Коли податківці дізнаються про закордонні активи українців

Про те, коли податківці дізнаються про активи українців за кордоном і як влада буде боротися з відступленням акцій без сплати податків, Данило Гетманцев розповів у колонці для НВ. «Мінфін» наводить ключові тези його публікації.

Все почалося з конвенції

Навесні 2019 року Верховна Рада попереднього скликання ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів щодо виконання плану BEPS, або, як її ще називають, MLI. Ця угода передбачає три вектори правового регулювання:

— гібридні схеми для зменшення податкового навантаження,

— зловживання положеннями угод,

— штучне уникнення статусу постійного представництва.

Наприклад, відповідно до MLI вже з наступного року вводиться Тест основної мети (Principal Purpose Test, PPT). Пільги, передбачені угодою про уникнення подвійного оподаткування, не будуть надаватися, якщо є підозри, що отримання таких пільг було однією з основних цілей операцій платника податків. При цьому доводити протилежне повинен буде сам платник податків.

Розкриття таємниці

Однак це лише перша ластівка. Сьогодні на розгляді ВР знаходяться законопроекти № 2102 і № 2103, які для зручності називають FATCA. Це абревіатура від Foreign Account Tax Compliance Act — закон про податкову звітність за закордонними рахунками, за яким США можуть отримувати інформацію про операції всіх своїх резидентів за кордоном.

Законопроекти передбачають внесення змін у наше законодавство, необхідних для автоматичного обміну податковою інформацією не тільки за FATCA, але і в рамках MCAA CRS — багатосторонньої угоди більш ніж ста країн світу, що передбачає обмін інформацією про активи своїх резидентів між країнами-учасницями в єдиному узгодженому стандарті.

Оформи депозит у надійному банку і отримай додатково до 1,5% річних від «Мінфіну»

Таким чином, інформація про рахунки, компанії і активи наших громадян за кордоном вже з 2022 року з величезною часткою ймовірності стане відомою нашій податковій з усіма витікаючими звідси наслідками. Законопроекти розглядаються у другому читанні з мінімальною кількістю правок і мають всі шанси бути прийнятими до нового року.

Бар'єр для виведення прибутку

Ще одна гучна пара законопроектів № 1209 і 1210 в основному складається з норм, що імплементують п'ять кроків BEPS. Це складний документ, який накладає на великий бізнес додаткові обмеження у використанні звичних і милих серцю схем з використанням низькоподаткових юрисдикцій. Коли податки в Україні не сплачуються, а прибуток переказується звідси в країну, де ставка податку значно менша.

Більше ніхто не зможе вивести прибуток під виглядом відсотків, роялті або інших подібних платежів без сплати податку. Більше ніхто не зможе продати підприємство в Україні через відступлення акцій його номінального власника за кордоном без сплати податків. Більше ніхто не зможе вести бізнес від імені контрольованої іноземної компанії, при цьому будучи резидентом України та не сплачуючи податки з нерозподіленого прибутку.

Законопроекти з високою часткою ймовірності будуть прийняті в цілому вже в січні.

Додамо до цих змін законопроект № 2284, що стосується глобальних змін системи фінансового моніторингу в країні. Документ готується до другого читання.

Читайте також: Фінмоніторинг. Які операції контролюватиме держава

Великому бізнесу, як іноземному, так і вітчизняному, час готуватися до нового етапу своєї діяльності. І робити це не завтра, а вже сьогодні ввечері. Настає нова реальність, в якій всі або майже всі активи, операції, моделі роботи є прозорими. А отже — відомими широкому колу іноземних і вітчизняних правоохоронних органів.