Українці масово «проїдають» свої заощадження: чому для держави це погано

Що відбувається на ринку праці

Середня номінальна заробітна плата штатних працівників в Україні у вересні зросла на 1,7% — до 14,2 тис. грн. За січень-вересень 2021 р. середня заробітна плата в Україні становила 13,6 тис. грн, що на 21,5% вище, ніж за відповідний період минулого року.

Найвищий рівень заробітних плат традиційно характеризує сфери авіаційного транспорту, інформації та телекомунікацій, а також фінансової та страхової діяльності. Водночас найнижчий рівень оплати праці спостерігається у поштовій та кур'єрській діяльності, у сферах тимчасового розміщення та харчування, а також — у сфері охорони здоров’я.

При цьому середньооблікова чисельність штатних працівників скорочується 4 місяць поспіль та у вересні становила 7 074 тис. осіб, тоді як чисельність населення працездатного віку в Україні становить 16 646 тис. осіб.

Майже триразова різниця в оплаті праці у різних сферах діяльності та значна відмінність між кількістю працездатного та зайнятого населення, на мою думку, свідчить про необхідність посилення уваги держави до диспропорцій в оплаті праці між секторами та розроблення системи заходів для виведення заробітної плати з тіні.

Заборгованість із заробітної плати, яка скоротилася у червні 2021 року зусиллями Уряду, відновила своє зростання: за результатами вересня її рівень перевищив 4 млрд. грн, що є близьким до історичного максимуму (на рівні із груднем 2020 р.). Понад як ¾ цієї заборгованості сформовано у промисловості. Високий рівень заборгованості із виплати заробітної плати також спостерігається у сферах наукової та технічної діяльності та у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги.

Разом з тим, реальна заробітна плата (без урахування податків та скоригована на інфляцію) у вересні зросла на 0,5%, порівняно із серпнем, та на 6,9%, порівняно із вереснем 2020 року. Така її динаміка свідчить про поступове уповільнення зростання реальної заробітної плати (найбільші темпи її зростання спостерігалися у квітні 2021 р. — майже 20% у річному вимірі), а отже, і її впливу на інфляційні процеси в Україні.

Варто відзначити, що згідно із вибірковим обстеженням витрат домогосподарств, проведеним Держстатом у II кварталі 2021 року, понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, у тому числі понад 50% — на споживання продовольчих товарів.

При цьому на придбання активів чи заощадження (акції, нерухомість, банківські вклади) спрямовується менше 5% сукупних витрат домогосподарств. Це свідчить про низький рівень доходів громадян, що обмежує їх можливості створювати заощадження, які, в свою чергу, можуть виступити джерелом ресурсів для інвестиційного розвитку України.

Читайте також: Середня зарплата до кінця року може сягнути 14 500 грн — Шмигаль

Великі інвестиції у велике будівництво

Водночас саме інвестиції з боку держави на сьогодні стимулюють виробничу активність в країні.

Так, виробництво будівельної продукції у вересні 2021 року збільшилося на 1,6%, порівняно із серпнем (сезонно скориговано), та на 10,1%, порівняно із вереснем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів).

Основний внесок у збільшення виробництва будівельної продукції здійснило будівництво інженерних споруд (+9,6% за місяць, +18,0% за рік), частка якого у загальному обсязі виробленої будівельної продукції досягла 57,3%. Зокрема, реалізація державного проекту «Велике будівництво» сприяла збільшенню обсягів будівництва транспортної інфраструктури, частка якого становить майже третину від загального обсягу будівництва у січні-вересні 2021 року.

Водночас вартість будівництва також суттєво зросла. Зокрема, індекс цін у будівництві у вересні 2021 року зріс на 0,3% до попереднього місяця та на 17,9% до відповідного місяця минулого року. Зокрема, вартість будівництва транспортних споруд збільшилася за місяць на 1,7%, за рік — на 28,2%.

Саме збільшення закупівельних цін та вартості послуг підрядників обумовило найбільшу стриманість підприємств у сфері будівництва в оцінці перспектив своєї діяльності згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у жовтні 2021 року.

Значення відповідного секторального індексу ділових очікувань у жовтні знизилося до 50,2 пунктів (з 51,6 у вересні), що є близьким до рівноважного значення. Загалом, оцінка підприємствами України перспектив ділової активності у жовтні виявилася більш песимістичною, порівняно з вереснем (51,4 та 53,1 пункти відповідно).

Факторами, які визначали погіршення бізнесом оцінок перспектив власної ділової активності були зростання цін на нафту та газ, уповільнення зростання світової економіки через зростання захворюваності та посилення карантинних заходів.

Читайте також: Бізнес погіршив очікування. Як змінилися ділові настрої (опитування)

Автор:

Завідувач кафедри у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Данилишин Богдан