Поки що в Україні громадяни не мають таких же інвестиційних можливостей, як, наприклад, у США. Але все ж декілька альтернативних варіантів вкладень існує. Найпопулярніші серед українців — банківські депозити, ОВДП, дорогоцінні метали та нерухомість. Детально про них і про їх дохідність «Мінфіну» розповів фінансовий радник групи компаній DIM Максим Гончарук.
Куди вкласти 800 тис грн в Україні: розбираємо 4 варіанти
Банківські депозити
На сьогоднішній день ставка за депозитами у комерційних і державних банках варіюється від 9% до 11% без урахування пропонованих деякими банками бонусів в розмірі 0,5%.
Відкинувши додаткові комісії і вимушені платежі, що досягають 1,5−2% від розміру прибутку, реальна ставка за депозитами становить від 7% до 9%.
Інвестор, який вирішив відкрити депозитний рахунок на суму 800 тис грн, за 2 роки може заробити в середньому від 70 тис грн до 138 тис грн.
При цьому більшість депозитів безвідкличні. Тобто, їх не можна розірвати раніше обумовленого терміну, а навіть якщо є така можливість, то банками передбачені штрафні санкції. Тому, щоб зрозуміти реальну вагу отриманого доходу, варто також врахувати інфляційні ризики. Станом на другу половину березня у 2021 році рівень інфляції в Україні перевищив 6,5% і, за деякими прогнозами, наприкінці року інфляція може скласти 14−15%.
У складних макроекономічних умовах фінансові аналітики не беруться прогнозувати ситуацію в країні більш, ніж на 3−6 місяців. Але при цьому і якісь різкі, кардинальні зміни в кращу сторону навряд чи передбачаються.
Таким чином, рівень інфляції тільки за 1 рік (2021) може «з'їсти» отриманий прибуток від зберігання коштів на депозиті.
До всього іншого, суми вкладів, що перевищують 200 тис грн, не підлягають гарантії Фондом гарантування вкладів фізосіб. Крім цього гарантується тільки сума депозиту, а не його дохідна частина (нараховані %).
Ринок цінних паперів: ОВДП
Облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП) — державні цінні папери, що розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. ОВДП підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.
ОВДП вважаються найнадійнішими цінними паперами в Україні, оскільки їх погашення в повному обсязі (100% суми) гарантується державою. Разом з тим, криза 2008 року ставить під сумнів повноту гарантій. В умовах ослаблення державної фінансової системи, ОВДП за своєю суттю стає «фінансовою пірамідою», здатною обвалитися у будь-який момент.
Є декілька типів ОВДП за терміном їх обігу: короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5 років), довгострокові (понад 5 років). Номінальна вартість облігацій — 1000 грошових одиниць (в даному випадку — гривень).
Для коректного порівняння з первинним ринком житла, обрані середньострокові облігації з терміном погашення 728 днів (близько 2 років). Дохідність таких облігацій по закінченню терміну їх погашення становить 18% (9% річних).
При покупці ОВДП на суму 800 тис грн (800 облігацій) отриманий прибуток складе 144 тис грн, що майже на 21,3% більше, ніж прибуток від депозитного вкладу за максимальною декларованою ставкою в 11% річних.
Ринок дорогоцінних металів
Є декілька видів потенційного інвестування в дорогоцінні метали.
Серед них:
-
Відкриття «металевого» рахунку в банку — відкриваючи рахунок, фізособа оплачує вартість металу, але на руки його не отримує. Залежно від умов договору з банком, при переведенні в готівку рахунку можна отримати або злитки, або їх грошовий еквівалент.
-
Купівля золотих або срібних злитків.
-
Купівля монет або виробів з дорогоцінних металів.
-
Укладення ф'ючерсного контракту на дорогоцінні метали. Головна перевага — можливість придбати метал за вигіднішою ціною, ніж у банку. Але при цьому покупець отримує лише грошовий еквівалент, що дорівнює вазі золота, придбаного через ф'ючерсну угоду.
-
Купівля брухту дорогоцінних металів та ін.
Прийнято вважати, що дорогоцінні метали не втрачають своєї цінності, незалежно від економічної ситуації в країні, будь-яких форс-мажорних обставин. Також існує глобальна суспільна омана, що золото саме по собі — це елемент світової фінансової системи. Цінність золота припинила бути елементом макроекономічних процесів. На сьогоднішній день золото є тільки лише товаром, ціна на який регулюється попитом і пропозицією.
Якщо говорити про інвестиційну привабливість ринку дорогоцінних металів, то варто відзначити, що вкладення в золото не є в прямому сенсі інвестицією, це «тиха гавань» для заморозки коштів.
Але у довгостроковій перспективі золото, як товар, може істотно зрости в ціні. Інвестор/покупець золота повинен бути націлений на отримання прибутку в довгостроковій перспективі — від 10 років і вище. Наприклад, за більш ніж 45 років золото зросло в ціні майже в 9 разів.
Перевага покупки золота полягає також в тому, що здійснюється матеріалізація активу. Очевидно, що «товар» краще, ніж «папір» (грошові кошти). Але реалізувати, наприклад, золоті злитки за вигідною ціною, яка відповідає ринковим котируванням, навряд чи вийде, так як вільного ринку золота просто не існує. Власнику злитків доведеться зробити значний дисконт його покупцеві (в середньому до 30%).
За останні 2 роки вартість золота в Україні збільшилася на 430,8 грн за 1 грам (на 8 квітня ціна становить 1554,92 грн за 1 грам). Таким чином, гривневе подорожчання золота склало майже 38%.
Якщо допустити, що динаміка збільшення вартості золота в найближчі 2 роки буде такою ж, то прибуток від покупки золота на 800 тис грн може скласти 301 600 грн, що більш ніж в 2 рази вище за дохідність ОВДП і майже в 2,2 рази вище середнього прибутку за депозитами.
Нерухомість: первинний ринок
При підготовці кожного нового проекту забудовники розраховують потенційний дохід, заснований на ціновій ринковій кон'юнктурі, локації майбутнього об'єкта, рівні витрат на будівництво (включаючи питання складності будівництва, якості використовуваних будматеріалів тощо), а також на створенні допоміжних конкурентних переваг об'єкта (об'єкти інфраструктури, рекреації, дозвілля і відпочинку та ін.).
Крім цього девелопери враховують об'єктивні і суб'єктивні ризики покупця, прагнучи на старті будівництва запропонувати їм найприйнятнішу ціну із запланованим поступовим її збільшенням.
Тому найчастіше вартість квартири на старті будівництва в середньому лише на 5% вища, ніж собівартість будівництва.
Збільшення вартості житла відбувається покроково протягом всього будівництва (близько 2 років). Кожен етап збільшення ціни складає в середньому 3−5% від попередньої вартості квартири.
За сприятливої зовнішньої політичної та економічної ситуації збільшення ціни відбувається суворо за запланованим графіком.
На сьогоднішній день при вкладенні (покупці квартири) на початкових етапах будівництва до моменту введення об'єкта в експлуатацію номінальне середнє зростання вартості квартири становить близько 40%. При цьому, в залежності від класу об'єкту, що будується, затребуваності у покупців, незапланованого підвищення цін (наприклад, через зростання курсу долара), збільшення вартості житла може досягати 50−80% від стартової ціни.
Наприклад, зростання курсу долара на 1 гривню тягне за собою збільшення цін на 3−7%. Але в разі повернення курсу долара до колишніх показників, забудовники не знижують ціни, а пропонують покупцям вигідніші умови придбання (так зване «приховане зниження цін»): наприклад, в період локдауна, який збігся зі зміцненням гривні, у березні-квітні 2020 року покупець міг скористатися всілякими короткостроковими акціями і придбати квартиру в середньому на 10−15% дешевше від прайсової ціни.
При покупці квартири за 800 000 грн на старті будівництва, на момент введення об'єкта в експлуатацію при базових планових умовах зі збільшення ціни, її вартість може збільшиться в середньому до 1 120 000 грн (чистий пасивний дохід за 2 роки складе близько 320 000 грн.).
Замість висновків
Питання можливого «поїдання» інфляцією вкладених коштів потенційно доречне тільки в тому, випадку, коли власник ф'ючерсного контракту (майбутніх прав на об'єкт нерухомості), вирішить продати «свої права» на майбутню квартиру незадовго до введення об'єкта в експлуатацію.
Але через міцну прив'язку первинного ринку до курсу долара, вартість квартири може бути збільшена, як мінімум, на % інфляції.
Крім того, що відбувається процес матеріалізації активів (вкладені кошти через 2 роки стають об'єктом нерухомості), номінальна вартість активу стає значно дорожче.
На відміну від інших способів вкладення коштів, первинний ринок житла характеризується тим, що практично в будь-який момент інвестор може «вийти» з нього, реалізувавши за переуступкою свої майбутні права на квартиру, не чекаючи завершення будівництва. При цьому на момент виходу інвестор отримує вкладену суму + прибуток на момент виходу (споруджувані об'єкти дорожчають планомірно протягом усього циклу будівництва).
Коментарі - 26
Правильно про золото подмечено, что это неликвид. Про недвижимость забыли написать очень важную вещь. Есть риск недостроя (даже у самых надежных застройщиков) и можно остаться с тремя бетонными стенами без потолка. При этом тут нет фонда гарантирования вкладов…
Оказывается, ФГВФЛ гарантирует только тело вклада, не %.
Что как бы показатель «экспертности»)
С депозитов оказывается (!!!) платится НДФЛ.
Притом, что аренда бетонной конуры от НДФЛ тоже не освобождена.
Другое дело, ее немногие платят.
Про «рост» недвижимости при росте курса доллара — доставило.
Я помню, как «росла» наша недвига в 2009 м и 2014 м.
Да, есть упоминание срочных контрактов.
Но, это инструмент не для пэрэсiчного с 800 000 грн.
те, кто считает золото неликвидом — ничего в этом не смыслят.
Кроме банковских слитков, есть огромный рынок золотых монет (не инвестиционных).
Он КМБ не дасть збрехати, здають день-у-день, а все що не здали — відрікаються від об'єкту навіки, знімають банери, чистять сайт і тихо зливають на Буд-Кепітал))
Але на таких дрібницях бетонометри не продаси)
Которые хотя бы понимают принципы работы ФГВФЛ.
Феерический бред Шапрана об олигархах — явное подтверждение.