Збираємо портфель поза США: варіанти для консервативних і ризикових інвестицій

Переоцінка

Перша хвиля переоцінки з несподіваного боку. У січні 2025 року поява DeepSeek — дешевої китайської моделі штучного інтелекту — зненацька поставила під сумнів беззаперечне домінування США у сфері ШІ, підірвавши одну з ключових підстав для преміальної оцінки американських технологічних гігантів.

Однак справжній каталізатор зʼявився у квітні 2025 року. Після оголошення адміністрацією Трампа масштабних імпортних мит у «День звільнення» (Liberation Day), S&P 500 лише за три торгові дні втратив понад 10% — це четвертий найгірший триденний обвал за останні 75 років.

Від лютневого піку до мінімуму падіння склало 12%. Долар за цей же період ослаб на 6%, а прибутковість 30-річних казначейських облігацій продемонструвала найбільше триденне зростання з 1982 року. Саме тоді зʼявився термін «Sell America» — ситуація, за якої інвестори одночасно виходять з американських акцій, облігацій і долара.

Системні причини відходу від США

Фактори, що прискорили цей відхід від американських активів, виявилися системними, а не конʼюнктурним:

Перегрітість оцінок. Американські акції стали складати близько 70% індексу MSCI All World — порівняно з приблизно 50% десять років тому. Така концентрація поставила глобальних інвесторів у надмірну залежність від Wall Street, особливо на фоні оцінок, що досягли екстремальних рівнів. На піку 2025 року S&P 500 торгувався майже за 38 річних прибутків — рівень, що залишив вкрай мало простору для помилки.

Торговельна війна та тарифний шок. Прагнення адміністрації Трампа змінити міжнародну торговельну систему призвело до зменшення припливу капіталу в американські активи. Навіть часткове відкочування ряду рішень (що отримало іронічну назву TACO — Trump Always Chickens Out) не відновило довіри до передбачуваності американської економічної політики.

Підрив інституційної довіри. Атаки на незалежність Федеральної резервної системи у поєднанні з поновленими загрозами торговельної війни з Європою підірвали ринки, які звикли до передбачуваності регуляторної політики. Інвестори почали закладати в ціну американських активів «інституційну премію за ризик», подібну до тієї, що характерна для волатильних ринків, що розвиваються.

Ослаблення долара. Падіння долара суттєво змістило баланс: за минулий рік індекс Stoxx 600 у доларовому вираженні виріс майже на 30% — приблизно вдвічі більше, ніж S&P 500. Ця валютна складова стала вагомим аргументом на користь міжнародної диверсифікації.

Зміна позиціонування інституційних інвесторів. Дані BofA Global Fund Manager Survey продемонстрували масштаб розвороту сентименту. Вже у березні 2025 року відбулася найбільша ротація коштів з американських акцій до європейських з моменту початку ведення статистики у 1999 році. Частка американських акцій у портфелях глобальних фондів знизилась на 40 відсоткових пунктів лише за один місяць — безпрецедентний показник за всю історію спостережень. До травня більшість керуючих активно скорочувала позиції у США, а у червні фонди тримали найменше доларів за 20 років. До серпня 91% опитаних керуючих вважали американський ринок переоціненим — абсолютний рекорд за всю історію опитування.

Результат виявився показовим: у 2025 році, вперше за тривалий час, міжнародні акції відчутно обігнали американські. Золото зросло майже на 70%, а срібло більш ніж подвоїлося. Ці тенденції продовжилися і у 2026 році. Окремі регіональні фонди та компанії поза США забезпечили дохідність, що кратно перевищила результати S&P 500.

Геополітика як новий фактор волатильності

Корективи внесла и геополітика. 28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військові операції проти Ірану, що спровокувало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших енергетичних вузлів світу. Ціни на нафту Brent злетіли вище $100 за барель — найвищий рівень з 2022 року. Разом із цим впали котирування акцій по всьому світу, включно з тими фондами, що ще нещодавно демонстрували надприбутки. Глобальні ринки втратили близько 10% за березень, а їхня капіталізація скоротилася на $11,5 трильйона.

Однак саме ця ситуація відкриває рідкісне вікно можливостей. Активи, що пройшли переоцінку внаслідок тимчасового геополітичного шоку, рідко надовго залишаються на знижених рівнях — особливо якщо їхні фундаментальні характеристики не зазнали структурних змін. Як тільки ситуація в Ормузькій протоці нормалізується й активні бойові дії на Близькому Сході припиняться, ринки, що наразі торгуються з дисконтом, мають усі передумови для відновлення.

У поточних умовах ринок дедалі частіше змушує інвестора обирати між двома крайнощами: або залишатися в «безпечних» активах і втрачати потенційну дохідність, або намагатися вгадати одну ідею з максимальним потенціалом. Особливо це актуально зараз, коли геополітика впливає не лише на нафту, а й на валютні ринки, інфляцію, корпоративні прибутки та загальний апетит до ризику.

Підхід «ядро + сателіти»

Саме в такі періоди прості, але структуровані підходи працюють краще за складні стратегії. Один із них — це розділення портфеля на «ядро» та «сателіти». Цей підхід дозволяє одночасно розв'язати дві задачі — отримати експозицію до загального відновлення ринків і не втратити можливість заробити більше там, де ринок тимчасово «перебільшив негатив».

Ядро — це широка позиція на ринки за межами США, без концентрації в одному регіоні чи секторі. Воно знижує залежність від окремих подій, регіонів і помилок у прогнозах. Інвестор не намагається вгадати, чи швидше відновиться Європа, чи Японія — він охоплює весь сегмент ex-US і дозволяє спрацювати «невидимій руці ринку».

Друга складова — сателіти. Якщо ядро — це про стабільність і широту, то сателіти — це про можливість отримати додаткову дохідність за рахунок точкових ідей. Це про конкретні регіони, які постраждали сильніше за інших і можуть продемонструвати більш різкий відскок.

Логіка тут відрізняється. Ми шукаємо не просто ринки, що впали, а ті, де негатив міг бути перебільшений. Наприклад, країни, які суттєво залежать від імпорту енергії, закономірно отримують сильніший удар під час зростання цін на нафту та газ. Проте коли цей фактор слабшає, саме вони часто відновлюються швидше. Те саме стосується ринків, які страждали через валютні коливання або загальний «risk-off» на глобальних ринках.

Сателіти завжди повʼязані з вищою волатильністю. Вони можуть забезпечити кращу дохідність, але й рівень ризику тут вищий. Саме тому їхня частка в портфелі має бути обмеженою.

Практична реалізація ядра: глобальний ex-US

Одним із найкращих варіантів для формування ядра є iShares Core MSCI Total International Stock ETF. Це фактично «весь світ без США» в одному інструменті: понад 4000 компаній, різні регіони та сектори, без концентрації на одній країні.

І це принципово важливо — тут немає ставки на Європу чи Азію окремо. Це ставка на сам факт того, що після стабілізації енергетики, логістики та валют глобальний капітал знову почне зміщуватися за межі американського ринку. З точки зору метрик це також виглядає привабливо: комісія — лише 0,07%, що є майже мінімальним рівнем для такої диверсифікації, мультиплікатор P/E станом на березень — близько 17,5 (нижче, ніж у США), дивідендна дохідність — близько 3,2%.

Альтернатива для інвесторів з ЄС: UCITS-рішення

Якщо інвестор має громадянство ЄС і обмежений UCITS-форматом, логіка залишається тією ж — змінюється лише інструмент. Прямий аналог — iShares MSCI World ex-USA UCITS ETF. Це той самий підхід, той самий бенчмарк (MSCI World ex USA) і та сама ідея — широкий доступ до developed markets без США. Комісія трохи вища — близько 0,15%, але це стандартна практика для UCITS ETF.

Ключове, що варто розуміти: це не «альтернатива США» і не спроба довести, що американський ринок слабкий. Йдеться про баланс.

Після формування ядра портфеля логічно переходити до сателітів. Сателіти — це використання перекосів, які виникають у кризові періоди. Ключова ідея проста: ринок у стресових умовах часто «карає» не лише слабкі активи, а й ті, що потрапили під вплив зовнішніх факторів. Саме такі ситуації формують найкращі точки входу.

Сателіти на практиці: де шукати можливості

Перший і найбільш логічний сателіт — Європа. У березні європейські ринки знизилися приблизно на 7−8%. Основний тиск сформувався ззовні — передусім через енергетичний фактор. Зростання цін на газ, ризики постачання та очікування уповільнення економіки швидко заклалися в ціни активів. Саме тому Європа виглядає як одна з найчистіших ставок на нормалізацію.

Для реалізації цієї ідеї підходять iShares Core MSCI Europe ETF або iShares Core MSCI Europe UCITS ETF. Це понад тисяча компаній, належна диверсифікація та водночас відносно помірні оцінки: P/E близько 16,9 і дивідендна дохідність на рівні 2,7%. Таким чином, інвестор отримує не лише так званий «recovery trade», а й ринок, який і без того виглядає дешевшим за США.

Японія — більш складний, але потенційно цікавий кейс. Японія зазнала удару одразу з двох напрямів: зростання цін на нафту, що характерно для більшості імпортерів, і слабка єна, яка створює додатковий тиск і підсилює страхи інвесторів.

У результаті індекс Nikkei знизився приблизно на 11%. Це свідчить радше про реакцію на макрофактори. Саме тому Японія виглядає як класичний приклад ринку, який може бути «перепроданий» у стані паніки. Реалізувати цю ідею можна через iShares MSCI Japan ETF або UCITS-варіант iShares Core MSCI Japan IMI UCITS ETF. Тут спостерігається дещо вища комісія та вищий мультиплікатор — P/E близько 19,5 проте дивідендна дохідність сягає майже 4%.

Будь-яка стабілізація на ринку нафти або валютному ринку може досить швидко змінити настрій щодо японський акцій. Історично Японія часто виглядає слабко на піку страху, але саме це створює потенціал для швидкого відновлення після зниження тиску.

Третій сателіт — це варіант для інвесторів, готових до підвищеної волатильності. Південна Корея продемонструвала найсильніше падіння — близько 20% від лютневого піку стало одним із найгірших результатів за останні роки.

Наразі корейський ринок торгується приблизно на 14% нижче свого середнього P/E за останні пʼять років, тобто значна частина негативу вже врахована в цінах. Доступ до цієї ідеї забезпечує iShares MSCI South Korea ETF. Формально мультиплікатор P/E збалансовано — близько 17,7, однак ключовим параметром залишається висока волатильність. Саме тому Корея — це не базовий інструмент і не універсальне рішення, а типовий сателіт.

Баланс як нова стратегія інвестора

Водночас важливо чітко окреслити головний ризик. Вся ця стратегія базується на припущенні, що конфлікт буде поступово згасати або принаймні стабілізується. Саме в такому сценарії знижується вплив нафтового фактору, послаблюється інфляційний тиск, і капітал починає повертатися в ринки за межами США. Якщо ж цього не відбудеться — або долар залишатиметься сильним незалежно від динаміки нафти — ці ринки можуть перебувати під тиском довше, ніж очікується. Це не є підставою для відмови від ідеї, але є аргументом проти надмірної концентрації.

На практиці все зводиться до вибору структури портфеля відповідно до ризик-профілю:

• консервативний підхід — ядро у вигляді широкого ex-US (IXUS, XUSE або аналоги) у поєднанні з Європою (IEUR, IMEU), що забезпечує диверсифікацію і помірну ставку на нормалізацію енергетики,
• збалансований — до цього додається Японія (EWJ, SJPA) як більш чутливий до макрофакторів сегмент із потенціалом швидшого відновлення,
• агресивний підхід — включення ETF на Корею або emerging markets (без Китаю) — EWY, EMXC. Це сегменти з підвищеною волатильністю, але саме вони часто забезпечують найшвидший і найсильніший відскок у разі покращення ринкових настроїв.

Водночас не існує «правильного набору ETF» — є певний сценарій. І вже під нього інвестор обирає інструменти з урахуванням власного ризик-профілю, резидентства та валюти інвестування.

Суть ідеї не в очікуванні різкого позитивного сценарію. Йдеться про поступове зникнення премії за ризик, зниження інфляційного тиску та стабілізацію валют — тоді капітал починає шукати альтернативи поза перегрітими сегментами.

Ринки за межами США сьогодні виглядають значно цікавіше, ніж ще кілька місяців тому. Причина в тому, що значна частина негативу вже врахована в цінах, що формує неочевидну, але логічну точку входу для інвестора, який мислить на перспективу.