2019 рік для вітчизняного ринку праці пройшов під знаком дефіциту. Зараз умови диктують фахівці, а не роботодавці, — стверджують експерти.
Робоча атмосфера: в 2020 році зарплати будуть підвищувати вибірково, а працювати доведеться більше
Такі тенденції вже позначилися на зарплатах. За даними Держстату, середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні в листопаді склала 10 679 грн. Це на 0,4% менше, ніж у жовтні, але на 16,6% більше в річному вираженні. Верхня планка у пропозиціях роботодавців, за словами аналітика агентства Head Hunter Юлії Дрожжиної, доходила до 50 тисяч гривень і вище.
Українці можуть розраховувати на підвищення окладів і в році, що наступив. Надбавка складе, як мінімум, 10%, а деякі фахівці отримають до зарплати і плюс 30-50%. Але при цьому підвищення обіцяють далеко не всім. До того ж, можуть погіршитися загальні умови для найманих працівників — влада збирається прийняти новий Трудовий кодекс, який суттєво полегшить процес звільнень. Скажімо, позбутися місця можна буде просто через «втрату довіри» до вас з боку керівництва.
Читайте також: Примусова робота і звільнення без пояснень. 10 міфів закону про працю
«Мінфін» розбирався, що чекає ринок праці у 2020 році, і у кого найбільше шансів знайти високооплачувану роботу.
Найцінніші
Експерти виділили кілька професійних груп, за представниками яких роботодавці полювали у 2019 році найбільш активно.
- Перша — розробники програмного забезпечення та IT-шники. Вакансій для них у загальній базі пропозицій від роботодавців — 15%. І за рік ця цифра зросла на 2-3%. Україна продовжує входити в трійку світових лідерів з аутсорсингу IT- персоналу. Наші розробники виконують замовлення міжнародних компаній, що вимагає нового припливу кадрів.
Цього року посилився переток в цю професійну сферу представників інших спеціальностей — від банкірів до спортивних тренерів. Попит на навчання на спеціалізованих курсах по IT б'є всі рекорди. Але «нової крові» катастрофічно не вистачає. У загальній базі — резюме від IT-шників — тільки 11%, тобто — у наявності дефіцит фахівців.
- Друга група в списку найбільш затребуваних — фахівці з продажу та роботи з клієнтами. У базі запитів від роботодавців такі вакансії складають 14%. Власне, тут немає нічого нового: ця категорія в пріоритетах компаній вже давно. Підвищення конкуренції в багатьох галузях вимагає більш пильної уваги до продажів і сервісу, що і пояснює «полювання» за продажниками.
Але кількість резюме від фахівців з продажу в загальній базі не перевищує 10%, тому дефіцит залишається. Це змушує роботодавців все частіше брати на роботу з продажів новачків, і дотягувати їх до потрібно рівня вже за свій рахунок.
Читайте також: На скільки виростуть зарплати у 2020 році
- Третя група — маркетологи і PR-менеджери. На хвилі кризи компанії нерідко відправляли таких співробітників на «лаву запасних». Але в міру зростання економіки і посилення конкуренції в бізнесі, про них знову згадали. В результаті запити від роботодавців на підбір маркетологів і піарників увійшли до топ-3 наймасовіших (9-10%).
«Ці співробітники потрібні практично в будь-якій компанії і будь-якій галузі. І зростаючий попит на них відповідає світовим тенденціям, тому і далі буде рости», — впевнена Дрожжина.
- Четверта група «улюбленців» роботодавців — робочий персонал. «Найбільш дефіцитні зараз — представники робітничих професій, автослюсарі, а також інженерно-технічний персонал, інсталятори, сервісні інженери. Претендентів на такі вакансії дуже мало. Часто на одну вакансію припадає менше одного резюме, згідно з аналізом бази hh.ua (для порівняння в середньому на ринку цей показник дорівнює 3-4, а у висококонкурентних сферах може доходити до 25)», — говорить Дрожжина.
Причина зростаючого дефіциту робочого персоналу не змінилася — масова трудова міграція. Минулого року умови для наших фахівців за кордоном ще покращилися. Пом'якшують вимоги до працівників в Німеччині і Чехії, а Польща, побоюючись конкуренції за українських робітників, піднімає їм зарплати.
Кого шукають
«У 2020 році зміняться правила роботи для іноземців у Німеччині. У зв'язку з цим очікується нова хвиля відтоку здобувачів, особливо за затребуваними тамтешніми роботодавцями спеціальностями: розробників, працівників виробництв, робочого і медичного персоналу. У половині вакансій фігурують заробітки 46,9 тисяч до 90 тисяч гривень, ще в 30% пропозицій — від 91 тисячі до 135 тисяч гривень», — зазначає Дрожжина.
Попит на представників будівельних спеціальностей перевищує пропозицію вдвічі. У дефіциті — кранівники, зварювальники, сантехніки, плиточники, різноробочі тощо. Бракує і головних інженерів з різних напрямків — залізобетонних і металевих конструкцій, водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції.
«Але справжньою проблемою для забудовників є навіть не сам пошук, а здатність утримати фахівця. Конкурувати доводиться не тільки із закордонними роботодавцями, а й з вітчизняними компаніями, які активно «полюють» за професіоналами, пропонуючи їм всілякі бонуси. Більше 40% всіх управлінців вже обійшли коло по ринку — від роботодавця до роботодавця», — говорить директор з маркетингу ЖК «Polaris Home & Plaza» Анжеліка Саакян.
Цікаво, що минулого року зросла пропозиція роботи для банківського персоналу, хоча в загальній базі вакансій вони поки що складають незначну кількість — до 4%. Тенденція пояснюється збільшенням конкуренції на ринку фінансових послуг. Банки після масових скорочень в минулі роки почали розширювати штат персоналу. І наступного року ця тенденція ще більше посилиться, — запевняють кадровики.
Те ж саме стосується бухгалтерів — у базі пропозицій на вакансії для них припадає 5%, що більше, ніж у 2018 році. Але тут йде жорсткий відбір. Вимоги фіскальних органів до бухгалтерської звітності помітно зросли, податківці активно виписують величезні штрафи за найменші бухгалтерські помилки. Тому компанії масово переорієнтуються з «дешевих» бухгалтерів на дорогих, але досвідчених.
«Лава запасних»
Але є спеціальності, які для роботодавців у свого роду «чорному списку». Так, непросто знайти роботу тим, хто тільки починає кар'єру, причому, практично в будь-якій професійній сфері. Вакансії для них є, але умови залишають бажати кращого. Можна влаштуватися хіба що на мінімалку. При цьому потрібно бути готовим працювати з ранку до ночі і старанно вчитися. І тільки через 2-3 роки можна розраховувати на прихильність роботодавця і більш-менш гідну зарплату.
Ще менше пощастило юристам. У цій сфері непросто знайти хорошу роботу навіть фахівцям з досвідом — пропозицій не так багато, чого не скажеш про резюме. В результаті конкурс на одну вакансію може доходити до 20-30 чоловік на місце.
Також Юлій Дрожжина називає в списку аутсайдерів ринку праці фахівців ресторанного і готельного сектора — офіціантів, покоївок, адміністраторів та ін. Робота для них, на перший погляд є, але ось цінують таких співробітників не дуже високо. Роботодавці готові миритися з плинністю кадрів і пропонують порівняно невисокі зарплати. Наприклад, у багатьох ресторанах офіціантам доводиться розраховувати, в основному, на чайові. Зарплати ж практично не ростуть — вони залишилися на рівні початку 2019 року.
Те ж саме стосується домашнього персоналу, представників мистецтва і ЗМІ. Їм багато роботодавців навіть скоротили оклади на 3-5%. Це пов'язано з високою конкуренцією серед претендентів, не найкращою фінансовою ситуацією у компаній, що працюють в цих сферах. Втім, насправді статистика тут не дуже показова, тому що роботодавці навіть в заявках кадровикам не дуже полюбляють «світити» зарплати. І вважають за краще домовлятися про розмір винагороди зі здобувачем безпосередньо, причому, майбутня зарплата залежить від його професійного рівня. Тому в цих галузях особливо великий розкид в окладах — деякі фахівці можуть розраховувати на дуже хороші зарплати, а іншим світить хіба що мінімалка.
Намітилася і тенденція зниження попиту на робітників, — говорить Юлія Дрожжина. Цей сегмент фахівців, як і раніше, у великому дефіциті, однак багато компаній набирають персонал вже не так активно, як минулого року. А деякі задумалися про скорочення.
За словами експертів, це пов'язано зі спадом у вітчизняному промвиробництві. У 2019 році промисловість виходила в плюс тільки в окремі місяці, а в інші — демонструвала негативні показники. За підсумками листопада мінус у промисловості в річному вираженні склав 6,9%. Найбільше падали металургія і переробка.
«У легпромі, де колись працювали 90 тисяч осіб, за останній час кількість фахівців знизилося на 6 тисяч. Але тут виною не лише трудова міграція за кордон, але і плачевний стан галузі — обсяг виробництва минулого року впав на 15%, а багато підприємств працюють з неповним завантаженням і задумалися про скорочення», — говорить глава концерну «Ярослав» Олександр Барсук.
Тому експерти очікують, що у 2020 році дефіцит робочих кадрів в Україні трохи знизиться — за рахунок зменшення попиту на них з боку бізнесу.
Що буде з зарплатами
За зарплатами Юлія Дрожжина виділяє кілька основних тенденцій.
Перш за все — це нерівномірність розвитку професійних сфер і дуже широка зарплатна вилка навіть в межах одних і тих же спеціальностей. Наприклад, станом на початок листопада минулого року в деяких сегментах зарплати зросли на 15% — 20% (наприклад, IT, адміністративний персонал, транспорт і логістика), а в деяких — залишилися на рівні січня 2019 або показали незначну (в межах 3% ) або негативну динаміку. До останніх, зокрема, відноситься домашній персонал, мистецтво, ЗМІ.
Крім того, зарплати навіть для одних і тих же фахівців можуть відрізнятися в кілька десятків тисяч гривень. Наприклад, інженерів можуть шукати як на 15 тисяч, так і на 50 тисяч.
Минулого року зарплати в цілому за ринком росли не так сильно, як раніше. Якщо в 2018 році приріст склав в середньому 25% -30%, то в 2019 — менше 15%.
При цьому більшість українців вже налаштувалися на зростання зарплат, і очікування у них відповідні. Близько 37% тих, хто шукає роботу, хоче отримувати від 12 тисяч до 24 тисяч, 14% — від 24 тисяч до 36 тисяч, 4% — до 50 тисяч, 3% — до 60 тисяч і ще 3% — більше 60 тисяч.
Правда, є й винятки. Так, у 2019 році зарплати в автомобільному бізнесі зросли на 36%, у фармацевтичному — на 34%, у топ-менеджерів — на 30%, у кадровиків — на 27%, у будівельників — на 26% тощо.
Анжеліка Саакян розповідає, що минулого року на будівельному ринку було дві хвилі підвищення зарплат. Перша — навесні, під сезон. Тоді зарплати збільшилися на 15-20%. Друга хвиля припала на літо — забудовники додали до існуючих зарплат ще близько 10-15%. «З огляду на подорожчання будматеріалів і будівельно-монтажних робіт (близько 15% за рік), таке збільшення витрат вплинуло на вартість житла для покупців», — говорить вона. При цьому експерт не виключає, що у 2020 році забудовники підвищуватимуть зарплати. «Думаю, для робочих спеціальностей оклади зростуть, як мінімум, на 10%», — зазначила вона.
На 10% зростання зарплат орієнтуються і інші роботодавці. Кадровики вважають, що це буде середня динаміка збільшення фондів оплати праці за ринком. Але при цьому говорять про збільшення розриву в зарплатах для «середнячків» і найцінніших фахівців. Роботодавці будуть підвищувати оклади не стільки в цілому по компанії або професійній категорії, скільки під конкретного фахівця — чим унікальніше він і чим більше може заробити грошей для підприємства, тим більше йому стануть платити.
Від «баласту» роботодавці мають намір просто позбавлятися. У цьому їм обіцяє допомогти влада. Мінекономіки вже розробило кілька чорнових варіантів нового Трудового кодексу, в яких спрощується процедура звільнень, причому, навіть для таких захищених зараз категорій, як скажімо, вагітні або матері в декретній відпустці. Якщо ці ідеї реалізують, втратити роботу можна буде за найменший прорахунок і навіть просто тому, що керівництво втратило до вас довіру. А під останню статтю взагалі можна підігнати будь-яку причину, аж до особистої неприязні.
«Ми не так добре живемо, щоб забороняти понаднормові, відгулювати всі світові свята і не мати можливості вигнати неробу», — вважає Олександр Барсук. Тож цього року українцям варто готуватися не тільки до зростання зарплат, але і до «закручування гайок» — відпрацьовувати підвищення окладів доведеться подвійно.
Марія Коливанова
Коментарі - 9
в первую очередь их запрещают сами работодатели. Ведь за них нужно платить вдвойне - втройне. А этого никто не любит.
На последнем месте моей работы - выход на работу в выходные нужно было согласовывать у председателя правления....
1. Человек плохо работает, не успевает сделать работу в срок, поэтому выходит. За что ему платить двойные деньги?
2. Начальник человека плохо работает, составляет нереальные планы, поэтому его надо перепроверять на более высоком уровне - вплоть до ПП...
Оба этих варианта требуют проверки и реакции.
Это конечно если работа плановая, а не волнообразно-авральная (сезонная).
а теперь представитель работодателя возмущается «Мы не так хорошо живем, чтобы запрещать сверхурочные»
Но запрещает их - он сам.
может не запрещать , какие проблемы ? кто ему доктор-то ?
https://www.youtube.com/watch?v=I6Vqcije_lI
Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео