Завдяки валютній лібералізації українці отримали можливість легально інвестувати за кордон. Багатьох цікавить вихід на світові фондові ринки, однак не всі розуміють, чи реально на них заробити.
Як заробити на ринку акцій: підказки початківцям
Про те, як правильно вибрати іноземного брокера та про інші важливі нюанси ринку акцій розповів у своїй колонці на The Page головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.
Я не підтримую тезу, що в Україні немає фондового ринку. Безумовно, активність на біржовому ринку істотно знизилася за останні років 5-7, однак підприємства, банки, страхові та фінансові компанії продаються, а це означає, що досить великі пакети їх акцій міняють власників.
Інша справа, що життя на ринку жевріє у тому ж сегменті, де він перебував ще за часів отримання Україною незалежності. Проте це не привід для песимістичних настроїв ні для інвесторів, ні для емітентів. До послуг інвесторів — світові фондові ринки від Токіо до Нью-Йорка. Наші ж емітенти можуть залучати капітал на провідних європейських фондових біржах від Лондона до Варшави, і останні років 10 так і роблять.
Тонкощі вивезення капіталу
Думаю, що заробити на українському ринку акцій у його сьогочасному стані роздрібному інвестору з сумою $50-100 тис. не вдасться. Ринок досить млявий, із дуже невеликою кількістю емітентів. Кидатися ж в операції на позабіржовому ринку, звичайно, можна, але зазвичай це роблять лише з метою отримати контроль над тим чи іншим емітентом, що, власне, не є завданням роздрібного інвестора.
Проведена НБУ лібералізація дозволяє громадянам легально вивозити капітал з метою інвестування. До валютної лібералізації юристи, які торгують офшорними компаніями, активно пропонували громадянам спеціальний пакет для «інвестора», який включав офшорну компанію з активним рахунком. Найчастіше, такий «суповий набір для інвестора» складався з кіпрської компанії з брокерським рахунком в одному із кіпрських банків.
Я рекомендую уникати таких «супових наборів для інвесторів». Це не дуже законно, адже після покупки офшору юристи відразу ж запропонують вам за невелику комісію відправити кошти на Кіпр, і зроблено це буде від третіх осіб. На Кіпрі або в Балтійських банках теж не дурні сидять – вони точно будуть знати, що новенька офшорна компанія має бенефіціара, який в обхід місцевих норм і правил вивів капітал на її рахунки. І коли виникне спірна ситуація з тарифами або за виконанням торгових ордерів, тут офшорні банкіри пригадають походження капіталу.
Інший момент – «суповий набір для інвестора» у формі компанії та банківського рахунку може коштувати до €3 тис. на рік, не кажучи вже про брокерське обслуговування. Тому краще скористатися плодами лібералізації і легально вивести кілька десятків тисяч доларів на свій торговий рахунок.
Беріть найкраще
Інвестиційним рахункам у Данії, Люксембурзі чи Нью-Йорку є реальна альтернатива – наприклад, можна відкрити інвестиційний рахунок у польського брокера. Варшавська фондова біржа – цілком пристойний майданчик, і якщо ви готові обміняти вузькі у порівнянні з глобальним ринком інвестиційні можливості на зручність від географічної близькості Польщі, не варто відкидати цей варіант. Однак я б рекомендував намагатися виходити на глобальний ринок через американського брокера. Для такого рішення є кілька причин:
-
Ринок акцій США вже давно є глобальним ринком. Завдяки такому інструменту, як депозитарні розписки, на цьому ринку обертаються акції іноземних (для США) компаній – загалом їх близько двох тисяч. Відкриття рахунку у брокера в США автоматично надає доступ не тільки до акцій Apple, Citigroup або The Bank of America Merrill Lynch, але і до акцій китайських China Life або Chine Telecom. Крім того вам стають доступними тисячі «смачних» компаній з ЄС, Мексики, Канади, Австралії і навіть Японії.
Привабливість даного ринку ще і в тому, що всі іноземні компанії, які прийшли на біржовий фондовий ринок США, зобов'язані подавати звітність перед Комісією з цінних паперів і ринків США (SEC) у стандартизованій формі. Тобто коли виникне необхідність аналізувати емітентів, ви побачите, що вся інформація стандартизована і зручна для аналізу. -
Брокери у США, як правило, автоматично поширюють захист від Securities Investor Protection Corporation (SIPC) на усіх своїх клієнтів. У випадку банкрутства брокера SIPC гарантує повернення коштів його клієнтам. Якщо не вдаватися в деталі, то SIPC на фондовому ринку США виконує приблизно ті ж функції, що ФГВФО для українських вкладників. Сама участь брокера в схемах гарантій SIPC дисциплінує такого брокера.
-
У американських брокерів є широкий спектр пропозицій для інвесторів – від сверхспекулятивных схем інвестування через відкриття доступу до маржинальних угод або придбання частини акцій у кредит, до мегаконсервативных інвестицій у фондові індекси та продажу інвесторам акцій інвестиційних фондів.
Невелика ремарка для розуміння «картини світу». В принципі, потрапити на фондовий ринок США можливо і через брокера в Люксембурзі, Швейцарії чи Великобританії. Швидше за все, у цього брокера може навіть бути дочірня структура з ліцензією в США і членством в SIPC. Однак слід усвідомлювати, що договір буде підписано з компанією, на яку гарантії SIPC, як і передова практика регулювання SEC, не поширюється.
Безкоштовний сир для чайників
Коли мене питають, скільки можна заробити на глобальному фондовому ринку США, я завжди кажу, що на це питання немає однозначної відповіді. Людям, які його задають, треба розуміти — можна не тільки заробити, але і втратити.
Як приклад можу навести дані на 30 квітня цього року, з яких випливає: за рік інвестицій у будь-які з 5 основних фондових індексів США можна було заробити не менше 13,26%, а максимально – 22,01%.
Якщо ви інвестуєте в індекси, пам'ятайте: ринок не завжди зростає, а деякі індекси мають галузеву специфіку. Якщо DJIA – це в основному індустріальна Америка, то NASDAQ – це сектор високих технологій, а S&P 500 – це взагалі збірна солянка. Ступінь зростання індексів не гарантована, а періодичні кризи на ринку можуть призводити до їх обвального зниження. З іншого боку, піти у збитки в довгостроковому періоді при інвестиціях в індекси малоймовірно.
Однак потрібно враховувати, що ринкова ціна акцій формується під впливом попиту і пропозиції, а дивіденди по акціях (якщо вони не привілейовані) не гарантуються, як і їх прибутковість. Тому якщо ви з України, де за рахунками до запитання в національній валюті платять до 15% річних (буває і таке), а по облігаціях уряду – від 16% до 20% річних (або до 6,5% в доларах США), то варто кілька разів обдумати, а чи так вже й потрібно пробувати свої сили на глобальному ринку акцій, де доходи не гарантовані. Думаю, для кожного з нас буде своя відповідь на це питання.
Коментарі - 12
И нужно не забывать,что покупка акций - это инвестирование,потому что даёт владельцу право ЧАСТНОЙ собственности,которое в развитых странах является священным.
А покупка облигаций правительства - это кредитование,потому что права ЧАСТНОЙ собственности - не даёт ,и является стандартизированной операцией продажи ДОЛГОВЫХ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ.
То есть ,сравнивая покупку акций и покупку облигаций правительства,нужно понимать ,что сравниваете например круглое - право ЧАСТНОЙ собственности ,и холодное - ДОЛГОВОЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО,которые никакому сравнению - не подлежат.
Ну не возможно сравнить например 10 сантиметров круглоты с 15 градусами холода,как это делают наши эксперты в НБУ и Правительстве,сравнивая доходность .
Какую-то «новую» методику изобрели наверное.
Придете потребуете выдать ее «в натуре»?)
И ЫксперД так напирает на «частную собственность», явно про ИСИ ему прораб на стройке не успел рассказать?)
«покупка облигаций правительства — это кредитование, потому что права ЧАСТНОЙ собственности — не даёт, и является стандартизированной операцией продажи ДОЛГОВЫХ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ» — нобелевку по экономике, срочно!
Смирительную рубашку не забудьте)
Допустим, не дают облигации то самое «святое» право частной собственности (про конверсию облигаций в акции тоже не слышал, типичный ЫксперД).
И что?
«покупка акций — это инвестирование» — наш «ЫксперД»-маССон-строитель думает, что в Инострании не покупают облигаций?)
Покупают, притом очень даже.
Как государственные так и частные.
«Ну не возможно сравнить например 10 сантиметров круглоты с 15 градусами холода, как это делают наши эксперты в НБУ и Правительстве, сравнивая доходность» — инвестора, в отличие от балабола, интересует в первую очередь как раз доходность актива, и то, какой эта доходность будет со временем)
Понимаете, о чем я?)
Придете потребуете выдать ее «в натуре»?)
ЫксперД,ваши познания в отношениях собственности просто поражают своей... примитивностью.
инвестора, в отличие от балабола, интересует в первую очередь как раз доходность актива, и то, какой эта доходность будет со временем)
Ещё один ЫксперДный перл,сначала научитесь разбираться что покупаете - АКТИВЫ(акции предприятия) или ПАССИВЫ(облигации,долговые обязательства).
А потом будете сравнивать доходности .
Неудивительно,что наша страна находится в таком тяжёлом положении,с такими-то ЫксперДами!
Так зачем вам акции предприятия?)
«сначала научитесь разбираться что покупаете - АКТИВЫ(акции предприятия) или ПАССИВЫ(облигации,долговые обязательства)» - судя по всему, тот самый волшебный кирпич вы словили как раз в момент, когда вы безуспешно пытались осилить основные понятия бухгалтерского баланса)
Только вы забыли, что инвестор и предприятие - отдельные лица)
Инвестор - отдельное лицо, и облигации, будучи для предприятия пассивом, для инвестора - как раз актив.
Т.к. по ним поступают купонные платежи, а потом и гашение.
А при желании, их можно продать до погашения.
Но, вы не в состоянии уяснить этой очевидной мысли.
Работать головой - не ваше.
Ваше наверно - работать руками)
«А потом будете сравнивать доходности» - ахаха, т.е. это незначительная мелочь)
«Неудивительно,что наша страна находится в таком тяжёлом положении» - аьтернативная «логика».
Ну так что инвестор покупает у предприятия ,ЫксперД вы наш в бухгалтерском балансе?
Может ещё и объясните каким-таким волшебным образом пассив предприятия превращается в актив инвестора?
Пример для пресiчного, вкладчик и банк:
Вкладчик, размещает вклад. для него это — актив, идут % платежи и погашение.
А для банка вклад — пассив, т.к. по нему надо платить % вкладчику.
Если же вкладчик решит жить не по средствам, и возьмет в банке кредит. для него это будет пассив, т.к. % по кредиту платит банку он.
А для банка наоборот, этот кредит будет активом.
Все равно непонятно?)
Вкладчик - НЕ инвестор,банк - НЕ предприятие,кредит - НЕ инвестиция.
Наш ЫксперД совсем порвался, несите нового)
Вкладчик естественно не инвестор, по процесс столь непонятного для вас превращения «актива в пассив» как раз описан верно.
Другое дело, вы так до этого не можете додуматься, т.к. «когнитивный диссонанс».
Ничо, экономика чуть сложнее, чем укладка кирпичей)
Наш ЫксперД совсем порвался, несите нового)
Да, да, экономика даже чуть сложнее, чем движение финансов, а не только укладка кирпичей.
Но вам этого не понять, так как у вас и строительство — ограничивается только «кладкой кирпичей».
И с гордым видом смотрите на тех, кто в отличие от вас их понимает?)
«у вас и строительство — ограничивается только «кладкой кирпичей» — вам всяко виднее)