Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович розповів «ЕП» про динаміку показників держборгу, витрати бюджету на його обслуговування та роль нерезидентів. «Мінфін» виділив основне.
Державний борг і ризики бюджету
Валютний борг і витрати бюджету
Коли у 2014 році почалося стрімке падіння курсу гривні, буквально за рік обсяг боргу почав різко змінюватися. У гривневому еквіваленті за 2014 рік він зріс майже удвічі: з 584 млрд грн до 1,1 трлн грн.
Читайте також: МВФ: Світовий борг зріс до рекордних 230% від ВВП
Відповідно, відношення боргу до ВВП майже подвоїлося, збільшившись з 39,9% наприкінці 2013 року до 69,4% через рік і до 79% — в кінці 2015 року. Те саме відбулося з витратами на обслуговування боргу. Вони зросли з 34 млрд грн до 51 млрд грн, а порівняно з доходами бюджету — з 10% до 14%.
Відношення боргу до ВВП. Джерело: Мінфін, Держстат, ICU
Такі зміни на 2014-2015 роки у державному бюджеті не закладалися, а виплачувати треба було все й незалежно від обсягу коштів, передбачених у законі про державний бюджет. Саме цього вимагає бюджетний кодекс.
Тому поступове збільшення гривневої частки боргу, яка значно скоротилася у 2015 році, — дуже важлива річ для бюджету, оскільки дозволяє більш чітко планувати виплати за державним боргом, а також зменшує ризик, що в разі ослаблення гривні у бюджеті не вистачить грошей на виплати.
Дивіться також: Держборг України: секрети та загрози (відео)
Весь борг держави, включаючи гарантовані нею позики, протягом останніх п'яти років у перерахунку на іноземну валюту постійно зростав. Донедавна це відбувалося і з гривневим еквівалентом, адже гривня з року в рік втрачала позиції, а 70% боргу було саме у валюті, та й нові позики були переважно валютні. Це був основний шлях поповнити валютні рахунки для боргових виплат.
Борг при перерахунку у різні валюти. Джерело: Мінфін, ICU
Оскільки велика частина боргу була у валюті, це відбирало все більшу частину доходів бюджету. У 2015 році понад 16% доходів бюджету було спрямовано саме на обслуговування боргу, тоді як у 2012 році — менше 7,5%.
Приплив нерезидентів та обслуговування боргу
Що ж відбувається в останні два роки, коли ми спостерігаємо чималий приплив іноземних коштів у гривневий державний борг? У 2018 році це підтримало гривню, а разом із збільшенням українського експорту дозволило їй навіть укріпитися порівняно з початком 2018 року.
Нерезиденти спробували гривневий борг, але не мали бажання затримуватися у ньому надовго. Через це гривнева частка боргу навіть скоротилася з 30% до 29%, а зростання доходної частини бюджету і динаміка курсу дозволили витратити на обслуговування боргу вже не 14% доходів, як у 2017 році, а 12,5%.
Читайте також: Обсяг держборгу на кінець 2020 року складе 45% ВВП (проект бюджету)
2019 рік відчутно підтримав державу в питанні боргу. Приплив нерезидентів, які вирішили не лише спробувати, а й посмакувати гривневим боргом, дозволив поступово рухатися в бік збільшення строків позик і зменшення їхньої вартості, а як наслідок — позитивно впливати на боргові показники.
У той час як гривня залишається стабільною, а позики зміщуються у бік гривні, загальний обсяг боргу в перерахунку на валюту буде збільшуватися — за дев'ять місяців 2019 року він зріс до майже 83 млрд дол. Однак у гривневому еквіваленті борг скоротився до меш ніж 2 трлн грн, а гривнева частка зросла на 7 п. п. до 36%.
Валютна структура боргу. Джерело: Мінфін, ICU
Позитивна динаміка
Найцікавіше виглядають відносні показники боргу, адже відношення боргу до ВВП суттєво скорочується. За розрахунками, відношення боргу до ВВП упевнено рухається до 50%. Залежно від показника росту ВВП у третьому-четвертому кварталах та курсу гривні в кінці 2019 року воно може скоротитися ще більше.
Читайте також: Рішення МВФ: чи готова Україна до припинення програми
Те саме і з витратами на обслуговування боргу.
У 2019 році більшість виплат уже здійснено. З майже 100 млрд грн річних виплат на четвертий квартал припадає менше 5%. Тож за умови, що в четвертому кварталі збір доходів бюджету буде не гіршим, ніж у попередні дев'ять місяців, відношення витрат на обслуговування до доходів бюджету може становити менше 10%, тобто воно може вийти на рівень 2013 року чи навіть виявитися кращим.
Читайте також: МВФ переніс візит місії в Україну
Доходи держбюджету і відношення обслуговування боргу до доходів. Джерело: Мінфін, Держстат, ICU
Коментарі - 52
долгов с помощью ОВГЗ, и предполагается что процесс будет вечен и
в одну сторону.
И потом какие 100 млрд. грн долговых выплат в 2019 году?
По данным Минфина: https://www.epravda.com.ua/news/2019/01/11/644204/
Думаю, более реалистичный взгляд на ситуацию здесь:
https://minfin.com.ua/blogs/troyssm/124522/
А 5%-7% это потому что инфляция будет 5%-7%.
Ну так у нас как раз все хорошо и с экономикой тоже. Когда все будет плохо, тогда гривна упадет, но пока признаков этого не видно.
Чтобы это доказать мне бы пришлось приводить графики и нудные цифры, которые ты не в состоянии понять. Потому, либо завались и слушай, либо сам приводи доказательства своей болтовни. Оскорбляющие возражения без доказательств буду игнорировать.
И самое важное.
Commodity Price Index https://fred.stlouisfed.org/series/PALLFNFINDEXQ
Этот индекс показывает мировые цены на сырье, в том числе на то, которое мы экспортируем. Он в 2011-2014 году был 160-190 и номинальный ВВП у нас был $3100-$3200 на человека. Сейчас же он гораздо ниже 115, а ВВП у нас больше (по итогах 2019 где-то $3300 будет). Это значит что мы уже не так от него зависимы. И когда он упадет в результате кризиса (если упадет, ему некуда падать), то нас он за собой не потянет, как было в 2008 и 2014.
https://tradingeconomics.com/ukraine/gdp-per-capita-ppp
Вы в своем уме?
https://tradingeconomics.com/ukraine/gdp-per-capita-ppp
То что невежды постоянно говорят о каком-то кризисе, не значит что он есть. Падение за последние 20 лет было всего год в 2008 и полтора года в 2014-2015, все остальное время у нас быстрый рост.
Я же приводил уже график https://fred.stlouisfed.org/series/PALLFNFINDEXQ это мировые цены. Политическая ситуация в Украине на них не влияет. Они обвалились. Так совпало что одновременно случился майдан, но это не связанно. Кризиса не было, но нам то какая разница. Мы падаем не из-за политической ситуации и даже не из-за мировых кризисов, а из-за обвалов мировых цен на сырье.
> и у нас скоро тоже падать будет некуда,
Вы же понимаете что вы сами себе перечите?
Не имеет значения что вы думаете. Цифры говорят что вы не правы.
> мы падаем из за мировых кризисов,как более слабая экономика,
Более слабые экономики не падают из-за мировых кризисов. Чтобы мировой кризис сильно влиял на страну, она должна быть сильно интегрирована в мировую экономику. Мы очень слабо связаны с мировой экономикой. У нас только два канала связи: цены на сырье и рынки капитала. По текущему счету через экспорт нам заходит около $40 миллиардов в год, а по финансовому счету около $3 миллиардов в год. Потому цены на сырье гораздо сильнее влияют на платежный баланс чем рынок капитала. Обвал на сырьевом рынке это минус $20 миллиардов в год, проблемы и инвестициями это минус $3 миллиарда в год, как думаете, что мы сильнее почувствуем?
> Вы хотите сказать что экономика США и Германии слабее
Падает не обязательно тот, кто слабее. Вслед за США падает тот, кто сильнее связан с США, а Германия гораздо сильнее связанна с США чем мы.