Валютний ринок в Україні досі регулюється відповідно до декрету «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», прийнятому ще у 1993 році. Застарілі норми законодавства гальмують прихід в Україну іноземних інвесторів і заважають розвитку фінансового сектора. Ситуація повинна змінитися з набранням чинності у лютому 2019 року нового «Закону про валюту».
5 жовтня 2018, 8:30
Гривня — наш головний та недооцінений актив
На Першому українському валютному форумі екс-банкір JP Morgan та Deutsche Bank Роман Сульжик поділився проблемами валютного ринку, і очікуваннями ключових гравців. Публікуємо скорочену версію виступу.
Створення широкого валютного ринку — першочергове завдання для фінансового сектора. Адже обговорюючи валютний ринок в Україні ми, по суті, говоримо про те, чого немає. Відсутність можливості хеджувати валютні ризики і вільно розпоряджатися капіталом — один з основних бар'єрів на шляху інвестицій в країну.
Найцікавіший актив для будь-яких інвесторів, які заходять в Україну, — це гривня. Без свободи торгівлі базовим активом, яким є гривня, фінансовий ринок в Україні неможливий в принципі. Створення зручних і зрозумілих умов для іноземних гравців при роботі з гривнею стане каталізатором їх приходу в країну.
Валютний ринок неможливий без учасників
Ринку потрібні короткострокові та довгострокові інвестори. Перші обирають короткий інвестиційний горизонт (проміжок часу, протягом якого інвестор планує утримувати активи) — це можуть бути дні, години або хвилини. Довгострокові інвестори дивляться на фундаментальну вартість активів, торгуючи ними протягом близько 5-ти років.
Короткострокові інвестори звужують спреди і створюють ліквідність для можливості виходу довгострокових. Перекіс у бік короткострокових інвесторів призводить до великої волатильності, а превалювання на ринку довгострокових інвесторів проявляється у дуже широких спредах (різниця між кращими цінами заявок на продаж і на купівлю якого-небудь активу в один і той же момент часу). Зараз це відбувається в Україні: через низьку глибину ринку (кількість падаючих в ціні акцій більше зростаючих), у нас торгується лише 200-300 млн доларів в день. Хоча, якщо порівнювати з ринками Польщі та Туреччини, цифри повинні наближатися до $3-4 млрд у день, мінімум — $1 млрд.
Україна за привабливістю валютного ринку конкурує з країнами Африки
У такій компанії ми опинилися тому, що до цих пір не провели валютну лібералізацію. Наприклад, інвестор, який бажає придбати в Україні актив вартістю $1 млрд, повинен кілька днів викуповувати цю суму, а потім стільки ж її продавати, втрачаючи на конвертації. У той час як є безліч конкурентних ринків з більш цікавими умовами. І у випадку України це не Нова Зеландія або США, а Ботсвана, яка вже обігнала нас за валютною свободою та за рівнем ВВП на душу населення. Або Руанда, яка обганяє нас зараз. Ця аграрна країна багато в чому схожа з Україною: сільське господарство займає приблизно 70% структури експорту, ВВП на душу населення приблизно відповідає нашому, теж діють валютні обмеження. Але у Руанди вже в два рази вище зростання ВВП — 8% річних, і найближчим часом вони планують скасувати вимогу обов'язкового продажу валютної виручки в розмірі 50%.
Необхідні умови для розвитку валютного ринку України
В першу чергу необхідно дозволити юридичним особам вільно конвертувати залишки на своїх рахунках. Обмежуючи цю операцію, Україна сама виштовхує бізнес в тіньову економіку. Адже набагато зручніше проводити готівкові операції, а не платити податки з отриманих на рахунок гривень і потім не мати права перевести їх у валюту. Найважливіша з речей, яку повинен зробити Нацбанк, це дозволити тим, хто заплатив податки і показав джерело коштів, вільно працювати з доларами/євро всередині країни: відкривати валютні рахунки, депозити. Це як раз і буде поштовхом для створення внутрішнього попиту.
Друга важлива умова — це залучення іноземних гравців. Для цього потрібно дати їм право вільно відкривати рахунки в Україні і працювати з гривнею. Це прописано в Законі, але виглядає, що Нацбанк намагається нівелювати цей пункт, ускладнюючи доступ іноземним інвесторам до ринку. Можливість іноземцям вільно купувати будь-які цінні папери, деноміновані в гривні, — це важлива перевага для короткострокових інвесторів. Зараз НБУ дозволив іноземцям купувати ОВДП і вільно виводити валюту після їх продажу, але це тільки перші кроки.
На жаль, новий Закон про валюту не зможе реалізувати всі умови, необхідні для розвитку валютного ринку. Але важливо те, що бізнесу в принципі дали можливість впливати на прийняті Нацбанком рішення. Не потрібно боятися писати листи в НБУ, пояснювати свої потреби — без тиску бізнесу процес не зрушиться.
Як зберегти центр ліквідності в Україні
Для розвитку внутрішнього ринку необхідні зручні для роботи інвесторів правила і фундамент у вигляді вільної торгівлі гривнею. Потім з'являться базові фінансові інструменти — довгострокові валютні свопи, опціони. Але якщо ринок гривні буде відкритий, і сюди зайдуть такі гіганти, як JP Morgan або Goldman Sachs, ринок хеджування переміститься на Лондонську біржу. В Україні залишаться локальні гравці, які торгують обсягами до $100 млн. Щоб запобігти перетіканню грошей на світові майданчики, необхідно створити центр ліквідності в Україні.
На цивілізованих ринках маленькі локальні гравці працюють на одному майданчику з великими іноземними компаніями. Це можливо завдяки інституту центрального контрагента. Центральний контрагент (ЦК) виконує функцію розрахункового центру: він дозволяє гравцям торгувати будь-яким активом і гарантує проведення угоди за будь-яких обставин. Якщо один з гравців не виконує своїх зобов'язань, з нього стягується маржа, яку він вніс в якості гарантії. Наприклад, для угоди на $100 млн потрібно внести близько $10 млн — в разі порушення угоди вони будуть віддані в якості компенсації.
Роль центрального контрагента
- ЦК дозволяє анонімно здійснювати кліринг угод, в тому числі валютних.
- Гарантує угоду для сумлінного учасника навіть в разі дефолту другого контрагента. Гарантія забезпечена трьома компонентами — маржею, яку вносять учасники, гарантійним фондом ЦК і капіталом ЦК.
- Гнучкі параметри на ранньому етапі дозволяють перемаржувати угоди, щоб не створювати великий капітал для ЦК.
Головна мета центрального контрагента — створити ігрове поле, де локальні гравці зможуть торгувати гривнею і валютними свопами з іноземними контрагентами. Завдяки ЦК навіть найменший банк або фінкомпанія зможуть отримати прямий доступ до котирувань, за якими торгують великі гравці. І якщо НБУ буде проводити валютні інтервенції ексклюзивно через ЦК, це стане вагомим стимулом для іноземних інвесторів підключитися і відкрити ліміти. Чим більше буде гравців, у тому числі маленьких, тим швидше і якісніше буде розвиватися ринок.
Стратегія НБУ в умовах вільного ринку
Останні пару років НБУ штучно зміцнює гривню, і це можна розглядати як велику помилку. Залишаючись на рівні 28 — 27,5 гривень за долар, можна було викуповувати практично всю валюту, яка заходила всередину країни. А давши гривні занадто швидко девальвувати, Нацбанк не зміг накопичити валютні резерви. Що стосується прогнозів щодо курсу гривні до кінця року, то наша національна валюта сильно недооцінена. Чесний курс гривні десь 24-25 грн за долар, і якби сюди прийшли іноземні інвестори, ми б побачили не відтік капіталу, а величезний приплив.
Шукаєте найвигідніші ставки за депозитами? Отримуйте на 1,5-2% більше разом з «Бонусом до депозитів»!
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 70