10 найважливіших подій на фінансовому ринку у 2018 році

«Мінфін» вирішив згадати про головні фінансові події року, що минає.

1. 15 березня Верховна Рада України звільнила Валерію Гонтарєву з посади голови Національного банку і призначила її наступником Якова Смолія. Нагадаємо, що Гонтарєва пішла у відпустку ще в травні 2017. Яків Смолій керував НБУ в якості в.о. майже 10 місяців.

У 2018 році в банківському відомстві відбулося ще одне важливе призначення — з 16 червня крісло першого заступника голови НБУ зайняла Катерина Рожкова.

2. У листопаді парламент затвердив на посаду голови Міністерства фінансів Оксану Маркарову, яка після звільнення Олександра Данилюка виконувала обов'язки керівника міністерства.

3. У лютому уряд затвердив Основи стратегічного реформування державного банківського сектора. Держава задекларувала курс на зниження своєї частки в банківському секторі. З 55% на початок 2018 року вона має знизитися до 24% до 2022 року. Згідно з документом, продаж Укргазбанку був запланований вже на цей рік, але не відбувся. Часткова приватизація Ощадбанку намічена на 2019 рік.

4. Банківська система націлилася на рекордний прибуток. За даними НБУ, за січень-жовтень банки вже встигли заробити 14,8 млрд грн. На Інститутській відзначають, що такий фінансовий результат вдалося отримати завдяки «зростанню операційних доходів і зниженню відрахувань в резерви». У Національному банку прогнозують, що у 2019 році система знову буде в плюсі.

5. За весь 2018 рік на банківському ринку відбулося всього одне банкрутство — 27 листопада НБУ визнав неплатоспроможною українську «дочку» російського ВТБ, 28 листопада Фонд гарантування вкладів ввів у банк тимчасову адміністрацію. Через місяць ФГВФО почав ліквідацію банку.

Нагадаємо, що проблеми з ліквідністю у ВТБ Банку посилилися після вересневого рішення Апеляційного суду, яке блокувало активи фінустанови. На початку листопада банк почав боротися з відтоком коштів з рахунків — ввів комісії і встановив ліміти на зняття готівки. Але це не допомогло. Як стверджують у НБУ, материнська структура відмовилася підтримати «дочку» і регулятор був змушений вивести банк з ринку.

6. Після дворічної тяганини Україна в грудні підписала нову угоду з МВФ. Колишню програму EFF замінила нова — Stand-ByArrangement (SBA). Вона передбачає фінансування України Фондом на загальну суму 2,8 млрд СПЗ (близько $3,9 млрд) протягом 14 місяців. Перший транш у розмірі $1,4 млрд ми вже отримали. А ось рішення про виділення решти грошей кредитор буде приймати тільки в травні і в листопаді 2019 року — тобто після виборів. Чи отримає Україна інші транші — подивимося.

7. В очікуванні грошей від МВФ, Україна в жовтні розмістила два випуски єврооблігацій: 5-річні на $750 млн і 10-річні на $1,25 млрд. Їх дохідність склала 8,99% річних і 9,75% річних відповідно. Дорогувато, звичайно. Але уряду були дуже потрібні гроші.

8. НБУ продовжував боротися з інфляцією і 4 рази підвищував облікову ставку. З 14,5% на початку року вона підскочила до 18%. Однак ціни ростуть швидше прогнозів НБУ. За даними Держстату, за підсумками листопада інфляція в річному вимірі склала 10%, а з початку року — 8,9%. Раніше в Нацбанку прогнозували інфляцію на кінець року на рівні 8,9%, але в жовтні регулятор погіршив прогноз до 10,1%. На ціни тиснули девальвація гривні, подорожчання нафти на світових ринках, а також підвищення адміністративно регульованих цін.

9. У червні Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний закон «Про валюту і валютні операції», який набуде чинності 9 лютого 2019 року. З цього моменту в Україні має розпочатися ера валютної лібералізації. Банки зможуть проводити валютні операції без додаткових ліцензій, бізнес — брати кредити у нерезидентів і не реєструвати їх, а пересічні українці — отримають право інвестувати за кордон без індивідуальних ліцензій НБУ.

Антикризовий Декрет Кабміну від 1993 року втратить силу. Встановлювати обмеження на операції з валютою буде тільки Нацбанк своїми постановами. Проекти валютної нормативки регулятор вже підготував. Очікується, що він їх затвердить в перші дні нового року.

10. Українці облюбували новий актив для інвестування — ОВДП. Обсяг вкладень фізосіб в державні цінні папери виріс за рік в 3,5 рази — з 1,46 млрд грн на початок січня до 5,85 млрд грн на 26 грудня.

Причина проста — разом зі зростанням облікової ставки збільшувалася і дохідність ОВДП. Тепер цей інструмент дозволяє заробити більше, ніж звичайний строковий банківський депозит. Фінансисти впевнені, що в наступному році попит на держоблігації продовжить зростати. 

Хочете отримати БОНУС до депозитної ставки? Оформіть вклад через «Мінфін» та заробіть більше