на місяць – до 24 квітня.
• З 1 квітня карантинні заходи посилено у зв'язку зі збільшенням випадків зараження коронавірусом.

Читайте також:  Чим надзвичайна ситуація відрізняється від надзвичайного стану