Голова lifecell: Український телеком-ринок нікого не цікавить

НКРЗІ провела два тендери на частоти в діапазоні від 1 800 МГц та 2 600 МГц. Це дозволило Україні не тільки впритул наблизиться до повноцінного впровадження 4G, а й поповнити держскарбницю на 7,9 млрд грн.

На аукціонах йшла жорстка боротьба між трьома українськими операторами — Київстар, lifecell та Vodafone. Після розподілу частот, вони обіцяють вже до літа запустити мобільний інтернет нового покоління в найбільших містах. Він буде в кілька разів швидше колишнього 3G.

Про те як проходили тендери, коли абоненти отримають нову технологію й перспективи українського телеком-ринку, «Мінфіну» розповів голова lifecell Ісмет Язиджі.

Ісмет, вже майже рік як Ви очолюєте lifecell Україна. Що змінилося в компанії та Вашому житті за цей час? Що було найскладнішим для Вас?

У моєму житті, звичайно, багато що змінилося: географія, клімат, люди, які мене оточують. Що стосується lifecell, я думаю, що багато тільки починає змінюватися. Подібні зміни не відбуваються за ніч, особливо в таких великих компаніях. Тут працює більше ніж 1 000 людей, понад 13 років будувалася корпоративна культура, традиції.

Ми все ще в процесі змін. Коли я приходив в lifecell, був тільки 3G. А зараз ми ось-ось запустимо 4G. Сподіваюся, ми побачимо з вами й 5G.

До слова, про зміни. В Україні тільки зараз з'явиться 4G, тоді як в інших країнах цей стандарт вже давно працює. Це звучить неймовірно. З яким труднощами стикаються оператори, впроваджуючи нові технології?

Перш ніж говорити про неймовірно, потрібно розуміти, чому в Україні 3G з'явився пізніше на 10 років, ніж в інших країнах. Ось це дійсно неймовірно. Або інше питання: чому у нас до сих пір немає послуги зі збереження номера при переході до іншого оператора, тоді як вона існує на законодавчому рівні навіть в найменш розвинених країнах.

Складно повірити, що в Україні немає законодавства, що відповідає стандартам ЄС, хоча країна стабільно йде шляхом євроінтеграції. Таке враження, що про закони, пов'язаних з телеком-операторами, просто забули.

Відколи я тут, я постійно намагаюся підняти це питання. Більш того, на українському телеком-ринку одна з найнижчих плат за обслуговування. Деякі думають, що це прекрасно, адже на ринку є жорстка конкуренція. Але це не так.

4G це змінить?

До появи 3G це був зовсім інший ринок. Тоді була зовсім інша телеком-реальність. Основні оператори, які прийшли на ринок набагато раніше нас, поділили абонентів і отримували гроші від надання стандартних послуг. lifecell прийшов на ринок і розбурхав його. Багато що почало змінюватися. Це й називається конкуренцією.

4G стане абсолютно іншою історією. Деякі думають, що вся справа тільки в швидкості. Так, ця технологія дійсно принесе великі швидкості. Але 4G також означає початок нової ери, яка називається цифровою. Вона перенесе в цифрове поле не тільки мобільні комунікації й послуги, але і всю країну. Всі болючі «паперові історії» залишаться в минулому.

І лідером стане той, хто знає, як вводити подібні цифрові послуги, а не той, у кого більша абонентська база.

В кінці січня НКРЗІ нарешті провела перший тендер на радіочастоти. lifecell купив найбільший лот в діапазоні 2 600 МГц. Деяки називають тактику компанії агресивною. З чим пов'язана така активність компанії?

Ми не були агресивними, компанія працювала в рамках своєї стратегії.

Сумарно lifecell тоді купив 30 МГц. Але вони розділені на кілька смуг. Експерти стверджують, що через це деякі смартфони не зможуть отримати 4G...

Давайте розберемося. Насправді немає великої різниці в 30 Мгц, які купила наша компанія, та які купив Київстар. Вся справа в терміналах. Сучасні термінальні модулі дозволяють агрегувати (тобто об'єднувати) окремі смуги частот. Але застарілі термінали та телефони дійсно можуть не підтримувати подібну функцію.

Підготовка до тендеру вимагає провести досить багато досліджень. lifecell — оператор з найбільшим проникненням смартфонів в мережі. Ми перевіряємо кожен смартфон в нашій мережі. Ми молодий оператор, й наша абонентська база також молода, в порівнянні з іншими. До того ж, два роки тому виробники почали випускати смартфони, які підтримують агрегування.

Тому для нас роздільні смуги — не проблема, і це входило в тактику компанії на тендері. Ми купили 30 МГц за дуже непогану ціну. Наприклад, Київстар, у якого в три рази більше абонентів, ніж у нас, купив стільки ж.

Якщо провести аналогію, на «швидкісній дорозі» Київстару буде в три рази більше машин, ніж на нашій. А тепер уявіть, на який з трас автомобілі зможуть рухатися швидше.

Але що дійсно здивувало нас — Vodafone. Так, на ринку були чутки, що Vodafone не буде агресивним на цьому тендері через їх фінансовий стан, «штаб-квартиру» і т.д. Але я очікував, що вони куплять, як мінімум, 30 МГц, бо у них дуже велика база абонентів. А тепер їм доведеться «протиснути» їх в 20 Мгц.

На тендері з радіочастот 1 800 МГц, lifecell навпаки був неактивним. Компанія викупила всього 15 Мгц і практично не боролася за лоти під час аукціону. З чим пов'язана така зміна? Чому компанія де-факто відмовилася від боротьби за одні з найбільш привабливих радіочастот?

Таку стратегію покупки частот в діапазонах 2600 МГц й 1800 МГц ми спланували заздалегідь. Сумарно з двома смугами по 15 МГц в діапазоні 2600 МГц, які ми придбали в першому тендері, ми отримали два спектри по 30 МГц для запуску 4.5G.

З огляду на наш абонентську базу, це набагато більше, ніж у наших конкурентів в перерахунку частот на одного абонента. Ми також забезпечили собі кращу ціну спектра, що дозволить нам більше інвестувати в розвиток мережі й розширення портфеля цифрових послуг.

Я користуюся lifecell. За пару днів до першого тендера мені прийшло повідомлення про підвищення тарифів. Це пов'язано з впровадженням 4G?

Я постійно спілкуюся з клієнтами, і вони завжди запитують, чи виростуть тарифи після впровадження 4G. Подібні речі — комерційний секрет компанії. Можу тільки сказати, що вартість ГБ трафіку не буде залежати від технології. І запевняю, що ми залишимося найкращим діджитал-оператором й в 4G.

І коли ж українці отримають 4G?

Кінець березня — початок квітня.

Це в Києві? У великих містах?

Спочатку це буде не тільки в Києві, а й в більшості великих міст. Ми вже практично закінчили настройку здебільшого наших базових станцій й продовжуємо роботу.

Чи буде 4G доступний по всій Україні?

У світі немає країни, де б 4G або 3G був доступний скрізь. Я говорю про більш-менш великі країни. Звичайно, якщо розміри держави як у Ватикану або Андорри, то таке можливо.

Насправді технологія повинна бути доступною для 90% населення. 4G буде доступний скрізь, де є 3G.

Щоб зробити покриття більш широким, оператори повинні спільно використовувати інфраструктуру. Адже дуже затратно створювати інфраструктуру в малонаселених місцях, вона не окупається. Єдиний вихід — обмін між операторами.

Також для покриття малонаселених місць краще використовувати частоти нижнього спектра, наприклад, 800 або 900 Мгц.

Багато країн вже тестують 5G. Коли українці зможуть отримати доступ до цієї технології?

Думаю, що в широкий доступ 5G потрапить після 2020-2021 років. Як і інші країни, Україна буде слідувати тренду та стане впроваджувати 5G.

Я сподіваюся, що з розвитком технологій буде розвиватися й регулювання ринку, адже зараз воно застрягло там, де було 10 років тому. Ринкові правила й закони повинні слідувати за технологіями.

Виходить, в Україні регулятор противиться прогресу?

Насправді, це складне питання. У нас є відмінний регулюючий орган. Принаймні, він дуже відкритий, і ми можемо комунікувати. Є дуже багато речей, які вони хотіли б робити. Але багато зміни вимагають внесення змін до законодавства. Це сама проблематична частина. Навіть якщо регулятор щось і хоче поміняти, закон йому не дозволяє цього зробити.

Наведіть, будь ласка приклад. Для вирішення яких проблем у регулятора не вистачає повноважень?

Наприклад, досі не прийнято закон про електронні комунікації 3549-1. Тому у регулятора немає повноважень виявляти й усувати зловживання з боку домінуючих операторів, щоб забезпечити ефективну конкуренцію.

Закони потрібно оновити, регулятору необхідно надати більше повноважень, і тоді можна розраховувати на будь-які зміни.

Восени минулого року АМКУ оштрафував lifecell на 19,5 млн грн за те, що компанія декларувала посекундну тарифікацію, хоча на практиці застосовувала похвилинну. Що відбулося насправді?

Я сам намагаюся зрозуміти, що сталося. Не думаю, що в світовій практиці можна знайти подібний приклад. Інший великий оператор, який займає значну частку ринку, — Vodafone — отримав за подібну поведінку тільки письмове попередження. lifecell же оштрафували на 19 млн грн.

Хоча, якщо дивитися на деталі, це одна й та ж справа. Чому такі санкції застосовують до самого невеликого гравця, тоді як домінуючий оператор просто отримує попередження?

lifecell звернувся з цим питанням до суду. Ми твердо віримо, що рішення буде прийнято в нашу користь.

Проти чого саме протестує lifecell? Через штраф? Або ж компанія вважає, що система тарифікації, яку вона застосовувала, — це нормальна практика на ринку?

Це не було нормальною практикою. Я не можу розкривати деталей судової справи. Але проблема в нерівності, коли за одне й те ж порушення одним виписують штафу, іншим — попередження.

На думку lifecell, що взагалі сталося?

Ми декларували і використовували щосекундний підхід виходячи з реалій законодавчих вимог та технічних можливостей операторів. Компанія lifecell оскаржила рішення АМКУ. На наш погляд, таке рішення було винесено з порушенням норм законодавства.

Зокрема, Комітет не досліджував об'єктивно й всебічно всі обставини. Також були порушені норми матеріального права. При цьому АМКУ не встановив, як практика всіх мобільних операторів на ринку забезпечила неправомірні конкурентні переваги конкретного суб'єкта.

Зі свого боку, ми розраховуємо на об'єктивну та неупереджену оцінку цих та інших аргументів у судовому процесі, які дозволять суду визнати рішення АМКУ недійсним в повному обсязі.

У минулому році з'явилася інформація, що lifecell зацікавився покупкою інтернет-провайдера Воля. lifecell намір укласти цю угоду? Від чого це буде залежати?

Воля — наш партнер. У нас є кілька спільних проектів, і ми будемо впроваджувати ще більше. Так, я теж чув ці чутки.

Більш того, я чув і чутки про те, що lifecell збирається йти з українського ринку. Думаю, що тендери на частоти, потрібні для 4G зв'язку, показали, хто тут для того, щоб залишитися, а хто — щоб піти. Я постійно говорю, що ми шукаємо можливості рости далі. І що ми завжди будемо шукати нові можливості в цій країні.

Як компанія з лістингом на Нью-Йоркській і Стамбульської фондових біржах, lifecell може робити будь-які оголошення про покупку тільки на останньому етапі переговорів. Зараз я можу сказати, що ми постійно шукаємо можливості.

Конкуренти lifecell вже почали тестувати послугу Mobile ID. Чи збирається lifecell впроваджувати її? Коли вона може запрацювати на повну? Як Ви вважаєте, чи потрібна ця послуга українцям в принципі?

Найближчим часом ми запустимо тестування Mobile ID серед наших співробітників. Зараз ми намагаємося вирішити проблему з реєстрацією абонентів. Деякі люди бояться реєструвати свій номер мобільного. І я частково їх розумію.

Але, з іншого боку, безпеку стає однією з найважливіших проблем. І не тільки в Україні.

Ми повинні впровадити процес реєстрації абонентів. І не тільки через безпеку. Адже Mobile ID — вершина айсберга. За нею криються також й мобільні фінансові послуги. Це стосується й безготівкової економіки, яку намагається побудувати влада.

Більш того, у lifecell вже є власна фінансова компанія й фінансові послуги стануть одним з наших пріоритетів. А Mobile ID — додасть простоти в їх використання.

Якщо клієнт не захоче Mobile ID, він зможе зберегти анонімність?

У мене немає відповіді на це питання. Це повинен вирішити закон, а ми — будемо його виконувати. Зараз точаться жваві дискусії. Так що давайте дочекаємося, що скаже остаточна версія закону.

Які Ваші прогнози розвитку телеком-галузі в 2018 році? Як Ви вважаєте, чи може хтось із конкурентів lifecell покинути цей ринок? Або, може, зайде ще один серйозний гравець?

Забудьте про появу нового гравця на цьому ринку в 2018 році. Тендери показали нам, що цей ринок нікого не цікавить. Чесно кажучи, не думаю, що нам взагалі потрібно більше 3-х операторів. Навіть з такою кількістю нам так і не вдалося створити ринок, що працює за законами і правилами конкуренції.

Я стежив за українським ринком довгі роки. До 3G багато говорили, що сюди прийдуть великі інвестори, наприклад, китайські або в'єтнамські. Мені вдалося якось зустрінеться з деякими потенційними інвесторами, і запитати, чи дійсно вони збираються виходити на український ринок.

Вони відповідали, що так, є намір інвестувати, адже це велика країна з величезним потенціалом. Але після того, як вони приїхали в Україну і вивчили закони, зрозуміли, що не все так однозначно.

Так відбувається у всіх сферах, не тільки в телекомі. Потенційні інвестори придивляються до ринку, але коли вони вдаються в законодавство, то розуміють, що поки не готові тут працювати.

Бесіду вів Олекса Рябуха