25 листопада 2021, 7:30 Читать на русском

Володимир Шаповалов: В Україні практично відсутні натуральні вина

Ім'я Володимира Шаповалова відоме лише у певних колах, а ось компанію goodwine, співвласником та директором якої він є, знає більша половина мешканців столиці.

Перший магазин goodwine, з величезним асортиментом вин за доступними цінами, відкрився у 2007 році у центрі Києва. На старті в компанію було вкладено близько $8−10 млн, переважно це кошти від продажу частини попереднього бізнесу мережі ДЦ.

Спочатку винна тема була досить ризиковою, оскільки на той момент у пиво-горілчаній країні культура винопиття практично була відсутня. Але як виявилося, нішу було обрано правильно. І з одного магазину вдалося збудувати цілий бренд.

Зараз у goodwine три магазини плюс два під торговою маркою «BadBoy». Нещодавно відкрився новий проєкт — Garage, але, за словами Шаповалова, все найцікавіше ще попереду.

Як створювався goodwine, чому вийшов за рамки мас-маркету і став популярним серед багатих клієнтів, скільки коштує зараз і хто зможе стати її співвласником, Володимир Шаповалов розповів в інтерв'ю «Мінфіну».

Про те, як виникла «винна» тема у бізнесі

В одному з інтерв'ю Дмитро Кримський (співзасновник GoodWine) розповів, що на старті вашого бізнесу взагалі не було винної теми. А яка була і як перейшли на вино?

Ми працювали у мас-маркеті побутової хімії, косметики, продуктів для дому. Нову справу з Дмитром Кримським ми замислювали як щось інше, зовсім нове, з нестандартними на той час підходами управління та ведення бізнесу. А винна тема — це справа випадку.

Як це — справа випадку?

Нам самим було цікаве вино і нам здалося, що у цьому напрямку на ринку є ніша. Ось ми й вирішили скористатися своїм шансом.

Взагалі винний бізнес досить специфічний і повільний, чи були у вас на момент старту потрібні знання?

У нашому випадку все відбувалося досить швидко. Умовно від моменту ідеї до моменту реєстрації компанії пройшло близько року, потім ще приблизно рік до відкриття магазину. Звичайно, глибоких знань у винній темі спочатку ні в кого з нас не було, тому в команду ми запросили людей із «винним» досвідом. Ми з Дмитром, зі свого боку, мали намір закривати частину з маркетингу та бізнесу.

А як виникла ідея з форматом: самі вигадали чи надихнулися прикладом?

Спочатку ідея була у тому, щоб зробити спеціалізовану мережу. Але ми зрозуміли, що, оскільки вартість напоїв в Україні завищена, дати споживачеві справедливі європейські ціни реально лише через прямий імпорт.

Було очевидно, що розвивати прямий імпорт та одночасно відкривати мережу магазинів ми не зможемо — нас фізично не вистачить. Рішення прийшло само собою: потрібно відкривати один магазин, але він має продавати багато, щоб ми могли возити різні вина. З цього моменту ми почали вивчати досвід інших, чи є десь у світі такий формат. Тож не можна сказати, що ми не дивилися на чужий досвід, але спочатку ідея сформувалася та коригувалась у нас самих.

На початку запуску свого винного проєкту ви поставили мету за перший рік вийти на виручку в $10 млн. Чому саме ця цифра і за рахунок чого в умовах підвищеної конкуренції збиралися її досягати?

Ми просто спитали себе з Дмитром: мільйон нас запалює? — Ні. — А десять? — Десять — так. Ось ми і поставили собі таку мету. І ми її досягли. Ми повністю віддавали себе справі і дуже вірили у те, чим почали займатися. Це, напевно, відчували покупці, і клієнтів ставало дедалі більше.

Читайте також: Куди інвестують бізнесмени

Як підбирали асортимент? Адже у нас попит і переваги сильно відрізнялися, принаймні 15 років тому, від культури пиття тих же європейців.

Вона і зараз дещо відрізняється. Але на старті асортимент ми формували таким чином: ми брали вина в інших імпортерів, тобто, які вже були представлені у нас на ринку, і доповнювали їх своїм власним імпортом — винами з гарним, на нашу думку, співвідношенням ціна-якість.

Ми привозили доступніші вина із загальновизнаних винних регіонів. Спочатку це були Італія, Франція, Іспанія, Чилі, Аргентина. Поступово додавалися екзотичніші. Ми, напевно, перша компанія, яка повезла безпосередньо вина з Нової Зеландії, потім з Австралії, ПАР. Наразі вже представлені вина з усіх основних виноробних регіонів світу.

Взагалі, на що робили ставку — йти на поводу у споживчих уподобань чи привчати до хорошого?

І так, і так. Ми не намагаємося бігти надто далеко попереду від ринку, але й не на 100% під нього підлаштовуємося. Все ж таки трохи задаємо тон у той напрямок, який нам подобається. Іноді йде кілька років, щоб розвинути якусь категорію. Але ми пропонуємо продукти, які віримо, які нас запалюють.

Де брали кошти на розвиток бізнесу? Чи були проблеми із залученням фінансування?

Стартовий капітал переважно склали гроші від частини продажу попереднього бізнесу. Інше питання, що ці гроші швидко закінчилися. Довелося залучити позикові. Ми звернулися до банків. Отримати кредит було непросто, але нам вдалося. Загалом у перші два роки ми інвестували в бізнес близько $8−10 млн.

Читайте також: Які банки видають населенню найдорожчі кредити

Про ставлення до боргів

Якось ви сказали, що не хочете більше позичати, хоча бізнес завжди вимагає додаткових вливань. Що зупиняє — дорожнеча, обтяження?

Не зовсім так. Мається на увазі, щоб не зловживати кредитними коштами, не вводити їх у життя як постійну практику. Ми, наприклад, ідемо таким шляхом: самі накопичуємо частину суми на відкриття чергового великого проєкту, але на піку інвестиції залучаємо кредитні гроші. Усі борги намагаємося віддати перед тим, як відкриваємо нові проєкти.

Зараз ви залучаєте запозичення?

Бюджет проєкту, який ми плануємо відкрити тут (проєкт у Тетра-Пак, у 2017 році GoodWine викупив завод, що зупинився, — ред.), — десятки мільйонів євро. Своїх грошей у нас не вистачає. Звичайно, нам потрібне зовнішнє фінансування. Ми залучаємо кредиторів, у тому числі ведемо переговори з міжнародними фінансовими організаціями.

Який був найскладніший період?

Найскладнішим був початок, так би мовити, вихід на орбіту. Ми ще не встигли відкритися, стати на ноги, як сталася криза 2008 р. Було дуже важко.

Тоді посипалося багато імпортерів, а ви вистояли. Як у вас це вийшло?

Допомогло декілька речей. По-перше, на відміну від інших компаній, ми не мали кредитної історії. Ми, як нові, ще нікому не відомі гравці ринку, були змушені купувати вина переважно за передоплатою. З одного боку, це було важко. Але з іншого, коли різко знецінилася гривня, ми не втратили на курсових різницях.

По-друге, ми не мали дебіторської заборгованості. Ми собі просто не могли це дозволити, оскільки самі працювали за передоплатою. А в інших же імпортерів була велика дебіторка. І якщо їм мали повернути гривню, то вони розраховувалися за товар у валюті. При цьому сильно попадали на курсових різницях.

У нас же вийшов вигідний розклад: ніхто не винен нам, нікому не винні ми, і у нас в наявності є товар. Це нам дуже допомогло. Власне, із кризи ми вийшли вже в іншій ролі, іншим імпортером, із сильнішими позиціями на ринку.

Про заздрість конкурентів та 10-річне очікування вина конкретної марки

Тоді ви вирішили змінити концепцію і змістити акцент на ширший і дорожчий асортимент?

Спочатку ми цілилися в мас-маркет, але коли вийшли на ринок, нас потягнуло в дорожчий сегмент. Ми не хотіли себе позиціонувати як luxury-бутік, але й конкурувати із рядовим супермаркетом теж не було бажання. Тому ми обрізали все найдешевше, тобто відмовилися від жорсткого мас-маркету.

Наприклад, горілку продавали не дешевше за $10, у вині також були свої обмеження. Далі ринок нас підхопив і поніс у бік нішевих вин, в яких ми стаємо все сильнішими.

Конкуренти із заздрістю кажуть, що у вас найбільший середній чек в українському рітейлі. Це тому, що все ж таки ставку робите на багатих клієнтів?

До конкуренції ставлюся дуже філософськи. Вважаю, що кожен із нас на чомусь спеціалізується і кожен має свої сильні сторони. Всі разом ми розширюємо ринок та даємо більше вибору споживачеві. Це круто.

Щодо чека, справді він у нас великий. Інше питання — чому? Справа в тому, що ми орієнтовані на немережеві речі. Ми маємо багато унікальних продуктів, яких немає практично ніде, тим паче у мережевих магазинах.

Наприклад, дика риба із різних океанів. Для українського ринку це досить дорогий продукт, тим паче, якщо ви захочете його привезти свіжим, охолодженим. І коштує він недешево не тому, що це такий маркетинговий хід, а з об'єктивних причин. Багато покупців на нього не знайдеться, тому в мас-маркеті він незатребуваний. Але є певний відсоток людей, котрі, незважаючи на високі цінники, готові купувати дику рибу. Ось ми їм пропонуємо цей продукт.

Яка, в принципі, ваша концепція, що таке goodwine?

Насамперед якість. Якщо говорити про продукти — це продукти, які ми, будучи фахівцями в цьому бізнесі, ставимо собі на стіл. Ми їх знаходимо, купуємо для своїх сімей та пропонуємо нашим клієнтам. Ми дуже вимогливі до якості, і тут ми не маємо компромісів. Щоб працювати з нами, деяким виробникам доводиться розробляти лінійки продуктів спеціально для goodwine .

У нас неможливо купити місце на полиці. У наших взаєминах із виробником, особливо закордонним, ми виступаємо в ролі тих, хто просить. Зазвичай, наші виробники настільки затребувані, що ми стоїмо по декілька років у черзі, перш ніж вони потраплять до нас на полиці. Наприклад, є вино, на яке ми очікуємо майже 10 років.

Про локдаун і «карантинне» споживання

Статистика каже, що в локдауні сильно зросло споживання спиртних напоїв, і вина в тому числі. Ваш бізнес відчув цей тренд?

У локдаун наша роздрібна мережа рвонула, але бітубішна частина, яка відповідає за співпрацю з ресторанами, дуже сильно просіла. У рази зросли онлайн-продажі. Ми маємо напрямок «Особистий помічник», який займається доставкою продуктів. Так ось там був такий приріст, з яким ми важко справлялися.

Загалом, у грошах ми виросли, у натуральному вираженні (в одиницях продукції, — ред.) — ні. Що цікаво, зросла середня вартість пляшки. Таке враження, що наші покупці, сидячи вдома, дозволили собі підняти планку за одиницю.

Як п'ють українці та власники goodwine

А взагалі, як за десятиліття змінилися алкогольні уподобання українців. Що можете відзначити?

За 15 років, які ми вже працюємо на ринку, культура винопиття зробила величезний крок уперед. Ми у цьому плані вже практично європейська країна. Раніше в будь-яких закладах пили переважно горілку, вино було долею одиниць, бо воно було або дуже дорогим, або не дуже смачним. Сьогодні, зайшовши ввечері до ресторану, практично на кожному столику ви побачите келихи з вином.

А ви особисто якому вину віддаєте перевагу? Чи є серед них українські?

Вже декілька років п'ю лише natural wine. В Україні вони практично відсутні. У нас виробляється лише декілька тисяч пляшок цього вина. Така мізерна кількість, що воно як клас практично відсутнє.

Якщо говорити про українське виноробство загалом, чи є у нього майбутнє?

Виноробство — дуже непростий бізнес. Лоза дає нормальний урожай лише на 5-ий рік. У нас за такий період вже заведено, щоб бізнес себе окупив, а тут він тільки починає заробляти. У тій же Італії, де виноградники були споконвіку і переходили у спадок, простіше в цій частині. Українське ж виноробство не у виграшній ситуації, йому важко конкурувати, але воно розвивається та точно знайде свою нішу.

Про нові проєкти

Чи є куди розвиватися, скільки потенційно goodwine ще можна відкрити?

Надалі в Києві ми бачимо лише один goodwine. Можливо, згодом ми захочемо відкритися ще в якомусь місті. А ось інші проєкти ми, звісно, плануємо запускати.

Про які проєкти ви кажете?

Зокрема про місце, де ми зараз перебуваємо. Це територія заводу Тетра-Пак. Буквально нещодавно, у жовтні, ми відкрили тут Garage. Це проєкт, який об'єднав пекарню Bakehouse, кав'ярню Yellow Place, винний магазин та бар Sabotage Wine та fine-dining ресторан Mirali.

Але Garage — це маленька прелюдія до основного проєкту, який відкриється через 4 роки. Тут буде новий корпус, новий об'єкт в унікальному форматі, якого ми ще не бачили ніде у світі. Наша мрія — зробити його візитною карткою для столиці та місцем must see для гостей міста.
Ми дійшли того рівня, коли нам подобається відкривати унікальні формати. Нас це драйвує, і в нас це виходить.

Розкажете детальніше?

Наразі йде обговорення архітектури, різних деталей, перш ніж остаточно визначитися з проєктом. Це поки що все, що я можу розповісти.

Читайте також: Куди вкласти вільні $3−5 тис: основні інструменти та ризики

Чому 13 партнерів для goodwine — не межа

Як розподілено функції між власниками бізнесу? Запустили програму партнерства? Як вона працює?

В нас все розподілено, але не формалізовано. Ми повністю довіряємо одне одному. До того ж у нас стає все більше партнерів. Починали ми вдвох, сьогодні нас уже 13, а буде ще більше.

Скільки?

Ми спочатку планували створити бізнес без вертикального управління, в якому культивуватиметься підприємницька культура серед співробітників. Тобто ми плануємо, що кожен співробітник стане акціонером компанії. Принаймні, кожен матиме таку можливість. І ми цей план уже реалізували, якби не проблема, як це організувати з юридичного боку. Поки що ми шукаємо шляхи.

Скільки отримують співробітники goodwine

У перший рік ви ставили за мету $10 млн, які цілі щодо виручки зараз?

Зараз у нас нестандартні цілі, вони не зовсім вимірюються обігом. Одна з них — мінімальний дохід працівників. Тобто планка, нижче за яку співробітник не може мати дохід після проходження випробувального терміну. На сьогодні це 22 тис. грн на руки. Якщо брати з усіма податками, то, щоб виплатити таку зарплату, компанія має витратити близько 35 тис. грн. Середній дохід компанії у нас 64 тис. грн із податками.

Ви не боїтеся озвучувати цифри, це означає, що вся зарплата у вас біла?

Так, у нас 700 працівників та повністю всю зарплату ми платимо офіційно. Вважаю, що боятися — це взагалі неправильно. Тому що таким чином ти притягуєш у своє життя негатив. Краще витрачати свою енергію на щось правильне, добре, на творення.

Також читайте: Ринок праці в Україні. Для кого є робота на хорошу зарплату

Про стосунки з контролерами

А що притягло у ваше життя силовиків у 2014 році? Тоді у goodwine була галаслива історія з СБУ. Вони прийшли з обшуком, ви влаштували ледве не перфоманс — вивісили банер на фасаді магазину, що краще закриєтесь, ніж платитимете хабарі.

Не можу це довести, але мені здається, що ті, хто ініціював це, не керувалися інтересами держави. Добре, що все швидко скінчилося. Вранці ми повісили банер із цією фразою, а вже ввечері після робочого дня мене запросили до СБУ на розмову. Закінчилося все джентльменською угодою з СБУ, що ми знімаємо вивіску і нас припиняють пресувати.

Чи продовжуєте дотримуватись правил із банера чи віддаєте перевагу зараз вирішенню всіх питань по-тихому?

Дуже хотілося б дотримуватись цього правила й надалі. Але краще, щоб не виникало таких ситуацій, коли доведеться обирати. Адже, що більше в тебе є, то більше воно тебе зобов'язує. У нас зараз велика компанія, і ми відчуваємо відповідальність за кожного із співробітників, за їх та свої сім'ї.

Взагалі, наскільки велика увага до вас із боку контролерів? Адже вони люблять акцизну тему.

Як я сказав, у нас у штаті 700 людей. Минулого року ми заплатили понад 800 млн. грн податків. Тобто на нас гріх скаржитися державі. І, справді, це розуміють чиновники. До того ж ми працюємо суворо в рамках законодавства. Тому і ставлення відповідне.

Скільки коштує goodwine

Скільки коштує ваша компанія зараз?

Компанія коштує стільки, скільки за неї готові заплатити. Ми ж не плануємо її продавати. Номінально-розрахункову вартість можна зрозуміти, якщо переглянути фінансовий звіт, аудований Делойтом, який доступний на нашому сайті.

А за скільки готові були б її продати?

Не продали б, навіть якщо б нам давали в рази більше за реальну вартість. Ми собі чітко сказали, що компанію не продаємо. Ми будуємо компанію мрії та бажаємо, щоб вона належала співробітникам, людям, які вкладають в неї частинку себе.

Автор:
Ірина Рибніцька
Журналіст Ірина Рибніцька
Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки

Коментарі - 14

+
+46
BlackDog36
BlackDog36
25 листопада 2021, 9:17
#
Гудвайн досі не має україномовної версії онлайн-магазину.
Взагалі, не дуже розумію, хто там що і чому купує. Але ж — купують! :)
+
0
MaxIvanov
MaxIvanov
29 листопада 2021, 0:29
#
Певно ви не цікавитесь вином. Поміж тим, наш північний сусід про такий асортимент й ціни лише мріє
+
0
KValera
KValera
25 листопада 2021, 9:36
#
Открыл сайт goodwine выбрал вина Черногории
красное вино Vranac — 238 грн
открываю сайт розетка
красное вино Vranac — 169 грн
как в анекдоте: по 2 купил, по 4 продал, на эти 2% и живу
+
+15
MaxTirpiz
MaxTirpiz
25 листопада 2021, 11:33
#
Вероятность что у Гудвайна оригинальная продукция — процентов 100.
А на Розетке может сидеть ноу-нейм продавец, за которого сама Розетка никакой отвественности не несет.
+
0
BlackDog36
BlackDog36
25 листопада 2021, 14:11
#
Гадаю, постачальник в обох випадках — той самий. Просто рівень націнки у Розетки і Гудвайна трохи різний.
+
0
MaxIvanov
MaxIvanov
29 листопада 2021, 0:26
#
По секрету: уровень наценки на вино в Розетке значительно выше чем в Гудвайн. Но, это если не брать во внимание супер-масс маркет. Если говорить о самом массовом и попсовом вине, оно действительно нередко дешевле в Розетке. Если что-то чуть менее массовое, то в розетке представлены в основном, извините, отбросы виноделия, по 2−3 завышеной цене. Правда, с недавних пор через розетку продяет и Сильпо, у них цены и выбор неплохой, но его лучше покупать напрямую в сети Сильпо.
+
+1
Conclusion
Conclusion
29 листопада 2021, 1:26
#
В Фоззи, алкашку лучше там — постоянно на что-то есть приятные предложения.
+
0
KValera
KValera
25 листопада 2021, 16:44
#
На розетке был выбран продавец розетка. и данное вино покупал как в Черногории так и тут в розетке. оригинальная продукция.
+
+15
Danconia
Danconia
25 листопада 2021, 11:55
#
Ну они ж типа в белую работают, а розетка там контрабасиком приторговывают шустрые друзья таможенников
+
0
vikchernij
vikchernij
27 листопада 2021, 21:34
#
Зазвичай різниця в ціні між гудвайном і спеціалізованими конкурентами — 20−30 грн. Причому не росте лінійно з ростом ціни. Виглядає, що в Розетки якась власна історія.
+
0
MaxIvanov
MaxIvanov
29 листопада 2021, 0:19
#
Vranac не профильная продукция Гудвайн.
Ассортимент и цены на вино в розетке значительно уступают гудвайну. По отдельным позициям, конечно же, бывают исключения.
+
0
bonv
bonv
25 листопада 2021, 11:22
#
На карантині пити менше не стали:))) А навпаки більше. Прибутковий бізнес і хороша націнка:)))
+
0
bonv
bonv
25 листопада 2021, 11:24
#
Компанія коштує стільки, скільки за неї готові заплатити. Ми ж не плануємо її продавати. Тому безцінна:))
+
+16
Abramon
Abramon
25 листопада 2021, 13:19
#
Одним словом «бізнес пішов». Окрема повага за сплату податків та з/п без конвертів.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися