Головний міф про золото: чому воно не рятує від інфляції та нестабільного ринку

Незнання — сила

Трейдери мають вираз, який показує, наскільки непередбачуваними можуть бути фінансові ринки: «краще нічого не знати». Іноді неможливо вгадати, як поводитимуть себе фондові та фінансові ринки. Аналітики передбачали, що американські акції впадуть, якщо Дональд Трамп переможе на виборах у 2016 році, а вони злетіли.

Компанії, доходи яких перевищують очікування, іноді стикаються з падінням акцій. Трейдер повинен отримати деяку перевагу, маючи уявлення про майбутнє, і здебільшого так і буває. Але не завжди.

Наприклад, на початку 2021 року було відомо, що інфляція почне стрімко зростати через активне друкування грошей центральними банками та величезні бюджетні стимули.

Крім того, могло бути зрозумілим, що інфляція посилиться через конфлікт у Європі. З огляду на цю інформацію, можливо, варто було витратити всі заощадження на один актив: дорогоцінний метал, який як прикрасу використовують багатії у країнах, де інфляція є споконвічною проблемою.

Тоді краще нічого не знати. За останні два роки вартість золота майже не змінилася. 1 січня 2021 року унція коштувала трохи менше $1 900. Сьогодні вона досягла $1 960. Можна було б отримати гарний дохід у 3%.

У чому ж справа? Важко визначити справедливу ціну золота. На думку золотих жуків, золото зберігає вартість завдяки своїй історичній ролі як актива, що забезпечує гроші, використанню в ювелірних виробах, необмеженому запасу та фізичній міцності. На перший погляд, це здається дивним: на відміну від акцій та облігацій, золото не генерує жодних грошових потоків і не приносить дивідендів.

Проте, відсутність доходів також є ключем до розуміння низької дохідності металу останніми роками. Оскільки золото не генерує грошових потоків, його ціна, зазвичай, обернено пропорційна реальним відсотковим ставкам, коли безпечна, реальна дохідність, подібно до дохідності казначейських облігацій, зростає, активи, які не генерують грошових потоків, стають менш привабливими.

Попри ажіотаж, спричинений зростанням інфляції, підвищення відсоткових ставок стало ще примітнішою подією. У результаті, навіть коли інфляція різко зросла, довгострокові очікування, на диво, залишалися незмінними. Дохідність десятирічних казначейських облігацій за вирахуванням показника інфляційних очікувань збільшилася до 1,4%, порівнюючи з приблизно -0,25% на початку 2021 року.

Небезпечна звичка

У 2021 році дослідники з Федерального резервного банку Чикаго проаналізували основні фактори, які впливають на вартість золота з 1971 року, коли Америка відмовилася від золотого стандарту — системи, за якої долари можна було конвертувати в золото за фіксованою ціною.

Вони виділили три категорії: золото, як захист від інфляції, золото, як засіб хеджування від економічної катастрофи, і золото, як відображення відсоткових ставок. Потім вони оцінили вартість золота, залежно від зміни інфляційних очікувань, відношення до економічного зростання та реальних відсоткових ставок, використовуючи щорічні, квартальні та щоденні дані.

Результати показують, що всі ці фактори справді впливають на золото. Схоже, метал забезпечує хеджування від інфляції та зростання цін за несприятливих економічних обставин. Але найпереконливішими виявилися докази впливу вищих реальних відсоткових ставок. Негативний ефект є очевидним, незалежно від частоти отримання даних.

Можливо, інфляція була найочевиднішим чинником зростання цін на золото у 1970-х, 1980-х та 1990-х роках, але, як зазначили дослідники, починаючи з 2001 року стали домінувати довгострокові реальні відсоткові ставки та переконання щодо економічного зростання. Зважаючи на все, характер зміни цін на золото з 2021 року підтверджує їх висновки: інфляція має значення, але найбільшу роль відіграють реальні відсоткові ставки.

Відповідно, золото може використовуватися як засіб хеджування від інфляції, проте, інфляція — не єдина важлива змінна. Метал зростатиме у періоди інфляції, якщо центральні банки не діятимуть, а реальні ставки впадуть, або якщо інвестори втратять віру у здатність політиків повернути ситуацію під контроль. Поки що протягом цього інфляційного циклу не відбулося ні одного, ні іншого.

Читайте також: Стало відомо, куди центробанки переховують золото

Недостатні знання про майбутнє можуть бути пов'язані з ризиками. Науково-фантастичний роман Джона Б'юкена The Gap in the Curtain, який був опублікований у 1932 році, розповідає про п'ятьох людей, яких вчений обрав для участі в експерименті, який дозволяв зазирнути в майбутнє на рік уперед. Двоє з них бачать власні некрологи.

За словами Х'ю Хендрі, інвестора шотландського гедж-фонду, це «найкраща книга про інвестиції з будь-коли написаних», оскільки вона спонукає читачів не лише намагатися уявити майбутнє, а й замислюватися про те, що саме призводить до певних подій. Судячи з недавніх, здавалося б, незбагненних коливань цін на золото, безпідставна спроба зазирнути у майбутнє — небезпечна звичка.