Схеми виведення грошей за кордон: чому валютний контроль не спрацював

Як НБУ бореться зі схемами і що зміниться після прийняття закону «Про валюту», розповів на Першому валютному форумі начальник управління Департаменту фінансового моніторингу Нацбанку Віталій Черняк. Публікуємо скорочену версію виступу.

Завдання у фінмоніторингу і у валютного контролю одне — не допустити нелегальне виведення капіталу за кордон. Відмінність у тому, що валютний контроль відстежує дотримання регуляторних обмежень, а фінансовий моніторинг запобігає переміщенню «брудних» грошей з країни за нелегальними схемами.

Чому Валютний контроль неефективний

Підхід валютного контролю перетворив нагляд у бюрократичну формальність: вся увага приділялася наявності необхідних документів. Причому обмеження стосувалися переважно стандартних транзакцій, зачіпаючи в першу чергу реальний бізнес і простих громадян. Ніхто не аналізував транскордонні операції та не відстежував схеми виведення величезних сум грошей.

Дані компанії Global Financial Integrity показують, що за період з 1991 по 2013 роки з України було виведено $219 млрд незаконних доходів. Причому в 2011-2013 роках динаміка виведення коштів різко збільшилася: за три роки з країни «пішло» $52,9 млрд, у той час як за попередні 19 років — $167 млрд.

Все це відбувалося в період дії Валютного декрету, коли існувала маса обмежень на валютні операції. Очевидно, що ці заборони не працювали.

Впровадження ризик-орієнтованого фінмоніторингу в банківській сфері: що змінилося

На цьому слайді дані НБУ по дебіторській заборгованості резидентів за період з 01.01.14 по 01.08.18. Синя лінія показує заборгованість перед резидентами за імпортними операціями: починаючи з 2015 року вона зменшується. Червона крива показує, як зростає заборгованість поза банківською сферою. Ці графіки кажуть про те, що банки зуміли призупинити виведення валюти за кордон, але, на жаль, поза банками валюта йде.

У 2017 році в Україні проходила оціночна місія комітету MoneyVal, який аналізує заходи протидії відмиванню «брудних» коштів у країнах Європи. І Україна не потрапила в «чорний» список саме завдяки банківському сектору: представники MoneyVal переконалися, що банківські експерти усвідомлюють реальні ризики та розуміють що потрібно робити.

Основні національні ризики згідно MoneyVal

Після аналізу ситуації в Україні, місія виділила 7 зон ризику, яким слід приділяти особливу увагу:

• корупція;
• незаконна економічна діяльність (фіктивні підприємства, шахрайство, ухилення від сплати податків);
• зростання організованої злочинності;
• конвертаційні центри, хоча їх число поступово зменшується;
• великий обсяг готівки;
• тіньова економіка;
• ризик фінансування тероризму, в тому числі з використанням неприбуткових організацій.

Знаючи ці ризики, регулятори і банки повинні вибудовувати свою систему так, щоб їх мінімізувати. Серед ключових напрямків, яким НБУ приділяє підвищену увагу, можна виділити перевірку публічних осіб, схемні операції або великі операції з готівкою, фіктивні підприємства, ідентифікацію кінцевих бенефіціарних власників.

Читайте також: Тіньовий ринок та інші пастки на шляху валютної лібералізації.

Анонімне міні-дослідження показало, що існує 2 причини, чому українські бізнесмени відкривають компанії в офшорах: відсутність вільного руху капіталу і питання рейдерства. З рішенням першої проблеми повинен допомогти новий закон «Про валюту».

Схемні операції та санкції НБУ

На слайді внизу показані найпоширеніші фінансові порушення банків та можливі санкції. Зліва зображений «бочонок», розділений на 3 частини: кожна частина показує грошовий обсяг схемних операцій певного виду за період перевірок у 2017-2018 рр.

На незаконне виведення капіталів доводиться 0,96 млрд грн — це відносно небагато. Найбільший блок у 22 млрд грн — це фіктивні операції, які найчастіше використовуються в якості транзиту перед виведенням капіталу. У третьому блоці, з об'ємом майже 10 млрд грн, зібрані схемні операції з незаконного переведення грошей у готівку.

З правого боку слайда показані фінансові санкції НБУ за 2017-18 рр. У 2017 році штрафи за описані 3 види схемних операцій складали майже 95%, у 2018-му, за станом на 1 вересня, — понад 92%. Штрафи за некоректну роботу банків з публічними особами у 2017 році склали 4,62%, а в поточному році їх частка зменшилася до 2,21%. Всього 0,5%, а це 350 тис. грн, у минулому році припало на штрафи за операційні порушення у сфері фінансового моніторингу.

Слайд доводить, що завдання НБУ — це не покарання за випадкові помилки, а запобігання схемних операцій.

За період 2015-2016 рр було ліквідовано 4 банки, які займалися операціями обналу або виведення капіталу. Проблема в тому, що якщо раніше весь спектр сумнівних послуг був сконцентрований в одному банку, то після його закриття клієнти почали проводити схеми через 5-6 банків. При цьому не всі банки можуть зрозуміти, що це сумнівна операція, тому що схеми стали складніше.

3 основних типи схем, виявлених НБУ у ході перевірок

Схема № 1. Ноу-хау з використанням «координаційного центру» для переведення в готівку коштів

З лівого боку зображені діючі підприємства, які виробляють реальну продукцію. Якщо власникам потрібні готівкові кошти, то вони перераховують їх у так званий «котел», який являє собою аналог координаційного центру, і отримують через нього безготівкову гривню.

На правій стороні слайда зображені підприємства, що реалізують товари та послуги за готівку. Отримані кошти повинні інкасуватися в банку, але цього не відбувається: підприємства продають її тому ж координаційному центру поза банківською системою.

Це одна з найпопулярніших операцій, які зараз виявляє НБУ. Причому в 95% випадків такі схеми проходять по «компаніям-одноденкам» з одним власником і невеликим розміром статутного капіталу. І лише близько 5% сумнівних операцій припадає на компанії, які мають досить великі активи або просто якісь активи.

Схема № 2. «Закупівля вторсировини»

Це спосіб зняття готівки, що давно практикується, який також активно використовують у сільському господарстві та інших сферах.

Схема досить проста: ряд юросіб звертаються у касу банку для зняття готівки нібито для закупівлі якоїсь продукції. І банк видає гроші, незважаючи на явні ознаки сумнівності даної операції: кілька компаній мають одного власника або директора, загальну IP-адресу, відкривалися на одному відділенні або пов'язані між собою контрагентами. Часто це «компанії-пустушки», які просто не могли оперувати такими великими грошовими оборотами. Потім видача готівкових коштів здійснюється якимось фізособам.

У НБУ підрахували, що за добу знімався обсяг готівки, якої вистачило б на ввезення 284 камазов вторсировини за один день. Очевидно, що це банальний обнал, але банк допустив проведення таких операцій.

Схема №3. Купівля валюти за підробленими документами

За цією схемою, в якій брали участь співробітники банку, за кордон було виведено близько 13 млн доларів.

Щоб не допустити подібні операції, НБУ радить банкам більш пильно стежити за валютними операціями. На ринку дуже мало страхових компаній, які роблять перестрахові платежі за кордоном. Раніше великий потік підозрілих операцій припадав на країни Балтії, але зараз там проводяться масштабні перевірки і сумнівні компанії масово закриваються.

Дізнайтеся, як легально інвестувати за кордон за допомогою е-ліцензій.

Очікування НБУ від «Закону про валюту»

Суть нового закону — «дозволено все, що не заборонено». Тому ключове завдання НБУ у питанні фінмоніторингу — розмежовувати прозорі, законні операції і ті, які потрібно запобігати. А завдання банків — максимально спростити проведення стандартних операцій звичайними громадянами і реальним бізнесом.

Поки новий закон знаходиться на етапі доопрацювання, у банків і фінкомпаній є можливість вносити пропозиції або зауваження — Нацбанк відкритий до співпраці.