Як заробити на ринку акцій: підказки початківцям

Про те, як правильно вибрати іноземного брокера та про інші важливі нюанси ринку акцій розповів у своїй колонці на The Page головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.

Я не підтримую тезу, що в Україні немає фондового ринку. Безумовно, активність на біржовому ринку істотно знизилася за останні років 5-7, однак підприємства, банки, страхові та фінансові компанії продаються, а це означає, що досить великі пакети їх акцій міняють власників.

Інша справа, що життя на ринку жевріє у тому ж сегменті, де він перебував ще за часів отримання Україною незалежності. Проте це не привід для песимістичних настроїв ні для інвесторів, ні для емітентів. До послуг інвесторів — світові фондові ринки від Токіо до Нью-Йорка. Наші ж емітенти можуть залучати капітал на провідних європейських фондових біржах від Лондона до Варшави, і останні років 10 так і роблять.

Тонкощі вивезення капіталу

Думаю, що заробити на українському ринку акцій у його сьогочасному стані роздрібному інвестору з сумою $50-100 тис. не вдасться. Ринок досить млявий, із дуже невеликою кількістю емітентів. Кидатися ж в операції на позабіржовому ринку, звичайно, можна, але зазвичай це роблять лише з метою отримати контроль над тим чи іншим емітентом, що, власне, не є завданням роздрібного інвестора.

Проведена НБУ лібералізація дозволяє громадянам легально вивозити капітал з метою інвестування. До валютної лібералізації юристи, які торгують офшорними компаніями, активно пропонували громадянам спеціальний пакет для «інвестора», який включав офшорну компанію з активним рахунком. Найчастіше, такий «суповий набір для інвестора» складався з кіпрської компанії з брокерським рахунком в одному із кіпрських банків.

Я рекомендую уникати таких «супових наборів для інвесторів». Це не дуже законно, адже після покупки офшору юристи відразу ж запропонують вам за невелику комісію відправити кошти на Кіпр, і зроблено це буде від третіх осіб. На Кіпрі або в Балтійських банках теж не дурні сидять – вони точно будуть знати, що новенька офшорна компанія має бенефіціара, який в обхід місцевих норм і правил вивів капітал на її рахунки. І коли виникне спірна ситуація з тарифами або за виконанням торгових ордерів, тут офшорні банкіри пригадають походження капіталу.

Інший момент – «суповий набір для інвестора» у формі компанії та банківського рахунку може коштувати до €3 тис. на рік, не кажучи вже про брокерське обслуговування. Тому краще скористатися плодами лібералізації і легально вивести кілька десятків тисяч доларів на свій торговий рахунок.

Беріть найкраще

Інвестиційним рахункам у Данії, Люксембурзі чи Нью-Йорку є реальна альтернатива – наприклад, можна відкрити інвестиційний рахунок у польського брокера. Варшавська фондова біржа – цілком пристойний майданчик, і якщо ви готові обміняти вузькі у порівнянні з глобальним ринком інвестиційні можливості на зручність від географічної близькості Польщі, не варто відкидати цей варіант. Однак я б рекомендував намагатися виходити на глобальний ринок через американського брокера. Для такого рішення є кілька причин:

1. Ринок акцій США вже давно є глобальним ринком. Завдяки такому інструменту, як депозитарні розписки, на цьому ринку обертаються акції іноземних (для США) компаній – загалом їх близько двох тисяч. Відкриття рахунку у брокера в США автоматично надає доступ не тільки до акцій Apple, Citigroup або The Bank of America Merrill Lynch, але і до акцій китайських China Life або Chine Telecom. Крім того вам стають доступними тисячі «смачних» компаній з ЄС, Мексики, Канади, Австралії і навіть Японії.
   
   Привабливість даного ринку ще і в тому, що всі іноземні компанії, які прийшли на біржовий фондовий ринок США, зобов'язані подавати звітність перед Комісією з цінних паперів і ринків США (SEC) у стандартизованій формі. Тобто коли виникне необхідність аналізувати емітентів, ви побачите, що вся інформація стандартизована і зручна для аналізу.

2. Брокери у США, як правило, автоматично поширюють захист від Securities Investor Protection Corporation (SIPC) на усіх своїх клієнтів. У випадку банкрутства брокера SIPC гарантує повернення коштів його клієнтам. Якщо не вдаватися в деталі, то SIPC на фондовому ринку США виконує приблизно ті ж функції, що ФГВФО для українських вкладників. Сама участь брокера в схемах гарантій SIPC дисциплінує такого брокера.

3. У американських брокерів є широкий спектр пропозицій для інвесторів – від сверхспекулятивных схем інвестування через відкриття доступу до маржинальних угод або придбання частини акцій у кредит, до мегаконсервативных інвестицій у фондові індекси та продажу інвесторам акцій інвестиційних фондів.

Невелика ремарка для розуміння «картини світу». В принципі, потрапити на фондовий ринок США можливо і через брокера в Люксембурзі, Швейцарії чи Великобританії. Швидше за все, у цього брокера може навіть бути дочірня структура з ліцензією в США і членством в SIPC. Однак слід усвідомлювати, що договір буде підписано з компанією, на яку гарантії SIPC, як і передова практика регулювання SEC, не поширюється.

Безкоштовний сир для чайників

Коли мене питають, скільки можна заробити на глобальному фондовому ринку США, я завжди кажу, що на це питання немає однозначної відповіді. Людям, які його задають, треба розуміти — можна не тільки заробити, але і втратити.

Як приклад можу навести дані на 30 квітня цього року, з яких випливає: за рік інвестицій у будь-які з 5 основних фондових індексів США можна було заробити не менше 13,26%, а максимально – 22,01%.

Якщо ви інвестуєте в індекси, пам'ятайте: ринок не завжди зростає, а деякі індекси мають галузеву специфіку. Якщо DJIA – це в основному індустріальна Америка, то NASDAQ – це сектор високих технологій, а S&P 500 – це взагалі збірна солянка. Ступінь зростання індексів не гарантована, а періодичні кризи на ринку можуть призводити до їх обвального зниження. З іншого боку, піти у збитки в довгостроковому періоді при інвестиціях в індекси малоймовірно.

Однак  потрібно враховувати, що ринкова ціна акцій формується під впливом попиту і пропозиції, а дивіденди по акціях (якщо вони не привілейовані) не гарантуються, як і їх прибутковість. Тому якщо ви з України, де за рахунками до запитання в національній валюті платять до 15% річних (буває і таке), а по облігаціях уряду – від 16% до 20% річних (або до 6,5% в доларах США), то варто кілька разів обдумати, а чи так вже й потрібно пробувати свої сили на глобальному ринку акцій, де доходи не гарантовані. Думаю, для кожного з нас буде своя відповідь на це питання.