Мінфін - Курси валют України

Встановити
2 серпня 2022, 8:31 Читать на русском

Питання на $21 мільярд: на яких умовах Україна може заморозити зовнішній борг

Вже цього тижня уряд отримає від інвесторів перший фітбек на пропозицію щодо відстрочення виплат з єврооблігацій. «Мінфін» розповідає про всі розпіарені умови цієї пропозиції і ті, що залишилися в тіні, наслідки для бюджету від її реалізації та можливі подальші дії влади щодо полегшення боргового навантаження.

Свою пропозицію щодо відстрочення платежів з єврооблігацій Кабмін оформив 19 липня. Наступного дня його одноголосно підтримав бюджетний комітет парламенту, після чого умови було надано інвесторам.

«Ініціатива України доповнює оголошений намір наших міжнародних партнерів у рамках G7 та Паризького клубу кредиторів призупинити для України виплату боргу до кінця 2023 р. із можливістю продовження відстрочки ще на один рік. Однією з цілей операції з управління державним боргом України є забезпечення однакового ставлення як до офіційних, так і до комерційних кредиторів», — йдеться у коментарі Мінфіну.

У міністерстві розповідають, що напередодні офіційного звернення до власників наших євробондів промацали ґрунт та отримали «чіткі ознаки про підтримку як запиту на згоду щодо єврооблігацій, так і змін умов ВВП-варрантів» від основних власників наших паперів — Amia Capital, BlackRock, Fidelity International (FIL) та Gemsstock.

Ми зібрали відповіді на головні питання навколо майбутньої реструктуризації та з'ясували, що говорять про неї найкращі експерти країни.

Чому Україна попросила заморозити платежі

Перегляд боргової політики — логічний крок влади за нинішніх умов, коли витрати на війну зростають, а бюджетні надходження скорочуються.

Як повідомив економічний радник президента Олег Устенко Financial Times, на сьогодні дефіцит держбюджету подвоївся і сягнув $9 млрд.

«Наші непокриті потреби — близько 5 млрд доларів щомісяця», — уточнив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі одного з телеканалів.

Саме стільки, за його підрахунками, вдасться заощадити на час дії мораторію на виплати за нашими єврооблігаціями, якщо вдасться їх заморозити на 2 роки.

«Реструктуризація зараз є логічною. Коли у вас дефіцит бюджету щомісяця сягає $5 млрд, а повністю перекрити його західною допомогою не виходить, то платити за боргами «буржуям» якось не прийнято.

І тут не йдеться про негідну поведінку чи втрату довіри. Скоріше інвестори покрутили б пальцем біля скроні, якби Україна в поточній ситуації продовжила обслуговувати свої борги як ні в чому не бувало, ігноруючи дефіцит бюджету і російські ракети", — пише інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Які альтернативні варіанти мав Мінфін

Реструктуризація наших зобов'язань — один із трьох можливих варіантів, який був у розпорядженні Мінфіну.

Другий — самостійно викупити єврооблігації на просіданні, що одразу б зняло проблему обслуговування цього боргу. У 2022 році за євробондами нам належить виплатити близько $1,6 млрд (черговий період виплат — у вересні), наступного за графіком — ще $2,9 млрд.

«Офіційна підтримка України міжнародними партнерами України безпрецедентно висока, нові кредити дуже довгі та дешеві. Тому використання невеликої частини цих нових кредитів для обслуговування старих дозволило б уникнути ризиків дефолту», — каже Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.

Однак далеко не всі вважають цей варіант реалістичним.

«Наші євробонди вже впали в ціні десь до 20% від номіналу. Але, по-перше, на їхній викуп все одно немає грошей. По-друге, власники не погодяться продати папери за нинішньою ринковою ціною», — пояснює Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.

Третій варіант — оголосити дефолт повністю відмовившись від обслуговування боргів. Таке рішення спостерігачі називають найгіршим із можливих.

«Списання боргів замість їхньої відстрочки набагато сильніше шкодить кредитній репутації позичальника», — пояснює Богдан Данилишин, голова Ради НБУ.

Після того, як Україна озвучила своє прохання про заморожування платежів за євробондами, міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий рейтинг нашої країни до переддефолтного. Це навряд чи впливатиме на фінансову підтримку України міжнародними партерами. Але оголошення дефолту могло б мати такий ефект.

Саме тому, як вважають більшість фінансових аналітиків, Україна обрала «лайтовий варіант» вирішення боргової проблеми — реструктуризацію.

Що хочуть реструктуризувати

За підрахунками Олексія Блінова, начальника аналітичного відділу Альфа-Банку Україна, Мінфін пропонує відстрочити виплати за єврооблігаціями загальною вартістю $21 млрд.

«Загалом до периметру реструктуризації входить 13 випусків суверенних єврооблігацій з погашенням у 2022−2033 роках на суму 19,5 млрд. доларів, а також 2 випуски гарантованих державою єврооблігацій на 1,5 млрд. доларів (Укравтодор — 0,7 млрд. з погашенням у 2028 році та Укренерго — 0,8 млрд доларів з погашенням у 2026 році)», — уточнює він.

Реструктуризація наших ВВП-варантів є предметом окремих переговорів.

«На ринку їх залишилося на 2,6 млрд доларів за умовною номінальною вартістю. Для них запропоновано жорсткіші умови реструктуризації», — каже Олексій Блінов.

Крім цього, уряду доведеться вирішувати питання з паперами Нафогаза (три випуски з погашенням у 2022−2026 роках сумарним номіналом $1,45 млрд. доларів), за якими немає державної гарантії і які вже перебувають у стані дефолту .

Державні та гарантовані державою єврооблігації, що входять до периметру реструктуризації ($ млрд.)

Джерела: Міністерство фінансів, Альфа-Банк Україна

Що запропонували кредиторам

«Мінфін подає умови в максимально дружньому ключі, роблячи все, щоб реструктуризація вважалася дружньою», — так характеризує пропозицію щодо реструктуризації виплат за євробондами Сергій Фурса.

Основна ідея — заморозити усі виплати на 2 роки.

Згідно з пропозицією уряду:

  • терміни погашення всіх 13 серій єврооблігацій будуть продовжені на 2 роки (тобто до серпня 2024 року);
  • купонні платежі, які припадають наступні два роки, відстрочуються до завершення дії 2-річного періоду;
  • за відстроченим доходом нараховуються відсотки у розмірі відповідної договірної ставки до кінця періоду відстрочки;
  • Кабмін залишає за собою право у разі покращення економічної ситуації зупинити відстрочку та виплатити відсотки інвесторам.
  • якщо інвестори не узгодять запропоновані умови, уряд планує скористатися пільговим періодом для здійснення відповідних платежів (зазвичай 30 днів).

Крім цього, є ще одна важлива умова, яка допоможе схилити інвесторів до пропозиції Кабміну: на суму основного процентного доходу нараховуватиметься додатковий за ставками, передбаченими в умовах випуску відповідних облігацій (додатковий процентний дохід).

Зміни, які запропоновано внести до поточних умов українських ВВП-варрантів, озвучив заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк:

  • виплати у 2023 році (коли їхня сума розраховується на основі показників зростання ВВП у 2021 році), відстрочуються на 2 роки зі ставкою 7,75% у період відстрочення;
  • обмеження на виплати зменшуються з 1% до 0,5% від ВВП лише у 2025 році (коли сума виплат розраховується з урахуванням показників зростання ВВП 2023 року).
  • Україна отримає можливість викупити/скасувати папери повністю або частково за їх вартістю, яка складеться у період із серпня 2024 р. до серпня 2027 р.;
  • термін обігу ВВП-варрантів буде продовжено на 1 рік до 2041 року (отже останній звітний рік для виплат буде 2039 р).

«Для того, щоб пропозицію України була прийнято, достатньо буде згоди 2/3 власників усіх паперів разом і, як мінімум, половини кожного з випусків, за умови, що проти такої угоди буде менше чверті власників кожного випуску», — каже Олександр Паращий.

За інформацією Інтерфакс-Україна, власники ВВП-варантів мають визначитися щодо голосування до вечора 5 серпня включно, а щодо єврооблігацій — до вечора 9 серпня.

Що отримає у разі реструктуризації Україна

У разі позитивного рішення кредиторів Україна отримає лише перепочинок, але не вирішення проблеми.

«Запропонована 2-річна відстрочка означатиме відсутність до вересня 2024 року платежів на суму 5,9 млрд доларів (3 млрд доларів на погашення єврооблігацій та майже 3 млрд доларів у вигляді відсотків). А піки платежів 2024 та 2026 стануть піками 2026 та 2028 відповідно.

Тобто у такому разі у вересні 2024 року після завершення боргової паузи доведеться гасити випуск на 0,9 млрд доларів, а не більш ніж на 2,1 млрд доларів, що перенесуться на 2026 рік. Але це у разі повної згоди кредиторів із запропонованими умовами", — пояснює Олексій Блінов.

Більше того, за такий перепочинок нашій країні доведеться заплатити додатково ті самі відсотки на відсотки.

За підрахунками Олександра Паращія, нараховані відсотки збільшать суму держборгу, порівняно з нинішньою, на 3,3%.

«За моїми оцінками, виплати збільшаться на суму в межах $150−200 млн. Проте цю суму додаткових відсотків уряд пропонує не виплачувати одномоментно наприкінці терміну, а оформити у вигляді додаткових єврооблігацій, які надалі будуть погашатися одночасно з облігаціями основного боргу.

Водночас виплати кредиторам з обслуговування відстроченого боргу сумарно обмежуються сумою в $3 млрд (спільно для всіх облігацій у доларі) та 300 млн євро (для всіх облігацій у євро)", — підрахував для «Мінфіну» Богдан Данилишин.

Що буде далі

Відстрочка виплат за євробондами — перший, але не єдиний крок, який доведеться зробити уряду для вирішення боргової проблеми.

За підрахунками Тараса Котовича, співвідношення держборгу до ВВП України вже до кінця цього року може наблизитись до 100%. При цьому єврооблігації становили лише 20% від загальної суми держборгу наприкінці 2021 року, і ця частка знизиться до 15% наприкінці 2022 року.

«Реструктуризація невеликої частини держборгу не вирішує проблеми з високим борговим навантаженням України. Після завершення мораторію на виплати, коли буде більше ясності щодо стану повоєнної економіки, уряд, ймовірно, знову ініціює переговори про нові умови щодо єврооблігацій», — вважає він.

«Поки що Україна демонструє добру волю домовитися з кредиторами на адекватних умовах, очікуючи поліпшення ситуації наступного року. Під такі очікування, зокрема, Україна отримує пільгові кредити та донорську допомогу від Заходу. Якщо такі очікування не виправдаються, можливо, у майбутньому будуть запропоновані інші умови», — доповнює колегу Олександр Паращий.

Принаймні всі розуміють, що головний пріоритет зараз — виграти війну.

«Отримання відстрочки на сплату боргу спрощує це завдання. За два роки прийматимемо рішення щодо ситуації. За сприятливого перебігу подій на фронті та надійної підтримки партнерів Україна зможе знайти ресурси. Нагадаю, що зараз у світі заарештовано близько $350 млрд. офіційних зовнішніх активів країни-агресора», — резюмує Богдан Данилишин.

Автор:
Олена Дьоміна
Заступник головного редактора Олена Дьоміна
Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика

Коментарі - 12

+
+3
youknow
youknow
2 серпня 2022, 11:09
#
Все одно не радужно джля України
+
+30
AleksandrBank
AleksandrBank
2 серпня 2022, 11:17
#
1. Заморозити на 2 роки виплаті тіла і % по зовнішнім боргам.
2. Оголосити банкротом по зовнішнім боргам, при цьому і далі платити по внутрішнім, в т. ч. ОВДП. При цому варіанті допомога, як і раніше буде йти. Тому я до цього варінта схиляюсь більше, хоча він більш негативний.
+
+98
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
2 серпня 2022, 11:59
#
Александр, есть масса инструментов, не в ущерб граждан и государства, наполнения бюджета,
Только это никому не интересно, если можно« надувать щеки и грабить население».
Вот яркий пример (экономия бюджетных средств) НАЗК, каждый год 50 человек в штате получают минимум 1 ярд гривен. И при этом вчера было принято решение КМ У.
Чиновники мають подати електронну декларацію про доходи та витрати за 2021 рік через 90 днів після закінчення воєнного стану. Це передбачено ухваленим парламентом законопроєктом № 7280 про внесення змін до Закону Україні «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану.
https://sud.ua/uk/news/publication/245805-chinovniki-i-deputaty-dolzhny-podat-e-deklaratsii-ne-pozdnee-90-dney-posle-otmeny-voennogo-polozheniya-zakon
Далее, уже устал повторять — коммунальные расходы на содержание админ зданий только в Киеве около 1 ярда в год!!!
Зарплаты (а по факту вознаграждения) членов наглядовых рад гос сектора. Только «Приват» в том году «списал» около 34 миллионов гривен.
И так можно по каждой позиции касаемо бюджета.
Ну и, почему никто не собирается выводить с «тени» рынок аренды жилья? Создайте отдельный «кейс» в НК У. и вперед , по данным (риелторов) от 18 до 34% жилья в аренде!!!
И таких вопросов масса. Я понимаю что лучше гонять на рынках продавцов без кассовых аппаратов.
Почему нельзя обратно криминализировать статьи за эконом правонарушения?
+
0
Strangers
Strangers
2 серпня 2022, 17:39
#
Лучший комментарий!
+
0
dvded .
dvded .
5 серпня 2022, 11:55
#
«есть масса инструментов, не в ущерб граждан»
«почему никто не собирается выводить с „тени“ рынок аренды жилья»

аренду не граждане предоставляют?
+
0
Ave Bael
Ave Bael
5 серпня 2022, 22:55
#
Буржуям выплаты заморозить, но стучать у них над ухом ложкой по пустой миске и требовать денег на выплаты по пирамиде, в которой сидят Коломойский и кварталовцы.

А что так можно было?
+
+45
bonv
bonv
2 серпня 2022, 11:22
#
Щур бункерний розуміє тільки силу! Повне знищення рашистів. А після перемоги над рашизмом, розберемось з боргами.
«Українець — це гордість і сила, рашист — ганьба і приниження».
+
+30
bonv
bonv
2 серпня 2022, 12:08
#
Влада Бельгія заморозили близько 50,5 мільярда євро активів, які належать російським фізособам, компаніям або організаціям, що потрапили під санкції Євросоюзу після вторгнення РФ в Україну.
Про це розповів газеті De Tijd представник Міністерства фінансів Бельгії Френсіс Адінс.
Зазначимо, що востаннє Бельгія публікувала інформацію про заморожені російські активи ще в березні. Тоді вона заблокувала 3,5 мільярда євро, що майже в 15 разів менше, ніж зараз.
Бельгія, зокрема, заморозила готівку та акції, які перебувають на її території. Вони належать 1129 фізичним особам і 110 компаніям з РФ. У Мінфіні Бельгії відмовляються називати, кому належать заблоковані активи.
«Ми можемо сказати тільки те, що заморозили великі суми активів особам, які були в останніх хвилях санкцій», — розповів Адінс.
За його словами, мова йде про шостий і сьомий пакети.
+
+30
BEZE
BEZE
2 серпня 2022, 19:26
#
Солідно
+
+18
MinCrypt
MinCrypt
2 серпня 2022, 15:41
#
Який нафіг заморозити?! Треба ще $100 млрд. позичити і тоді вже зі спокійним покерфейсом йти у дефолт як Аргентина. :)
+
+42
Strangers
Strangers
2 серпня 2022, 17:35
#
Как говорил отец инфляции Яйценюк Украине все должны мильярды долларов Поэтому и сбежал
+
+15
ZZTopper
ZZTopper
3 серпня 2022, 13:57
#
Обратная связь — feedback. Не feetback…
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися