Податкова амністія: чого чекати українцям

Засновниця та CEO Finevolution Наталія Гайкалова розповіла «Мінфіну» про проблеми, які можуть виникнути при декларуванні доходів громадян і досвід податкової амністії в інших державах.

У Верховній Раді зареєстровано 2 законопроекти, які представляють основні принципи одноразового декларування активів фізичних осіб. Законодавці вважають, що вони дозволять боротися з тіньовою економікою і обнулити всю попередню історію порушень податкового законодавства.

Україна невблаганно рухається за трендами реалізації плану BEPS щодо боротьби з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку за кордон. З урахуванням цього, законопроект про податкову амністію стане відправною точкою для подальшого прийняття законів про КІК (контрольовані іноземні компанії) і включення Автоматичного обміну інформацією.

Читайте також: Стали відомі деталі податкової амністії (законопроект)

Можливим наслідком податкової амністії також є впровадження системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам. Зокрема, альтернативний законопроект 1232-1, поданий Ніною Южаніною і групою депутатів, пропонує ввести метод контролю за витратами українців з 01 травня 2021 року.

Якщо фізична особа придбає неподільний актив на суму більше 150 тис. грн, то податкова порівняє суму з поданої декларації зі всіма доходами. Якщо виявиться, що витрати перевищують доходи більш ніж на 40 тис. грн, то доведеться не тільки розмовляти про джерело походження коштів, але і після перевірки доплатити 18% ПДФО. Передбачається, що банки будуть щоквартально передавати інформацію за операціями рівними або понад 150 тис. грн.

Кому призначається податкова амністія?

• Якщо доходи, майно, активи отримані в України і повинні були оподатковуватися в Україні в момент їх отримання,
• Якщо доходи, майно, активи були отримані за кордоном і повинні були оподатковуватися в Україні в момент їх отримання,

Що можна задекларувати?

1. Валютні цінності.
2. Рухоме і нерухоме майно, цінні папери.
3. Частки у майні юридичних осіб.
4. Корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності.
5. Фінансові інструменти.

Для отримання пільги потрібна подача Спеціальної декларації з 01 січня 2020 до 31 березня 2020 року. Зазначені в ній доходи будуть оподатковуватися:

• 5% — для валютних цінностей, рухомого і нерухомого майна, цінних паперів, паїв у майні юридичних осіб, майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності;
• 10% — якщо грошові кошти не будуть переказані в Україну і «заморожені» на банківських рахунках;
• 2,5% — для активів при купівлі держоблігацій.

Перед подачею Спеціальної декларації щодо грошових коштів, банківських металів та інших валютних цінностей українець повинен розмістити такі активи на рахунках в українських банках, і вони повинні зберігатися на них не менше 365 календарних днів, після 31 березня 2020 року. Дане правило не поширюється на випадки використання з метою інвестування таких валютних цінностей у будь-який інший актив.

Читайте також: Поверни, я все пробачу: 7 нюансів проекту про податкову амністію

Передбачувана амністія буде добровільною. Це означає, що українцю необхідно самому прийняти рішення про участь у ній. Законопроект гарантує конфіденційність даних і гарантію учасникам звільнення від відповідальності щодо порушень податкового та валютного законодавства. Однак цей пункт звичайно викликає сумніви, враховуючи стан судової та правоохоронних систем.

Ініціатор законопроекту, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев називає 3 основні цілі, які переслідує влада при введенні податкової амністії:

• дати людям можливість почати «фінансову історію з чистого аркуша»;
• повернути гроші в Україну;
• наповнити бюджет.

Проте, наскільки буде результативною така міра в Україні припустити важко, а от результати досвіду впровадження в інших державах дуже примітні.

Досвід інших держав

Проведення податкової амністії в Казахстані проводилося більше у форматі «амністія капіталів». Головною метою уряду в даному випадку було повернути капітал в країну. Протягом місяця всі громадяни мали можливість легалізувати здобуті раніше активи, однак ці кошти необхідно було перерахувати на рахунки в конкретних банках. Члени податкової амністії не платили жодних податків, але всі податкові декларації фізичних осіб, починаючи з 1995 року, були знищені.

У Німеччині податкова амністія відбулася в 2004-2005 роках. Передумовою її проведення став дефіцит муніципального бюджету. І цю подію навряд чи можна назвати ефективною. Її підсумок став досить скромним: поповнення скарбниці на 1,1 млрд. євро при очікуваних 5 мільярдах.

В Аргентині було цілих 4 невдалі спроби проведення податкової амністії: 1987, 1995, 2009 і 2013 років. Тільки в 2017 році вона досягла успіху. В результаті було задекларовано активів на необхідну суму в межах 117 мільярдів.

Грузія відзначилася повним фіаско: амністією 2005 року скористалися лише 8 осіб, амністований капітал склав 35 тис. замість очікуваних 4 млн.

Читайте також: Податкова амністія. Чи варто грати з державою

У Пакистані остання програма з податкової амністії відбулася в 2018 році. Уряд Пакистану прийняв до відома власні промахи і прийшов до рішення дати своїм громадянам можливість задекларувати всі активи з використанням максимальної ставки 5%. Хоча до амністії допускалися широкі маси людей, в той же час політики і держчиновники разом з членами своїх сімей були виключені.

Досвід Індії теж не можна назвати однозначним. Так, перша податкова амністія в даній країні була катастрофічно провальною. Друга, в 1951 році, не дала віддачі, у зв'язку з відсутністю у платників податків переконаності в зобов'язаннях уряду. Амністія 1965 року була цілком провальною через дуже високі податкові ставки. І лише в 1997 році в Індії відбулася перша вдала податкова амністія: було зібрано більше 2 мільярдів доларів США. Головним моментом фурору стала знижена, у порівнянні з минулими амністіями, ставка — 30%.

У Бразилії влада пропонувала її учасникам сплатити одноразовий податок в обсязі 15% і 15% штрафу (30%), в той же час давали гарантії про звільнення від кримінальної відповідальності. У липні 2017 року дохід держави склав тільки 517 млн доларів, що було вдвічі менше очікуваного.

Італію можна назвати «фанатом» податкової амністії. Там вони проводилися так часто, що ОЕСР радила уряду відмовитися від подібної практики в принципі. Але в 2001 році удача була прихильна до Італії. Платники податків заплатили всього 2,5% від загальної суми задекларованих коштів.

У РФ провели 3 податкових амністії. І, аналогічно, всі вони були не дуже успішними. Останнє помилування, спочатку оголошене в 2015 році як «єдиний шанс», поступово трансформувалася в трьохходівку. Перші 2 кроки принесли підсумки у вигляді 7 200 декларацій і 12 000 декларацій. В даний момент йде третя податкова амністія.

Читайте також: Пробач-прощавай: чому податкова амністія навряд чи буде успішною

Не чарівна таблетка, а тотальне перезавантаження системи влади

Результати податкових амністій в інших державах показують, що це не чарівна таблетка, після прийняття якої всі заживуть по-новому, чесно декларуючи все нажите непосильною працею.

Швидше це має бути один з етапів комплексу дій тотального перезавантаження системи влади і розробка комплексної прозорої системи оподаткування. Як основне — боротьба з корупцією. До того ж, не обійтися без ретельної інформаційної компанії, що роз'яснює українцям вигоди амністії активів.

Безумовно, сучасні світові тенденції такі, що прозорість, підтвердженість джерела походження коштів, декларування доходів в місці свого проживання — це вже не дивина, а звичайна буденність. Без неї жити, розвиватися, вести бізнес в цивілізованому світі буде неможливо.