Що буде, «якщо»… Чого бояться та як заробляють покупці ОВДП

Ще кілька років тому ця абревіатура для більшості українців була не більш ніж малозрозумілим терміном з далекого світу фінансів. Зараз – їх запрошують приєднатися до клубу кредиторів нашої держави.

Що потрібно знати звичайній людині, перш ніж піти на цей крок?

Що буде якщо держава оголосить дефолт? Хто виграє від зниження облікової ставки НБУ? За яких умов інвестиція в ОВДП може бути найменш ризикованою?

«Мінфін» склав п'ять гіпотетичних сценаріїв – за кожним з них власник держоблігацій може як втратити, так і заробити.

Трохи матчастини

Що таке ОВДП? Це цінні папери, які держава випускає для того, щоб позичати гроші (як гривню, так і долари або євро), яких їй не вистачає для фінансування витрат держбюджету.

ОВДП випускає Міністерство фінансів, на ринок папери виходять, як правило, чотири рази на місяць – Мінфін проводить спеціальні аукціони, на яких облігації купують банки або професійні торговці цінними паперами. Терміни обігу ОВДП різні – від трьох місяців до шести років. Вартість однієї облігації на первинному ринку – 1 000 грн.

Хто кредитує державу? Найбільші власники ОВДП – НБУ і комерційні банки. Разом вони контролюють 89,1% від загального обсягу всіх паперів, які перебувають в обігу: 337,1 і 351,2 млрд грн відповідно. Нацбанк у попередні роки часто через держоблігації фінансував уряд (від цієї практики відмовилися в 2016-му). Банки самі інвестують в ОВДП, але левова частка їх портфеля сформувалася за рахунок докапіталізації держбанків (держоблігації безпосередньо вносилися до їх капіталу).

Менш серйозні портфелі – у юросіб (23,8 млрд), нерезидентів (51,4 млрд – абсолютний рекорд, сформувався буквально за півроку) та фізосіб (8,9 млрд грн).

Заповнити заявку на ОВДП від Групи ICU

ОВДП привабливі високою дохідністю, яка залежить від облікової ставки НБУ. Наприклад, на аукціоні Мінфіну в кінці червня можна було отримати від 15,85% до 18,4% у гривні і 7-7,5% – у валюті. Для порівняння: за даними НБУ (індекс UIIR), середня ставка за банківськими депозитами у гривні становить 14%, у валюті – 3%.

Ще один плюс ОВДП у порівнянні з банківським вкладом – дохід, який приносять держоблігації, не оподатковується. Власники паперів платять тільки 1,5% військового збору, власники депозиту – ще й 18% ПДФО з відсотків. Великий мінус держпаперів – їх можна купити без посередника. Ним може бути банк або брокер, всі беруть комісію. Також потрібно відкрити рахунок у цінних паперах у Нацдепозитарії – це теж коштує грошей.

Читайте також: Податок на дохід за депозитами-2019. Що може змінитися

Отже, ви зважилися і стали інвестором в ОВДП. Які сценарії поведінки ринку потрібно тримати в голові? З допомогою аналітиків банків, інвесткомпаній і фінансистів «Мінфін» оцінив ймовірність та рівень ризиковості кожного з них.

Сценарій №1. Ставки залишаються високими, дефолт нам не загрожує

Вірогідність: 20%, ризики – 1,5 з 10

Учасники ринку очікують, що до кінця року облікова ставка НБУ залишиться на рівні не менше 16%. Зараз – 17,5%.

Здавалося б – ідеальний час для інвестицій в держборг: можна зафіксувати високу дохідність на кілька років, можна «працювати» з серіями короткострокових, але більш дохідних, паперів.

Але що добре інвестору в ОВДП, то завжди погано для держави. З одного боку, високі ставки залучають на аукціони більше охочих наповнити бюджет через купівлю ОВДП, з іншого – з кожним роком держава все більше грошей витрачає на обслуговування держборгу.

Це призводить до ситуації, коли Мінфін рано чи пізно упреться в стелю можливостей: йому доведеться або залучати менше грошей в борг, або позичати ще більше. А це вже щось схоже на піраміду або на ситуацію в Росії під час кризи 1998 року. Тоді все закінчилося дефолтом.

При високих ставках залишається високим ризик того, що держава в підсумку не впорається і перестане – як мінімум частково, – виконувати свої зобов'язання. Такий сценарій роблять більш реальним і особливості нашої економіки – слабкою, відкритою до зовнішніх шоків, війна і постійні політичні чвари.

Через це фінансисти не радять заходити в надмірно довгострокові папери: таку розкіш можуть дозволити собі професіонали, наприклад, інвестфонди, які спеціалізуються на ризикових інвестиціях та вкладають в них великі суми. Фізособам варто подумати про більш короткострокові ОВДП – висока ставка тут не найкращий порадник.

Тому такий сценарій дуже вигідний на горизонті до року – майже нульовий ризик, великі відсотки. Далі важливо відповісти на питання – чи довіряєте ви нашій державі настільки, щоб позичити їй гроші, скажімо, на п'ять років?

Сценарій №2. Ставки йдуть вниз

Вірогідність: 60-70%, ризики – 2,5 з 10

Ринок давно очікує зниження ставок. Це добре для тих, хто вже купив ОВДП і погано для інвесторів, які тільки збираються це зробити.

Уявімо ситуацію: у вас є річні держоблігації з дохідністю, скажімо, 18,3% річних. НБУ знижує облікову ставку, на наступних аукціонах Мінфін залучає гроші за аналогічними паперами вже під 17,5%.

Що це означає для вас? Подвійна вигода: по-перше, ви фіксуєте високу дохідність і не залежите від рішень НБУ (але з термінами такої фіксації важливо не переборщити – див. Сценарій 1). По-друге, ви завжди можете продати свої папери дорожче, ніж купили. Така висока дохідність вже недоступна на ринку, тому бажаючим отримати папери зі «старою ставкою» доведеться доплатити вам фактично втрачені доходи, які ви могли б отримати, зберігши облігацію до кінця терміну.

Глобальна порада в такій ситуації – чим раніше ви купите ОВДП, тим більше виграєте. Високих ставок вже не буде: ймовірність, що Нацбанк готовий регулярно знижувати облікову ставку протягом найближчих 12 місяців досить висока.

Сценарій №3. Дефолт/реструктуризація внутрішніх зобов'язань уряду

Вірогідність: 0-1%, ризики – 6 з 10

Частково це те, про що йшла мова в першому пункті – держава не справляється, тому просить внутрішніх кредиторів (НБУ, банки, фізособи, компанії) почекати з поверненням боргів до кращих часів.

Україна була в такій ситуації 20 років тому: у 1998-99: Мінфін не оголошував дефолт, але переоформив поточні ОВДП на інші папери з виплатою у 2001-2004 роках. Для нерезидентів держоблігації замінили євробондами.

Якщо подібна історія повториться, власникам держпаперів важливо зберігати холодну голову: внутрішній дефолт (на відміну від зовнішнього) – це не так страшно, якщо уряд зберігає конструктивну позицію і не відмовляється від своїх зобов'язань. Це хороша можливість заробити: ОВДП будуть коштувати дешево, ставки за ними – максимально високими. Зайти в держборг в такий момент – це ризик, але в майбутньому він може обернутися щедрою винагородою.

Фінансисти розглядають такий сценарій як малоймовірний: гривневі ОВДП – це, в першу чергу, держбанки. Якщо за цими облігаціями станеться дефолт, ПриватБанк, Ощад та Укрексім (Укргазбанк – в набагато меншій мірі) опиняться на межі колапсу. Держава навряд чи дотягне до такого.

Сценарій №4. Україна оголошує дефолт за зовнішнім боргом

Вірогідність: 3-5%, ризики – 10 з 10

Найстрашніше, що може статися для інвесторів у гривневі ОВДП: зовнішній дефолт загрожує стрімкою девальвацією гривні. Адже від 50 млрд грн інвестицій нерезидентів не залишиться і сліду. Всі вкладення, пов'язані з нацвалютою, в цьому випадку можна вважати втраченими.

Рекомендація фінансистів: стежити за ситуацією і намагатися оперативно виходити з усіх інвестінструментів, пов'язаних з українською державою, доки це можливо. В умовах дефолту ОВДП швидко втратять статус ліквідного інструменту: їх просто ніхто не купить.

Поки що ймовірність такого сценарію залишається низькою – Україна здатна залучати нові позики на зовнішніх ринках (нещодавнє розміщення євробондів на 1 млрд євро – тому підтвердження), переговори з МВФ тривають.

Але якщо щось піде не так, і ми знову станемо вигнанцями на світовій фінансовій арені, власники ОВДП будуть одними з перших, хто відчує наслідки на собі.

Сценарій №5. Війна

Вірогідність: невідома, ризики – 10 з 10

Введення воєнного стану в кінці минулого року показало: українські фінансові ринки звикли до того, що країна постійно перебуває у стані збройного конфлікту. Ринок ОВДП практично не помітив загострення, паніки не було, навпаки, портфелі продовжили зростати.

Але що буде, якщо війна знову стане гарячою? Найбільший інвестиційний ризик в такій ситуації – нова хвиля обмежень на відтік капіталу, спецрежим з обслуговування ОВДП, заморожування виплат. Все, що залишається у такій ситуації інвестору – чекати і сподіватися, що девальвація гривні не сильно зруйнує його інвестиції.

При складанні сценаріїв «Мінфін» консультувався з аналітиками банків Кредит Дніпро і ПУМБ, інвескомпанії Concorde Capital, брокерами Альпарі і Forex Club, а також використовував аналітичні матеріали компаній ICU та Adamant Capital.

Ольга Терещенко