Три точки зору щодо підвищення облікової ставки НБУ

Член Ради НБУ Тимофій Милованов

Національний банк України знов підняв облікову ставку на 1% до 14,5%.

На мою думку, НБУ намагається протидіяти сповільненню реформ, сповільненню праці з МВФ, прорахунку з бюджетними витратами на пенсії, політичному поплузіму, тощо.

Як кажуть «політичні еліти взялись за руки і дружненько ведуть країну до економічної кризи, як це було зроблено в 2013, в 2008, та раніше». Цього разу НБУ намагається протидіяти такому руху і також надіслати ринку сигнал про те, куди рухається економіка.

До речі, вчора я мав честь модерувати стратегічну сесію Незалежної Асоціації Банків України. Як одну з вправ, різні групи учасників написали своє бачення розвитку економіки в наступному році. Деякі групи були дуже оптимістичні (відновлення співправці з МВФ, економічне зростання, менша інфляція, тощо), але інші (я би сказав, більшість) мали набагато песимістичніші очікування. Сьогодні НБУ натякнув що можливо песимісти праві.

Екс-міністр фінансів України Ігор Уманський

Облікова ставка під тиском/впливом/керована інфляція? Вдруге за квартал! А має бути не навпаки? Інструменти (у т.ч. облікова ставка) мають використовуватися для тиску на «єдиний таргет» — інфляцію.

Що таке інфляція? Її наслідок — зростання цін. А природа — знецінення валюти (гривні), зміна її вартості. Підвищення облікової ставки має наслідком знецінення гривні. Спочатку даються меседжі, що курс наступного року буде близько 31 (саме так інформаційно сприйнято), потім «експерти» «згадали», що прогноз на кінець року був близько 27,9. Накладаємо «політичну турбулентність», створену реально «на рівному місці». Що мають робити НБУ, Мінфін...-«влада»? Заспокоїти ринок, миттєво монетарно та регуляторно відреагувати. Тут можливостей вдосталь. Але злагоджено «в декілька рук на фортепіано». Не на барабанах:) Що маємо? Маємо, як наслідок «прохвесійних» дій, всі передумови для «інфляційної спіралі».

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса

НБУ знову підвищив ставку і знову зробив це несподівано для ринку. Хоча в цей раз вже за тиждень до основного рішення регулятор говорив, що інфляція продовжує залишатися вище очікувань, навіть незважаючи на зниження місяць до місяця. В результаті, облікова ставка підвищена до 14,5%. І серед ризиків Нацбанк перераховує все, що ми вже знаємо, але ніхто з державних органів не наважувався поки це сказати вголос. В першу чергу ризик популізму 2018 року і різке погіршення дисципліни влади при співпраці з кредиторами. Кому як не НБУ знати, що це означає, адже вже майже 9 місяців регулятор живе без свого глави, а за цей час ніхто в великих кабінетах так нічого і не народив. Ну, а навіщо народжувати, якщо і так добре. І новий глава НБУ буде потрібен тільки для підпису під меморандумом з МВФ, а поки все одно потрібно схвалити Антикорупційний суд і ціни на газ підвищити.

Читайте також: Залишки на коррахунках побили дворічний рекорд

Тим більше, гривня почала бадьоро знижуватися, що з нею завжди відбувається в грудні. Але це не страшно. Лякають витрати місцевих бюджетів, що нависають над валютним ринком. Цього тижня раптово зросли залишки на кореспондентських рахунках українських банків з 40 млрд грн до майже 60 млрд грн. Банки масово вийшли з коротких депозитних сертифікатів НБУ, ймовірно, отримавши сигнал про те, що ці гроші можуть знадобитися від дня на день. Поки вони зв'язані на рахунках тих самих банків, але як тільки сигнал піде і всі місцеві бухгалтери підпишуть платіжки, гроші виллються в економіку. І ні для кого не секрет, що частина з них попрямує прямо в американську валюту. Що робити з цією передноворічною сверблячкою місцевих рад, що сидять на грошах до кінця року, а потім починають їх гарячково витрачати, поки не придумали. Децентралізація — це звичайно добре, але було б не погано встановити місячний ліміт для витрат місцевих бюджетів, зобов'язавши їх думати головою протягом року.