Час просити прибавку: у кого в Україні зростуть зарплати в 2018 році

Як розповів економіст Олексій Кущ, насправді цифри Держстату потрібно ділити надвоє: середня зарплата в офіційних звітах виросла, в першу чергу, за рахунок збільшення мінімалки до 3200 грн., що змусило роботодавців обілити частину окладу «в конвертах». «Тобто на практиці прибавку відчуло не більше 15-20% фахівців, і це, в основному, самий низькооплачуваний персонал. Цього року ситуація повториться, так як в бюджеті закладено збільшення мінімальної зарплати до 3 700 грн», — пояснив Кущ.

Реальні зарплати, за словами аналітика rabota. ua Тетяни Пашкіної, виросли не більше ніж на 10-15% і зараз помітно відстають від очікувань осіб, що шукають роботу. «Як показує аналіз резюме, зарплатні очікування кандидатів в середньому на 18% нижче, ніж пропозиції роботодавців», — говорить експерт. До того ж, істотну частину зарплатних збільшень українців встигла з'їсти інфляція, яка, за підсумками минулого року, склала 13,7%. 

Олексій Кущ звертає увагу і на вкрай нерівномірний розподіл зарплат по галузях. Сільське господарство, яке забезпечує країну валютною виручкою, а агрохолдинги — надприбутками, виявилося, м'яко кажучи, не дуже грошовим для простих працівників: середні зарплати там на 1 000 грн. нижче, ніж в середньому по ринку (близько 6500 грн.). І навпаки - промисловість, яка демонструє спад, пропонує на 500 грн. більше (8 000 грн.).

«Є кілька показників, які наочно підтверджують: в Україні дуже високий рівень експлуатації трудових ресурсів. Скажімо, якщо в європейських компаніях зарплатний фонд становить в середньому 40-50% від обороту, то у нас — 15-30%. У розвинених країнах співвідношення між найнижчою і найвищою зарплатою на середньостатистичному підприємстві — 1 до 10. Тобто, якщо рядовий працівник отримує 2 000 євро на місяць, то топ-менеджмент — не більше 20 000 євро. У нас це співвідношення може бути 1 до 100: простим службовцям платять по 5 000 грн., а керівництву — по 500 000 і більше. Та й співвідношення загального зарплатного фонду до ВВП у нас одне з найнижчих в Європі», — розповів «Мінфіну» Олексій Кущ.

Так що навіть якщо в економіці ніякого серйозного прориву в 2018 році не відбудеться (а швидше за все, так воно і буде), у вітчизняних компаній є «жировий прошарок» для того, щоб утримувати і залучати потрібних їм фахівців. Питання в тому, хто потрапить до цього списку «любимчиків».

Заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко не згоден з тим, що українцям недоплачують: скажімо, хороший слюсар в Україні може заробляти до 30 000 грн. Але навіть роботодавці, що готові платити такі гроші, не можуть закрити вакансії, — нарікає чиновник.

На гострий кадровий голод навперебій скаржаться практично всі виробничі компанії. Тетяна Пашкіна розповідає, що навіть платоспроможні західні інвестори, які в минулому році набирали робітників на виробничі майданчики в західних регіонах країни, довго не могли знайти потрібних їм фахівців.

Дефіцит робочих для України — не новина. Але в минулому році він помітно посилився через масову трудову міграцію. За найскромнішими оцінками, зараз за кордоном працює 6-8 млн. наших співгромадян, з них близько 1,3 млн. — в сусідній Польщі.

І, судячи з усього, відтік робочих рук з нашої країни буде тільки посилюватися. «За оцінками польського центробанку, щоб утримувати високі темпи зростання економіки (на 4-5% в рік), їм потрібно 5 млн. додаткових працівників. У Польщі на 38 млн. чоловік населення припадає лише 16 млн. працездатних громадян. Зрозуміло, що ці 5 мільйонів вони будуть шукати у нас», — упевнений експерт.

Тетяна Пашкіна відзначає збільшення загальної кількості пропозицій від закордонних, в тому числі, і польських роботодавців, які вербують українців як через посередників, так і безпосередньо. Звуть на середню зарплату в 1 000 євро, а за нинішнім курсом це більше 35 000 грн.

Цікаво, що ті ж поляки часто готові прихистити тих, хто на нашому ринку праці вважається незавидним кандидатом, скажімо, сімейні пари старше 45 років. Поляки діють на перспективу: за такими українцями, як правило, з часом їдуть і їх діти. Таким чином в Україні «вимивається» трудовий потенціал.

«Так що багато українців буквально сидять на валізах», — каже Пашкіна, прогнозуючи посилення відтоку фахівців, і в першу чергу, представників робітничих професій з країни вже в цьому році.

За словами Олексія Куща, щоб утримати їх, українським роботодавцям доведеться підвищувати зарплати. «Як показує практика, цілком переконливим аргументом для фахівця залишитися на батьківщині буде зарплата, яка становитиме 50-70% від очікуваної закордонної, тобто, 500-700 євро», — підрахував експерт.

На його думку, саме до такого рівня вже в цьому році можуть вирости оклади висококласних майстрів, технологів, інженерів та інших дефіцитних фахівців. «Цей рік буде роком перетягування каната — українські компанії почнуть боротися за персонал з тими ж польськими. Але вже в 2019 році витримувати зарплатні темпи західних колег нашим роботодавцям буде складно. Тим більше, якщо в країні так і не відбудеться очікуваного економічного зростання», — прогнозує експерт.

На тлі колосального дефіциту хороших будівельників, виробничих робітників, інженерів, технологів, в Україні зберігається досить високий рівень безробіття. На початок 2018 року він становив 9%, тоді як, наприклад, в європейських країнах — 5-6%.

Цей парадокс пояснюється просто: багато українців просто не хочуть працювати, що знову-таки, впирається в низькі зарплати. Деякі громадяни вважають, що їм вигідніше сидіти на допомозі з безробіття, ніж працювати за незначні гроші. У підсумку, в Україні з'явилася ціла армія професійних безробітних.

Але чимало й тих, хто дійсно не може знайти місце, незважаючи на готовність працювати навіть за порівняно невеликі гроші. У переліку «зайвих» фахівців — економісти, юристи, маркетологи, рекламісти і інші представники колись модних спеціальностей, яких до сих пір пачками випускають вітчизняні вузи. Експерти не обіцяють їм нічого хорошого в цьому році: розраховувати на зростання зарплат на 10-12% можуть хіба що найкращі. Решті або доведеться задовольнятися торішніми окладами (а це не більше 7-10 тис. грн.), або і зовсім шукати іншу роботу. Наприклад, як розповів голова Асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський, в страхових компаніях явно зайвими виявилися маркетологи, методологи, рекламісти, PR- фахівці. «На падаючому ринку для них немає роботи, оскільки немає бюджетів на просування», — говорить експерт. Схожа ситуація і на інших ринках, що переживають масштабну кризу. Скажімо, в сегменті продажів нових авто, предметів розкоші тощо.

Втім, на фінансовому ринку, який переживає системну кризу вже не перший рік, ситуація для фахівців почала змінюватися. За даними Пашкіної, банки почали більш активно шукати фінансових консультантів і фахівців з продажу банківських продуктів: пропозицій зараз більше, ніж резюме — 25% і 20% відповідно від загальної кількості заявок в сегменті фінансового персоналу.

Схожа ситуація з фахівцями по касових операціях — на 17% запропонованих місць припадає 14% резюме. Вільних фахівців за заставними операціями на ринку вдвічі менше, ніж робочих місць. При цьому зберігається надлишок фахівців з ризик-менеджменту (на 3% заявок припадає 5% резюме), бухобліку та звітності (1% і 4% відповідно).

За словами Владислава Черняховського, в минулому році в боротьбу за кращий персонал включилися і страхові компанії. «Були навіть випадки, коли керівництво центральних офісів їздило по регіонах і переманювало фахівців в філії цілими командами, у яких була напрацьована база клієнтів», — розповідає експерт. 

За його словами, багато компаній також були змушені підвищити зарплати своїм співробітникам, як мінімум, на відсоток інфляції. В результаті фахівець середньої ланки зараз отримує близько 10 000 грн., начальник відділу — 12-16 тис. грн., керівник департаменту — не менше $ 1 000. У цьому році, за прогнозами експерта, зросте попит на продавців, урегуліровщиків, фахівців з медичного страхування, висококласних фінансистів. Такі фахівці цілком можуть розраховувати на надбавку до платні, як мінімум, на 10-15%. У той же час, масового розширення штатів не буде. «Чисті премії в минулому році зросли на 8% при інфляції під 18%. Тобто в грошах ринок впав на 10% і в цьому році навряд чи буде краще, так як доходи населення не зростають, а страховики змушені підвищувати ціни на свої продукти », — резюмує Черняховський.