Топ-заробітчани: чому українські управлінці та банкіри кинулися до Європи

Спрощений режим працевлаштування для іноземних фахівців, у тому числі, українців, готується запустити і Німеччина. На низькому старті Чехія: місцеві роботодавці лобіюють пом'якшення трудового законодавства.

Це означає, що роботи за кордоном для наших громадян буде ще більше. Причому, не тільки для робітників, але і для кваліфікованого персоналу — менеджерів, лікарів, банківських фахівців, IT-шників.

«Мінфін» розбирався, куди і на які гроші зможуть виїхати українці, і як це позначиться на тих, хто залишився — вітчизняних підприємствах і фахівцях.

Гостинна Європа

Європейські роботодавці зацікавлені в українських фахівцях, і особливо цього не приховують. Президент філії північної торгової палати Польщі Ярослав Білас недавно заявив, що іноземних, в тому числі українських, працівників потребують курорти Польщі. Персонал шукають, зокрема, готелі та заклади громадського харчування. За його підрахунками, цього літа до Польщі на роботу приїде додатково півмільйона українців. Зараз в сусідній країні вже працює півтора мільйона наших співвітчизників.

За словами Біласа, зарплати українців в Польщі доходять до 3-4 тисяч злотих нетто (це близько 800 — 1 тисячі євро). «Ставки зростають, оскільки у випадку, якщо працівники з України не задоволені роботою в одного роботодавця — вони шукають інші можливості і знаходять їх. Така ситуація змушує роботодавців платити українцям стільки ж, що і полякам», — зазначив Білас.

У Німеччині з 2020 року набудуть чинності правила, що спрощують працевлаштування іноземців, в тому числі і українців. Розробку більш лояльного до іноземців трудового законодавства лобіюють також у Чехії.

«Якщо все піде за планом, багато українців поїдуть працювати саме в Німеччину, де можна буде офіційно заробляти від 2,3 тисячі євро на місяць (1,6 тисячі на руки)», — говорить президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Не тільки для робітників

Судячи з усього, любов європейських роботодавців та українських фахівців — взаємна. За даними кадрового агентства «Head Hunter Україна», за два останні роки, з моменту введення безвіза з Європою, армія наших співвітчизників, охочих попрацювати за кордоном, тільки зростає.

Так, в 2018 році кількість резюме, в порівнянні з 2016-2017 роками, зросла в різних професійних категоріях на 80% -230%.

Так, в категорії «Виробництво» заявок від потенційних претендентів на закордонні вакансії стало більше на 170%, в категорії «Робочий персонал» — майже на 230%, «Домашній персонал» — на 178%, «Будівництво» — 136%, IT — на 113%, «Банки» — на 83%.

Станом на травень 2019 року, динаміка зросла ще більше. Кількість виробничників, що подали резюме іноземним роботодавцям, зросла на 326%, робітників — на 300%, домашнього персоналу — на 444%, будівельників — на 217%, комп'ютерників — на 207%, банківських працівників — на 178% (базовою точкою порівняння експерти взяли рік введення безвіза — 2016).

Але, що цікаво, поступово структура самих резюме та армії заробітчан змінюється.

«За результатами останніх 12 місяців лідерство за динамікою зростання резюме утримують професійні сфери «Домашній персонал» і «Виробництво», але замість «Робочого персоналу» до трійки лідерів увійшла категорія «Вищий менеджмент», — розповіла «Мінфіну» аналітик «Head Hunter Україна» Юлія Дрожжина.

За її словами, активно шукають роботу в Європі наші банківські аналітики, співробітники інвестиційних компаній, фахівці з кредитних ризиків. Вони розраховують на зарплати від 1,5 тисячі доларів і зацікавлені в переїзді до Польщі, Франції, Чехії, Німеччини, Голландії.

У професійній категорії «Вищий менеджмент» найбільш активні в плані пошуку роботи в ЄС фахівці за такими напрямками: «Продажі», «Виробництво, Технологія», «Антикризове управління», «Управління закупівлями», «Управління малим бізнесом».

«Велика частина здобувачів розраховують на оклад від $2500 і зацікавлені в переїзді до Польщі, Німеччини, Іспанії, Італії, Нідерландів, Чехії, Австрії, Франції, Швейцарії», — розповідає Юлія Дрожжина.

Зрозуміло, що влаштуватися на «офісну» вакансію в Європі українському фахівцеві складніше, ніж на «робочу». Але шанси у наших профі в Європі все ж є.

Наприклад, багато польських банків через наплив українських клієнтів активно відкривають для них спеціальні «гарячі лінії», а також набирають україномовних консультантів і продавців банківських продуктів. Правда, при цьому потрібно знати ще й польський. Зарплата, що пропонується, — 1,2-1,5 тисячі євро.

Останнім часом зростає попит також на наших бухгалтерів, юристів, консультантів. Європейські роботодавці набирають їх з прицілом на україномовних клієнтів, зокрема, наших підприємців, які відкривають бізнес за межами країни.

Зарплатна зацікавленість

Найбільш активну групу претендентів цього року склали кандидати вікової групи 19-30 років — на них прийшовся 41% резюме, — зазначає Юлія Дрожжина. Тобто йде відтік з України молодих фахівців — «свіжої крові», яку так потребує вітчизняна економіка.

І ця тенденція вже відчувається. Є думка, що саме відтік кадрів найбільше заважає підприємствам запускати і реалізовувати нові проекти — працювати просто немає кому.

«З одного боку, українські роботодавці змушені вести війну за співробітників, особливо робітничих спеціальностей, з іншого — відтік висококласних професіоналів загрожує зниженням загальної якості та інтенсивності праці в Україні», — каже Воскобойник.

«Про прогресивне зростання трудової міграції красномовно свідчить зростання частки грошових трансфертів від трудових мігрантів у ВВП країни. І, якщо зарплатна політика в Україні не зміниться, то тенденція буде тільки зростати. При прожитковому мінімумі для працездатного українця в 2007 гривень (з 1 липня 2019 року) та мінімальній заробітній платі в 4 173 гривні люди будуть продовжувати шукати роботу за кордоном. Як показують опитування, для 71% трудових мігрантів рівень оплати праці — ключова причина працювати за межами батьківщини, — зазначає глава Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська.

Плюс в тому, що зростають зарплати у тих, хто залишився. Роботодавці змушені більш активно переглядати оклади, особливо дефіцитним фахівцям. За даними Держстату, середня зарплата штатного працівника підприємств, установ та організацій в березні 2019 року склала 10237 гривень, що в 2,5 разів більше мінімалки і на 22,1% вище, ніж рік тому. Всього за місяць — з лютого до березня — середня зарплата в Україні збільшилася на 8,6%.

Найбільше за останній рік зросли оклади в таких категоріях як «Професійна і технічна діяльність» (на 42,4%, до 16140 гривень), в транспорті і логістиці (на 25%, до 11,2 тисяч гривень), в комунікаціях (на 25%, до 17,3 тисячі гривень), в сфері послуг (на 22,1%, до 9,7 тис. гривень), в нерухомості (на 22%, до 8,3 тисяч).

Втім, все одно українські зарплати залишаються набагато нижчими за європейські. Навіть в країнах східної Європи українці заробляють 800-1 тисячу євро, не кажучи вже про західну Європу, де можна отримувати до 2 тисячі євро і більше.

Наздогнати західних роботодавців в зарплатах наші підприємства не можуть. Особливо з урахуванням спаду у виробництві, який зафіксований за підсумками першого кварталу. Тому експерти прогнозують уповільнення зростання зарплат в цьому році до 10-15%.

«Протягом останніх трьох років економіка України зростає. Зростає попит на працівників всередині країни і середня зарплата. Роботодавці змушені платити більше, щоб утримувати співробітників. Це дозволяє прогнозувати зменшення трудової міграції в середньостроковій перспективі. Але розрив у рівні доходів між Україною і Європою як і раніше величезний і трудова міграція буде актуальною ще довго», — зазначає засновник рекрутингового агентства «Борщ» Сергій Марченко.

Китайці замість українців?

Українські законодавці нарешті помітили, що трудова міграція шкодить вітчизняній економіці. На початку травня в парламенті був зареєстрований законопроект, який передбачає внесення змін до ряду законів, «для подолання і попередження негативних наслідків масової трудової міграції українців за кордон». Проект подала депутатська група (Оксана Продан, Сергій Мартиняк, Ярослав Москаленко, Ігор Лапін та ін.). Як зазначено в пояснювальній записці, Україна опинилася на порозі критичної ситуації — втрати робочої сили. За підрахунками авторів документа, зараз за кордоном постійно працює 3,2 млн українців, а в цілому в процес трудової міграції залучено до 9 млн. наших громадян. Це послаблює вітчизняну економіку.

«Наприклад, якщо в 2013 році кількість трудових запрошень для українців від Польщі становило 218 тисяч, то в 2017 році — 1,7 млн», — зазначено в пояснювальній записці. Втім, депутати вказують, що трудова міграція — це глобальне явище, тому особливо перейматися з цього приводу не варто.

Тому автори проекту пропонують всього лише «навести порядок» на ринку працевлаштування, зокрема, заборонити спеціалізованим агентствам брати гроші зі здобувачів. Також хочуть ввести адміністративну відповідальність за спроби кадровиків отримати передоплату зі здобувачів.

А проблему гострої нестачі робочої сили в Україні депутати пропонують вирішувати за рахунок іноземних громадян, що не проти попрацювати в нашій країні. Для цього вони хочуть спростити працевлаштування для іноземців, зокрема, скасувавши норму щодо зарплат для нерезидентів. Зараз вітчизняні компанії, запрошуючи іноземця на роботу, повинні платити йому десять мінімальних зарплат, а це 42 тисячі гривень на місяць.

Плюс — повноваження з видачі дозволів на роботу для іноземців пропонується передати Державній міграційній службі (зараз в цьому процесі задіяна ще й Держслужба зайнятості), а саму процедуру максимально спростити і здешевити. Роботодавці будуть платити за отримання дозволу на іноземного працівника еквівалент прожиткового мінімуму (1,7 тисячі гривень), при цьому папери не потрібно буде подовжувати, як це відбувається зараз.

Втім, експерти впевнені, що поїзд уже пішов — замінити українських працівників китайськими або в'єтнамськими (а такі ідеї ще пару років тому висловлювали експерти) вже не вийде. У більшості азіатських країн, звідки Україна планувала переманювати робочих, зарплати вже, як мінімум, порівнялися з нашими, а то і перевищили їх. У той же час життя там дешевше, ніж в Україні.

Єдине, що може зробити влада — спробувати повернути на батьківщину своїх співгромадян, які виїхали на заробітки за кордон. Але для цього потрібна спеціальна програма заходів, скажімо, безвідсоткові кредити на купівлю житла і відкриття бізнесу, податкові пільги для тих, хто не проти інвестувати зароблені в Європі гроші в Україну тощо. «Держава повинна запропонувати програму з повернення трудових мігрантів додому, щоб українці, де б вони не були, знали, що тут їх чекають нові можливості для відкриття бізнесу, пільгові кредити тощо.», — вважає Василь Воскобойник.

Поки що подібних законодавчих ініціатив немає.

Марія Коливанова