11 болючих питань про РРО для ФОПів

Асоціація платників податків України за останні два місяці провела робочі зустрічі з бізнес-середовищем в 11 регіонах України та у місті Києві. Обговорювали положення законопроектів 1053-1 та 1073, які вносять зміни у сферу розрахунків.

Читайте також: Касові апарати — детінізація чи знищення малого бізнесу

Асоціація підтримує законопроект в принципі, проте категорично проти тотальної фіскалізації розрахункових операцій (РРО) для платників єдиного податку ІІ-ІІІ груп спрощеної системи оподаткування. Вже направили лист Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву. Найімовірніше, законопроект 1073 президент підпише. У такому випадку залишається трохи більше року, щоб ще детальніше обговорювати та роз’яснювати його норми і навіть ініціювати внесення змін.

Читайте також: Е-чеки: Rozetka готова зупинити бізнес через закон

Голова Державної податкової служби Сергій Верланов запевняв, що впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. І спрощене оподаткування жодним чином не зміниться. За словами Верланова, наступні 6 місяців планується прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес.

Окрім цього, згідно з інформацією на сторінці Мінфіну у Фейсбуці, буде створена  робоча група з підготовки підзаконних нормативно-правових актів, куди увійдуть експерти та виробники програмних РРО, які беруть участь у експериментальному проекті.

У суспільстві панує суперечлива інформація і побоювання підприємців щодо законодавчих змін.

Треба підкреслити головне:

• ФОП на першій групі та фізичним особам не потрібні РРО;
• РРО стають безкоштовними;
• у підприємців буде рік, аби підготуватися до зміни правил.

Читайте також: ФОП-контроль: як нові закони змінять життя малого бізнесу

Законопроекти прописують лише загальні правила використання РРО. Грігол Катамадзе впевнений, що проблемні питання будуть вирішені на рівні підзаконних актів.

Слід зазначити, що максимальний обсяг доходу для платників єдиного
податку другої групи збільшили з 1,5 до 2,5 млн грн. І ця зміна запрацює з 1 січня 2021 року.

Читайте також: ФОП 2-4 групи зобов'язали переходити на касові апарати: кого це торкнеться

У платників податків виникає низка питань щодо дії норм законопроектів про РРО. Фахівці Асоціаціїї платників податків України відповіли на головні з них:

1. Чи запроваджується РРО для всіх, хто торгує на ринку?

Не підпадають під дію законопроектів РРО значна частина підприємців, що торгують на ринках. Це платники єдиного податку, що належать до І групи, чий річний дохід не перевищує 300 тис. грн та фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

2. Чи дорогі програмні РРО?

РРО стають безкоштовними. Законопроекти відкривають можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Контролюючий орган зобов’язаний безкоштовно надавати програмне забезпечення та підтримувати його актуальність.

3. Чи запроваджується нова звітність?

Будь-якої нової звітності щодо застосування РРО не запроваджується: ні для програмних, ні для класичних РРО.

Але під терміном «звітність» підпадають «фіскальні звітні чеки», так звані Z-звіти. Позиція Міністерства фінансів та ДПС єдина та однозначна: штрафів за не створення фіскальних звітних чеків програмними РРО не повинно бути. Мінфін проінформував, що буде відповідне роз’яснення (узагальнююча податкова консультація).

4. Чи потрібно подавати звітність до 15 числа кожного місяця до ДПС?

Звітність до 15 числа кожного місяця не потрібно подавати до контролюючого органу. Суб’єкти господарювання зобов’язані подавати звітність до 15 числа кожного місяця у випадку, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку (п.7 ст.3 Закону про РРО).

5. Чи потрібно щоденно подавати фіскальні звітні чеки до ДПС?

Так, потрібно. Це Z-звіти, які повинні сформуватись в автоматичному порядку програмними РРО раз на добу, а платник податків повинен їх передавати. Це необхідно для забезпечення контролю держави у випадках, коли програмний РРО працював без інтернету.

6. Чи збільшився розмір штрафів?

Розмір штрафу був збільшений. Так, штраф за невидачу чека, видачу фіктивного чека з 1 грн збільшено до 10 % від вартості товарів/послуг, за друге порушення протягом року — 50%. Вказані норми наберуть чинності через 6 місяців після опублікування закону і будуть діяти до 01.10.2020 року, а потім штрафи відповідно збільшуються з 10% до 100% та з 50% до 150%, у випадку підписання законопроектів Президентом України.

7. Чи передбачені штрафи за не створення «контрольної стрічки»?

У Законопроекті № 1053-1 контрольна стрічка для програмних РРО передбачена лише для режиму «офлайн», і вона – виключно електронна. Побоювання щодо застосування штрафів за не створення «контрольної стрічки» на програмних РРО зайві, адже можливість їх застосування до продавця – виключена. Мінфін проінформував, що надасть відповідне роз’яснення і, якщо цього виявиться недостатньо, – вони запропонують законодавцям уточнення до закону для однозначного розуміння.

8. Чи відновлено штраф за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків?

Це не відновлення штрафів зі скасованого Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р. Це штраф за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів більше, ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Відповідальність за таке порушення передбачена в чинній редакції Закону про РРО. Для класичних РРО цей штраф залишається через специфіку реєстрації ними розрахункових операцій. Програмних РРО не стосується.

9. Як виконати вимоги Закону щодо попереднього програмування товарів у РРО?

Ми вважаємо, що потрібне зручне і універсальне технічне рішення, яке дозволить автоматизувати таке програмування для всіх продавців, має бути виконане Мінфіном та ДПС при розробці безкоштовного рішення для програмного РРО.

10. Чи всі банкомати повинні встановлювати РРО?

РРО та програмні РРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, до яких відноситься і операція з видачі готівки із застосуванням банкомата. Тому встановлювати в банкомати РРО немає необхідності.

11. Як діяти при відсутності електрики чи поломці РРО?

На періоду виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту проведення розрахункових операцій буде здійснюватися з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Це стосується також тимчасового відключення електроенергії — не більше, ніж на 7 робочих днів. А ось на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не буде здійснюватися до моменту усунення несправностей.