Повернення заробітчан, девальвація гривні та інші наслідки коронавірусу

Демонстративний спокій НБУ поділяють далеко не всі експерти. Про те, з яким сценарієм розвитку ситуації в економіці та фінансовому секторі може зіткнутися Україна, в колонці для «Мінфіну» розповів директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Що відбувається насправді

Ситуація видається дещо складнішою, ніж її подають багато офіційних осіб і аналітиків. Найбільше побоювань викликає накладення декількох факторів:

• зниження ділової активності,
• посилення міграційної політики,
• переорієнтація на внутрішнє виробництво в найбільших економіках світу.

Під приводом «карантину» деякі держави активно переглядають економічну політику; на додаток — відбувається переналаштування виробничих ланцюжків через ускладнення логістики з Китаєм.

Зниження облікових ставок провідними Центробанками світу ситуацію рятує лише частково. На певний час це може підтримати ціни на біржові товари, фінансовий сектор і фондовий ринок, але навряд чи надасть серйозну підтримку сфері послуг і реальному сектору (де, власне, і працює велика частина наших співвітчизників).

Читайте також: Кредитні канікули для МБ: що ще допоможе пережити кризу

Про грошові перекази

Через жорсткі заходи у ряді країн ЄС, і не тільки, рівень доходів і впевненість в стабільності заробітків для наших заробітчан може значно скоротитися. А оскільки на батьківщину багато хто не поспішає — намагатимуться заощадити гроші, щоб перечекати ситуацію. Багато чого залежатиме від того, чи будуть потрібні «робочі руки» в перспективі 3-5 місяців, чи національні держави будуть намагатися робити упор на працевлаштування власних громадян.

Крім того, ускладнюється можливість переказу грошових коштів на батьківщину. Коливання гривні можуть призвести до цілком відчутних втрат на подвійній конвертації. «Маршрутки» також не є ефективним інструментом при закритих кордонах.

За найлегшим сценарієм, річне скорочення грошових переказів з-за кордону може скласти близько 15-20% в доларовому еквіваленті. Навіть якщо ситуацію «з коронавірусом» вийде вирішити за 3-4 місяці в ЄС, ще не зрозуміло, яким буде ринок праці та міграційна політика в європейських державах. Вже зараз ми бачимо, як за рішенням національних урядів закриваються кордони (чого давно вже не було).

Читайте також: Через коронавірус перекази заробітчан зменшаться на мільярд доларів

Якщо корекція світової економіки буде більш серйозною, то вже в найближчі півроку-рік будемо спостерігати повернення на батьківщину трудових мігрантів не лише з країн ЄС. Загальна кількість громадян, що працюють в інших державах, може зменшитися на третину, а рівень їх доходів – на 40%.

Думаю, у відносному виграші будуть лише фрілансери, хоча і тут багато чого залежатиме від стану галузей, в яких вони зайняті. Та ж сфера IT може отримати непоганий стимул для розвитку.

Буремне майбутнє гривні

Гривня є не лише індикатором стану економіки, але й інструментом регулювання. Падіння цін на енергоносії може серйозно вдарити по основних статтях українського експорту — продукції АПК та металургії. Якщо низькі ціни протримаються досить довго, правління НБУ може допустити більш серйозне просідання національної валюти, ніж це закладено в проекті державного бюджету. Не дивлячись на гасла.

Читайте також: Березневе загострення: чи буде нова девальвація гривні

З іншого боку, сильне ослаблення гривні також не вигідне через значний розмір суверенних боргів у валюті.

Думаю, якщо паніку вийде погасити за 2-4 тижні, рівноважне значення гривні буде на рівні 27-27,5 грн. за 1 дол. у першому півріччі 2020 року. Це за умови, що за цей період не буде відбуватися подій, що вибиваються із загального тренда (дефолтів окремих великих держав, повного закриття кордонів великих країн ЄС на тривалий період).

Читайте також: Якої шкоди економіці може завдати COVID-19: прогноз від McKinsey&Company (інфографіка)