Податок на доходи: фіксований vs прогресивний

Аргументи прихильників і критиків як прогресивної системи, так і фіксованого податку (flat rate) у своїй колонці для «НВ» проаналізувала голова ради директорів «Аксьонова та партнери» Олена Макеєва. «Мінфін» публікує головні тези.

Прогресивна система

У більшості європейських країн історично застосовується прогресивна система оподаткування доходів фізичних осіб.

Аргументи «за». Прихильники прогресивної системи стверджують, що більш високі зарплати дозволяють заможним людям платити більш високі податки. На їхню думку, це найбільш справедлива система, тому що вона зменшує податковий тягар для людей з низьким доходом.

Теоретично надання податкових пільг, різних відрахувань і преференцій дає можливість таким людям поліпшити свій добробут. Однак нерідко на практиці сума таких вигод зовсім не є суттєвою і частково компенсується сплатою непрямих податків (ПДВ, акцизний збір), що нівелює той позитивний ефект, на який розраховує законодавець. Крім того, для того щоб скористатися певними пільгами, в податкове відомство доводиться надавати чималий пакет підтверджувальних документів. Спілкування громадян з бюрократичним і нереформованим податковим відомством часом стає обтяжливими і піддається ще більшій критиці.

Читайте також: Бізнес не хоче сплачувати податки за принципом «багатий платить більше»

Аргументи «проти». Основними критиками прогресивної системи є люди з високим рівнем доходу. І хоч відсоток населення з високим рівнем доходу в Україні незначний, вони часто засуджують збільшення податкового тягаря, вважаючи його необ'єктивним і несправедливими.

Фіксований податок (flat rate)

У понад 20 країнах світу, зокрема, п'яти країнах Центральної і Східної Європи і семи сусідніх з ЄС держав, застосовується фіксована, єдина ставка (flat rate) податку на доходи фізичних осіб. Фіксована ставка вже давно введена в Естонії, Литві, Латвії, Росії, Сербії, Словаччині, Грузії, Румунії і з 2004 року в Україні.

Аргументи «за». Прихильники фіксованого податку вважають, що саме єдина податкова ставка встановлює справедливість, кожен має однакові обов'язки. Крім того, такий податок не тільки не перешкоджає більшому заробітку, а й спонукає людей з низьким доходом заробляти більше. Насправді, в європейських країнах багато біженців не прагнуть позбутися соціальної допомоги з боку держави лише через те, що, заробляючи більше, вони платитимуть великі податки. Робота втрачає свою значимість, а державні соціальні виплати непропорційно зростають, тим самим обтяжуючи економіку всієї країни. Людям подобається фіксований податок ще й тому, що він є більш простим, а отже, на заповнення податкових декларацій не знадобиться забагато часу.

Аргументи «проти». Опоненти фіксованого податку вбачають у ньому непропорційність і невідповідність рівню доходів. Наприклад, 15% фіксованого податку за різного рівня доходу — це часто непропорційний податковий тягар на громадян країни. А крім того, слоган «багаті повинні платити більше» давно вподобали популісти.

Читайте також: Данило Гетманцев: Ніхто не полізе до вас під матрац рахувати гроші

Як визначається прогресивність

Відповідно до звітів ОЕСР, прогресивність можна визначити декількома способами.

• По-перше, податок є прогресивним, якщо середня податкова ставка збільшується разом зі збільшенням доходу, а отже, існує різниця між верхньою і нижньою податковими ставками.
• По-друге, прогресивність також залежить від дизайну власне системи оподаткування прибутковим податком (ПДФО). Податкові зобов'язання можуть знижуватися за рахунок різних допомог, відрахувань, надання податкових пільг і кредитів, які часто-густо залежать від рівня доходів або конкретних характеристик сім'ї (наприклад, наявність шлюбу, кількість дітей).
• По-третє, на додаток до ПДФО, заробітна плата також обкладається соціальними внесками, які сплачуються як працівниками, так і роботодавцями. Найчастіше такі соціальні внески стягуються за фіксованими ставками, тим самим знижуючи прогресивність податкової системи.

Читайте також: Розмір військового збору можуть встановити від 0,5% до 10%