Мінфін - Курси валют України

Встановити
22 січня 2020, 14:07

Попит на державні цінні папери — чудо чи проблема

Багато хто вважає ситуацію на ринку ОВДП — «фінансовою пірамідою», а велику кількість іноземного капіталу, заведеного для інвестицій у державні папери — загрозою для стабільності курсу. Чи так це насправді? Приток іноземного спекулятивного капіталу несе загрозу фінансовій системі? Чи, навпаки, Україна перетворюється на популярне місце для інвестицій?

ОВДП, цінні папери, облігації, інвестиції, економічний ринок, іноземні інвестори, гроші
фото: twitter.com

Керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій пояснив у Facebook, чому цінні папери українського уряду користуються неабияким попитом серед іноземних інвесторів з 2019 року та чому не варто розцінювати цю тенденцію як загрозу. «Мінфін» уважно слідкує за тим, що відбувається на ринку інвестицій, та пропонує вашій увазі аналіз поточного стану справ на ринку ОВДП.

Гривневі ОВДП ніколи не були популярними серед українців

Звісно, випущені ОВДП крутяться на ринку, змінюють своїх власників тощо. Попит на них всередині країни є, вже випущені ОВДП здебільшого охоче міняють на нові. Але це не дозволяє уряду випускати на ринок нові папери — не для заміни старих.

На графіку №1 видно структуру чистої купівлі ОВДП за категоріями «інвесторів» — купівля за живі гроші, а не за акції банків, Нафтогазу чи векселі ФГВФО.

Графік №1

Резиденти — українські банки та компанії — майже ніколи не відрізнялися активністю із купівлі нових ОВДП. Вони здебільшого отримували ці ОВДП «на шару» – у вигляді внесків у статутні фонди. Потім продавали частину отриманих паперів Нацбанку чи навіть іноземцям.

Винятки:

  • 2010 рік, коли уряд випустив велику партію так званих ПДВ-облігацій.
  • 2016-2018 роки, але тоді левову частку чистої купівлі ОВДП складали валютні облігації — 88% (графік №2).

Графік №2

Уряд у своїх операціях із випуску нових гривневих ОВДП ніколи не міг розраховувати на українські банки та корпорації.

Випуск нових гривневих ОВДП на ринок — це були здебільшого спецоперації уряду із вирішення поточних проблем, таких як докапіталізація банків чи Нафтогазу. І основним донором таких випусків був Нацбанк, на рахунках якого і осідала частина нових паперів.

Читайте також: Скільки насправді держава платить за ОВДП

Ніякої «піраміди ОВДП» не існує

Ситуація змінилася у 2019 році, коли інтерес до гривневих ОВДП виявили іноземні спекулянти. Усього вони викупили протягом року облігацій на 111 млрд грн.

Чомусь це сильно збудило громадськість і навіть спровокувало розмови про «піраміду ОВДП». Ніякої піраміди немає:

• Державний борг за випущеними ОВДП протягом 2019 року збільшився до 69 млрд грн.

  1. Борг зріс, адже нові облігації ішли на фінансування дефіциту бюджету. Інші джерела фінансування дефіциту відсутні, окрім боргового. Плановий дефіцит 2019 року – 91 млрд грн.
  2. Наші резиденти більше виходили із ОВДП, ніж купували.
  3. Борг за ОВДП відносно ВВП України протягом року знизився, тобто боргове навантаження на економіку зменшилося.
  4. Зростання боргу 2019 року значно скромніше, ніж у деякі з попередніх років. Наприклад, 163 млрд – у 2016 році, 189 млрд – у 2014. При тому, що усі отримані урядом гроші ішли виключно на фінансування дефіциту бюджету, а не на вирішення корпоративних проблем банків чи компаній, як це було в попередні роки (графік №3).

Графік №3

Читайте також: Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні та економіці України

• Мінфін знизив ставки за ОВДП

Ставки за ОВДП є прямими витратами бюджету. Прихід іноземних спекулянтів дозволив Мінфіну знизити ставки за ОВДП до рівнів, за якими українські банки не можуть позичати уряду. На відміну від іноземців, які не обмежені високою ставкою Нацбанку (графік №4), українські банки не бачать можливості давати у борг уряду під 10%. Відсутня доцільність у банків інвестувати в ОВДП спричиняє певні проблеми для Нацбанку.

Графік №4

• Іноземні інвестори тримають руку на пульсі

Велика частка іноземного капіталу в українських облігаціях підвищує чутливість спекулянтів до подій, що відбуваються в Україні. Тому це підвищує відповідальність уряду за свої дії. Наприклад, якщо нерезидентів сполохати – матимемо проблеми з курсом. Водночас, як показує наше життя, підвищена відповідальність уряду перед адекватними іноземцями іде на користь країні. Наприклад, якби не потреба повертати значний борг іноземцям у 2019-2020, тобто необхідність отримати транш МВФ у 2019 році, – ми не мали б антикорупційного суду.

Читайте також: НБУ показав, з чого складаються міжнародні резерви України (інфографіка)

• Взаємовигідний симбіоз

Іноземні інвестори мало де знайдуть таку можливість заробити. Водночас позитивний досвід іноземних спекулянтів від інвестицій в ОВДП – це унікальна можливість для України. Про Україну у світі пишуть і говорять не лише у розрізі ситуації із Дональдом Трампом. Україна стала популярним місцем для інвестицій. Хай поки спекулятивних, але і такого не було вже дуже давно.

Тепер у нашого уряду є чудова можливість пропонувати задоволеним інвесторам нові інвестиційні ідеї в Україні – хай навіть не такі прибуткові. І ці ідеї будуть сприйматися значно позитивніше та серйозніше, ніж рік тому. Головне тепер — не прогавити цю можливість.

Коментарі - 8

+
+24
Viktor Andriyenko
Viktor Andriyenko
22 січня 2020, 16:03
#
Велика кількість даних і графіків, які покликані показати, що усе у нас пучком. Але при цьому основний висновок зводиться до  «главноє нє спугнуть спєкулянтов-нєрєзідєнтов».

В останній місяць намітився досить стійкий тренд на девальвацію. Причому якщо в останній тиждень 2019 і перші два тижні 2020 цей тренд «підштовхував» НБУ, то в останній тиждень йде зростання курсу долара вже без виходів НБУ з викупом, а в минулу п'ятницю НБУ виходив навіть з продажем. Якщо цей тренд продовжиться ще трохи, то озвучений вище «інструмент» фінансової стабільності плавно переформулюється в «вот блин, таки спугнули...».
+
+91
Orozco
Orozco
22 січня 2020, 16:05
#
Так а в чем чудо? В том, что мы удачно заняли и могли занять на худших условиях? Согласен, но все эти деньги пойдут в покрытие разрыва бюджета. Мы, как государство, от их займа не получим ничего, кроме дополнительных расходов, отдавать которые у нас точно так же нечем, кроме других займов. Если это не пирамида то что?
+
+10
R S
R S
22 січня 2020, 21:55
#
Вот именно, это самая настоящая пирамида долгов.
Ведь уже все признают, что привлечённые через ОВГЗ деньги идут на покрытие дефицита бюджета, т.е. тупо ПРОЕДАЮТСЯ!
+
0
mary27
mary27
23 січня 2020, 14:32
#
А на что еще идут гос.облигации, если не секрет?
+
+8
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
23 січня 2020, 16:51
#
На розвиток тих чи інших пріоритетних галузей, які хоче простимулювати держава. Наприклад, дати пільги нац виробнику автомобілів, який за 3 роки налагодить виробництво, дистрибюцію і сервіс і вже сильним вийде на міжеародний ринок. При цьому створить 20 тис роб місць, які платитимуть додаткові податки, навколо себе годуватимуть супутні галузі, магазини і послуги, будівництво житла тощо. Ну і завод платитиме ПДВ та інші податки. І з цих коштів держава покриватиме облігації. Простими словами, як для Вас, Лєна, це коли береш кредит не на телефон, а на навчання, після якого знаходиш гарну роботу і купуєш дорогий телефон за одно-дводенну оплату. А можна взяти кредит зразу, купити айфона і сидіти в фейсбуці. А на роботу нехай медвідь ходить, у нього лапи здорові. Але є одне але, в моєму випадку я купив собі дорогий телефон в 30 років, а ви в 18... і це єдиний плюс вашої моделі існування. А в моєму випадку плюс в тому, що я нікому нічого не винен, крім батьків, які рвали жили, поки я вчився в 90х.
+
+15
mary27
mary27
23 січня 2020, 21:03
#
Государство берет в долг у граждан, чтоб дать эти деньги разворовать нашим офшорщикам?)
Обычна олигархическая схема, простая, как молоток — приватизация прибылей и национализация убытков.
Вы сейчас ее предлагаете)

Может, офшорщикам стоит самим выпустить корпоративные облигации, заодно выясним, под какой % рынок готов давать им в долг?)

''вийде на мiжнародний ринок'' — смешная шутка.
Уже давали льготы на ''ланосы'', что из этого вышло, помните? И да, ''Таврия'' не машина ровно в той же мере, что и ''Лада-Калина'')

''… для вас, Лєна'' — ''… а я не Лена!'' ©Jeri Heil.

''кредит на навчання'' — лютая дурь. Для учебы нужны мозги, а не кредиты.
+
+15
Conclusion
Conclusion
27 січня 2020, 5:59
#
Подписываюсь под каждым абзацем, кроме образования.
+
0
Консультант порталу «Мінфін»
Консультант порталу «Мінфін»
23 січня 2020, 11:35
#
Выплата долгов Украиной 2020 [что будет с курсом]:

https://www.youtube.com/watch?v=ydiUHaN_C9c

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися