Минулий тиждень показав, як своєчасним, професійним і «вдалим» вливанням нерезидентами всього близько $90 млн, можна в сукупності обвалити курс на 60 копійок на доларі за три дні. А якщо хтось захоче зіграти в іншу сторону? Або в обидві?
Нерезиденти зміцнили гривню. Про що варто подумати
Останні декілька днів стали дуже показовими для розуміння реальних масштабів і внутрішніх мотиваторів руху курсу на українських торгах. І над цим варто задуматися всім українським владним структурам, які відповідають за стабільність фінансової системи країни. В першу чергу — Нацбанку і Міністерству фінансів. І не тільки з точки зору одномоментного зміцнення гривні, але і з позиції того, наскільки наш валютний ринок вразливий перед серйозними валютними спекулянтами в тому випадку, якщо вони вирішать серйозно «покачати курс» гривні. Причому, як в одну, так і в іншу сторону.
Вже не одна країна, що розвивається, несла великі втрати за рахунок серйозних спекулятивних ігор з її слабкою валютою. Кризи 1998 року, 2008 року і інших років били саме по таких ринках, а основний удар припадав на валюти і цінні папери таких держав.
За період з останньої декади січня і по 2 лютого курс долара на міжбанку з «розігрітих раніше» 28,90 гривень поступово просів спочатку до 28,465-28,49 гривень (ранок 29 січня). Потім до середи він раптом різко обвалився. Після чого почався пошук «дна» і за підсумком тижня долар втратив 61 копійку, зупинившись на рівні 27,85 / 27,87 гривень.
Якщо дивитися на це в процентному співвідношенні, як це люблять робити в Нацбанку, то це не так багато — в межах 2%. Але якщо говорити про абсолютні цифри, та ще й стосовно обсягів нашого щоденного валютного ринку («живими» максимум до $345 млн в день ) — то картина не така і проста.
Що ж змогло так зміцнити гривню за такий короткий період?
Якщо відкинути ситуативні чинники: наближення кінця місяця, активність аграріїв і проведення тендера 4G, який змусив потратитися в гривні наших мобільних операторів (в тому числі, і частково скидаючи валюту для формування гривневого ресурсу), то причину різкого вливання валюти на наш міжбанківський ринок потрібно шукати в іншому.
Відповідь криється в цифрах Міністерства фінансів і Нацбанку: нерезиденти на 1 лютого збільшили портфель гривневих ОВДП на 2,54 млрд грн — з 5,765 млн грн до 8,305 млрд грн. Якщо порівняти ці цифри з об'ємом викупу Нацбанком надлишка пропозиції валюти на міжбанку минулого тижня, і відняти чисто клієнтські продажі експортерів і самих банків (вони також купували ОВДП, скидаючи частину своєї валютної позиції) — то отримаємо приблизно схожі цифри.
У понеділок НБУ купив через «запити кращого курсу», за нашими даними, $40 млн за курсом близько 28,24 гривень. У вівторок в тому ж форматі він придбав ще $40 млн за ціною близько 27,98-28,02 гривень. В середу — вже $130 млн через два аукціони за курсом близько 27,83 гривень. Тобто разом за три дні — еквівалент майже 5,9 млрд грн. З них більше половини припало на продажі валюти українськими компаніями, решта — продаж валюти нерезидентами для купівлі ОВДП за гривню. Це безсумнівно позитивний фактор з точки зору залучення настільки дорогоцінної валюти в країну.
Але є й інший бік питання. Ситуація показала, що своєчасним, професійним і «вдалим за випадковим збігом обставин» вливанням всього близько $ 90 млн, нерезиденти можуть обвалити курс на 60 копійок на доларі за три дні. А що таке $90 млн доларів для будь-якого серйозного американського або азіатського хедж-фонду? Та ще в разі, якщо в нього буде додаткова мотивація крім завдань банального короткострокового заробітку. Наприклад, довгострокові інтереси в сільському господарстві, контроль за такими ресурсами як чисті ліси, вода або на худий кінець — ядерним могильником.
НБУ, викуповуючи валюту в ці дні, не тільки істотно поповнював свої ЗВР, а й утримав таким чином від більш серйозного обвалу долар в цей період. А якщо хтось вирішить так зіграти на суми на кілька порядків вище? А потім несподівано вирішить зіграти в іншу сторону, знову ж таки «за випадковим збігом обставин»?
Мабуть наші читачі бачили хоча б один з гучних фільмів про біржових спекулянтів. А життя зазвичай ще складніше і жорсткіше. Чи є у НБУ і Міністерства фінансів план дій в такій можливій ситуації або зараз стоїть завдання за всяку ціну набратися ресурсів, а там розберемося — ми не знаємо. Висновки робіть самі…
Що буде впливати на курс в найближчі дні
1. Ліквідність у банківській системі і календарний фактор. В даний час залишки на коррахунках банків коливаються в межах 44-46,6 млрд гривень. Цього цілком достатньо для підтримки банківської системи в нормальному стані. В той же час ці ресурси не провокують активних спекулятивних ігор на міжбанку, тому що в першій декаді місяця клієнтам потрібно робити розрахунки по заробітній платі за січень та інші господарські витрати. Це знизить тиск на курс;
2. Купівля валюти для репатріації дивідендів «дочками» іноземних компаній. Це найбільша загроза для гривні цього тижня. Зростання попиту на валюту з боку таких клієнтів в поєднанні зі зростаючими апетитами імпортерів енергоносіїв (що характерно для першої декади кожного місяця) створює спокусу для експортерів і спекулянтів пограти «на підвищення» в межах наявних у них гривневих і валютних ресурсів.
3. Зростання різниці між готівковим і міжбанківським валютними курсами. В останні дні минулого тижня котирування готівкового долара знову почали перевищувати при продажу рівень міжбанку. Якщо ця тенденція посилиться, це буде стимулювати активні спекулятивні переливи валюти з однієї частини цього ринку на іншу, що почне тиснути на котирування міжбанку. Основним обмежувачем апетитів спекулянтів залишиться все той же фізичний обсяг попиту на валюту, забезпечений «живою» гривнею у покупців.
У разі розриву між готівковим і безготівковим ринками в межах до 10 копійок, особливих загроз для гривні виникати не буде. Але якщо він буде перевищувати 12-15 копійок, активність спекулянтів різко зросте.
Прогноз обсягів операцій та активності валютного міжбанку на цей тиждень:
5-7 лютого (понеділок — середа). Тренд по курсу на міжбанку знову сформують ситуативні інтереси великих гравців, а також поведінка самого НБУ. Обсяги операцій складуть до $ 320-390 млн при укладанні до 560-640 угод. Поступово в обсягах скупки валюти будуть все більшу частку займати угоди «дочок» іноземних компаній під репатріацію дивідендів. Особливої активності з боку Нацбанку у вигляді інтервенцій в цей період ми не очікуємо;
8 та 9 лютого (четвер — п'ятниця) активність на ринку традиційно знизиться в п'ятницю за рахунок ефекту закінчення ділового тижня. Але в четвер ми очікуємо як максимального обсягу операцій, так і зростання активності клієнтів. Причина — до господарських операцій самих клієнтів додасться основна маса купівлі валюти «дочками» іноземних компаній під вивід дивідендів. У цей період в разі стрибка курсу вище 28,10 гривень — ми очікуємо появи Нацбанку з «запитом кращого курсу» з продажу долара.
На четвер «Мінфін» прогнозує обсяг операцій в межах до $ 420 млн при укладанні до 620-650 угод. У п'ятницю — не більше $ 310-330 млн при укладанні до 490-520 угод.
На готівковому валютному ринку на цьому тижні ситуація знову буде повністю відображати поведінку міжбанку з відхиленням між готівковим і безготівковим курсами в межах до 10-12 копійок. «Мінфін» прогнозує курс долара в межах коридору 27,85-28,20 гривень. Спред по долару в банках буде в межах до 30 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 20 копеек.
На міжбанку. Поведінка курсу цього тижня буде повністю залежати від ситуативних інтересів найбільших гравців міжбанку, дій самого НБУ, а також «нервозності» «дочок» компаній нерезидентів, що виводять чергову частину дивідендів за графіком, узгодженим з Нацбанком.
Якщо вони не будуть гарячково скуповувати валюту (а часовий лаг їм зазвичай на це дається), а віддадуть перевагу тактиці вичікування оптимального курсу без особливих надривів по скупці валюти — котирування міжбанку сильно не зростатимуть. Але у разі масового одночасного їх виходу на торги — вони ризикують переплатити не менше 10-15 «зайвих» копійок на доларі тільки за рахунок спекулятивного розігріву ринку в цей період. Нацбанк буде «забезпечувати» їх валютою через інтервенції тільки в разі стрімкого зростання котирувань на 20-25 копійок за день, що все ж малоймовірно.
Якщо «іноземці» не будуть особливо панікувати по скупці валюти в цей період, а Нацбанк у разі потреби буде вчасно реагувати на перекоси попиту та пропозиції на торгах, то котирування міжбанку на цьому тижні будуть перебувати в межах коридору в 27,80-28,10 гривень.
Основними операторами на ринку будуть: сам Нацбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, Райффайзен банк Аваль, СІТІ банк, ОТП банк, УкрСиббанк, Креді Агріколь банк, ING банк, Альфа банк, Укрсоцбанк, Сбербанк, ПУМБ, Південний і ТАСкомбанк, а також кілька банків колишньої третьої групи за класифікацією Нацбанку, які в основному працюють в форматі «в дві сторони».
Коментарі - 20
Поведение курса на этой неделе будет полностью зависеть от ситуативных интересов крупнейших игроков межбанка, действий самого НБУ.
Zz отличное умозаключение!
Вот только они забывают, что если, к примеру, Евро значительно проседает перед Долларом или наоборот, то на цены в супермаркетах, в этих странах, это никак не влияет. А вот у нас бизнес сразу подтятягивает цены выше верхней планки, а после отката их никто уже не опускает. Тоесть, за любое резкое колебание курса платит народ!
Может, все таки, не стоит нашу экономику мерять по экономикам развитых стран? У меня вопрос к Гройсману, если вы говорите, что падение курса это сезонный фактор, то почему Нацбанк так неактивно реагирует на курс, делая более значительные интервенции? Почему вы стимулируете инфляцию и обворовуете украинцев? Кто на этом зарабатывает?
http://fozzyshop.com.ua/moloko/18857-moloko-kagma-15-p-e-4820001421583.html
Радуйтесь что удачно впариваете свои продукты, а то не дай б-г люди начнут заказывать в фоззи =)
Начнет Правительство и Президент выполнять обязательства перед МВФ, даст реальный старт приватизации и примет законы для Инветоров, тогда обойдемся без ручного управления.
А пока у НБУ выхода нет. потому что Президент пообещает и забьет, а почему упал курс и другие проблемы как всегда спишут на НБУ
лол