Спроби законодавців взяти під контроль криптовалюти в Україні викликали неоднозначну реакцію. Про те, чому жоден із зареєстрованих в парламенті законів не можна приймати, розповідає керуючий партнер Blockchainlab.me Станіслав Под’ячев.
Блокчейн: заборонити не можна регулювати
Коли на початку двохтисячніх ми з колегами по юрфаку сміяліся над щойно ухваленим законом України «Про бджолярство», ми не могли припустити, що рівень маразму законодавців досягнео таких космічніх висот. На початку тижня в інформаційний простір потрапила новина про те, що до Верховної Ради подано два законопроекти, які поклікані регулюваті ринок віртуальніх (цифрових) валют.
Розмови про «узаконення» віртуальних валют в Україні ведуться досить таки давно. Бажання регулювати все, де «крутяться» хоч якісь гроші, зрозуміло: де є регулювання, там є можливість корупції. Мій викладач з кримінального права говорив, що всі погані вчинки відбуваються або через злі наміри, або по недоумкуватості. Автори двох вищезгаданих ініціатив примудрилися немислимим чином з'єднати в своїх законопроектах ці дві властивості.
Крокуючи стежкою своїх попередників, які на законодавчому рівні визначили, що (цитата із закону — тільки вслухайтеся!) «Робоча бджола — самка з недорозвиненими статевими органами, яка запилює рослини, збирає нектар і пилок і виробляє продукти бджільництва», автори одного з законопроектів написали, що (цитата з законопроекту) — «система блокчейн — децентралізований публічний реєстр всіх проведених кріптовалютних транзакцій, які були проведені суб'єктом кріптовалютних операцій». Насправді, блокчейн — це механізм досягнення консенсусу щодо стану розподіленої бази даних в певний момент часу в умовах повної взаємної недовіри учасників.
На перший погляд може здатися, що це тотожні визначення.
Будь-яка людина, яка витратила хоча б пару годин на пильне прочитання кількох наукових статей по темі, зможе пояснити, що ніякої «системи блокчейн» в природі не існує. Є системи Bitcoin, Ethereum та інші, засновані на технології блокчейн.
І головна перевага цієї технології полягає в тому, що для блокчейна абсолютно не має значення, хто підписав транзакцію: фізична особа чи, наприклад, робот; чи знає він про існування закону, чи ні; чи знаходиться в Україні або в США. Це технологія не для оплати кави в магазині. А для створення по-справжньому автономних децентралізованих додатків, які знижують транзакційні витрати і дозволяють вирівняти жителів багатих і відсталих країн в можливостях доступу до сучасних технологій.
Читайте також: Криптовалюту — до кожної хати
Технологія працює за допомогою природних, математичних законів. Якщо Рада завтра прийме закон, що двічі по два дорівнює п'яти, система біткоінів від цього не зламається. Але підставою для переслідування людей за «незаконну математичну діяльність» у правоохоронців з'явиться.
Смарт-контракти, існування яких стало можливим завдяки технології блокчейн - це шанс для порятунку бізнесу від корумпованих суддів і державних рекетирів.
Природно, що в запропонованих законопроектах мова про них не йде.
Навпаки, застосування технології блокчейн автори обох законопроектів намагаються підвести під фінансове регулювання. Причому одні пропонують закріпити право регулювати цей ринок за Нацбанком, що прямо суперечить не тільки здоровій логіці, а й існуючим законам. Це як, наприклад, якби обленерго регулювало використання вайфая, мотивуючи тим, що електричний струм також породжує електромагнітні хвилі. Уявляєте масштаби корупції та кола пекла, які потрібно було б пройти для того, щоб підключити роутер в будинку?!
Автори другого законопроекту пропонують віддати право регулювати ринок органу, який навіть не називається в законопроекті. Так і залишили слово «Регулятор». Очевидно, під цим «нікнеймом» ховається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Цей абсолютно даремний орган, який пожирає наші податки, так і шукає собі сферу регулювання. Фондового ринку в Україні немає, і в цьому також велика заслуга Регулятора.
Всі учасники ринку знають, чиї вуха стирчать за цим абсолютно лобістським законопроектом. Один з учасників ринку претендує на звання «головного», тому скромно передбачив для своїх прихильників роль кишенькових «саморегулюючих організацій» і детально прописав процедуру боротьби з конкурентами, присвятивши цілий розділ механізму блокування неугодних.
І вишенька на торті — пільги для майнерів. Чому? Та тому, що це добре організоване співтовариство, мабуть, простимулювало, активність «автора» законопроекту.
Найкраще, що уряд може зробити для бізнесу — це не заважати і не втручатися в розвиток infant industry. Неможливо навчити дитину ходити по інструкції — потрібно дати їй час і створити умови. І дитина піде. Потім виросте, зміцніє і тоді можна розповісти їй, куди і навіщо ходити можна, а куди — не можна.
Усі правовідносини, що виникають в результаті використання технології блокчейн, SQL, i2p і інших, суть яких не в змозі зрозуміти шановні народні депутати, не вимагають спеціальних законів і знаходяться в рамках правового поля України та поза досяжністю лап корупціонерів і рейдерів.
Тому єдине вірне рішення сьогодні - прийняти на законодавчому рівні п'ятирічний мораторій на додаткове регулювання і обмеження свободи підприємництва на ринку систем, заснованих на технології блокчейн і смарт-контрактів. Тоді Україна зможе залучити не тільки фінанси, а й світлі голови підприємців з інших країн, щоб побудувати державу, де бджолам для того, щоб літати і добувати мед, не потрібен дозвіл від чиновників.
Коментарі - 4
Кхрематистике — да, имеет отношение, но к экономике - нет.
Использование технологии блокчейн может и не требуют специальных законов и находятся в рамках правового поля Украины,но вот ОБРАЩЕНИЕ криптовалют это уже совсем другое дело и совсем другие правотношения, которые ТРЕБУЮТ специальных законов и находятся НЕ в рамках правового поля Украины.
Получается, что понимает автор — не понимают депутаты, что понимают депутаты — не понимает автор.
Давайте отделять котлеты от мух, может тогда и получится — консенсус.