За три квартали 2019 року збиток НБУ зріс до 12,3 млрд грн. Регулятор сказав, що виною тому — зміцнення гривні. Добре це чи погано, і як зміцнення гривні відображається на пересічних громадянах, у своїй колонці на «LIGA.net» розповів аналітик ІГ Універ Михайло Федоров. «Мінфін» обрав головне.
5 грудня 2019, 12:38
Чому зміцнення гривні — добре
«Паперовий збиток» у Нацбанку дійсно є, але це тільки формально. Валютні активи і золото НБУ впали в ціні відносно гривні. Регулятор переоцінює свої активи в іноземній валюті — в гривнях виходить збиток.
Але якщо перевести активи в долари, то буде прибуток. Все залежить від того, в якій валюті рахувати свій баланс. Якби, навпаки, курс гривні впав, то би був збиток у доларах і прибуток в гривнях.
«Плюси» міцної гривні
Я думаю, що зростання курсу гривні — це швидше добре, ніж погано. Завдяки цьому українці отримали прибуток у доларах. Зарплати, якщо перевести в іноземну валюту зросли, купівельна спроможність українців збільшилася. Країна в доларах стала багатшою.
Наведу простий приклад. Уявіть перукаря, який стриже за $4. Аналогічна стрижка десь у заможній країні коштує $20. Але перукарі витрачають точно таку ж енергію на роботу. Просто український перукар отримує менше грошей, адже купівельна спроможність гривні низька і рівень цін в країні невеликий.
Відкривай депозит - одержуй бонус від «Мінфіну»
Якщо, наприклад, економічна ситуація в Україні покращиться, то ціна стрижки разом з доходом перукаря зросте до $5. За рахунок чого це може статися? Є дві відповіді на питання.
По-перше, за рахунок зростання гривневої ціни стрижки, що веде до зростання внутрішньої інфляції при стабільному курсі гривні. По-друге, за рахунок зростання курсу гривні. На практиці працюють два чинники: і гривня росте, і ціни.
Читайте також: Чому МВФ не допоміг нам жити краще
Політика Нацбанку вирішує, за рахунок чого підвищиться купівельна спроможність українців. М'яка політика НБУ не дає гривні сильно зміцнитися і інфляція була б сильніше. Більш жорстка політика НБУ допомагає зміцнити гривню ще сильніше і знизити інфляцію.
Що робити з інфляцією
Нацбанк — не головний генератор економічних процесів. Він регулює і підлаштовується під економічну ситуацію. НБУ не прагне отримувати прибуток за рахунок спекулювання своїми активами. Питання курсу гривні НБУ важливе, але не є пріоритетним.
Ключовий індикатор для НБУ — інфляція. Саме під неї регулятор і підлаштовує свою політику. Нацбанк не може виконати всі цілі одночасно, якщо вони взаємовиключні. Він обирає найпріоритетнішу — інфляцію. Тому Нацбанк стримував зростання інфляції у збиток курсу і гривневої вартості своїх валютних активів.
Читайте також: Парадокс сильної гривні
ВВП України в 2018 році був 3,55 трлн грн — це $130,8 млрд. У 2019 році він складе майже 4 трлн грн. Якщо рахувати за курсом 24 грн за долар, вийде $166 млрд.
Номінальне зростання становитиме близько 27%. З них реальне зростання прогнозують на рівні 3,3-3,5%. Отже більше 20% зростання. Це в якійсь мірі переоцінка вартості праці українців. Якби гривня не зміцнилася, то ці відсотки стали б інфляцією.
Високе зростання ВВП України в доларах пов'язане зі стабілізацією економіки країни, а саме — значним подорожчанням оцінки праці українців. Хоча навіть зараз праця в Україні залишається дешевою, у порівнянні з іншими країнами.
Подорожчання праці українців поділено на дві частини: зростання цін та зарплат і зміцнення гривні. Вони захищають від надмірних перекосів.
Краще 20% номінального зростання економіки поділити між курсом та інфляцією, ніж накопичити на щось одне. Тому це добре, що економіка і гривня росте. А втрати НБУ від переоцінки — просто крапля в морі, через яку не варто перейматися.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 30