Акції Приватбанку та Укрпошти: коли їх виведуть на біржу та чи варто їх додати до портфелю

Для розвитку фондового ринку потрібні не тільки ОВДП, а й інші фінансові інструменти, зокрема, акції компаній, переконаний очільник НКЦПФР, який хоче їх побачити в Україні до завершення своєї каденції на посаді (лютий 2027 р.).

«Найімовірніше, це може бути навіть не IPO, а SPO (вторинне публічне розміщення). Треба взяти когось, чиєму бізнесу вже довіряє широкий загал», — вважає Магомедов.

Як приклади державних компаній, які могли б вийти на фондовий ринок, він називає Укрпошту, Укрзалізницю та найбільші банки.

«У нас із Ігорем Смілянським (генеральним директором Укрпошти) ця тема в діалозі. Я гадаю, що в цього SPO є великі шанси, тому що у людей точно є апетит до інвестування. Укрпошта — зрозумілий сервіс, ідея Ігоря — не просто конкурувати з Новою поштою, а зробити український Amazon: буде розрахункова частина, буде сервіс доставки, модернізований ІТ — тобто буде зрозуміла бізнес-модель, в яку можна вкладатися», — пояснює очільник НКЦПФР.

Ідея провести так звані «народні» IPO державних компаній — не нова. Ще у 2021 році Нацкомісія почала просувати її та консультувалася з учасниками ринку. Але початок повномасштабної війни зробив тоді цей проєкт неактуальним.

«Ідея розміщення акцій державних компаній на українській фондовій біржі є надзвичайно амбітною, однак водночас — стратегічно правильною. Повноцінна повоєнна відбудова економіки та формування суспільства достатку неможливі без ефективного фондового ринку. Це інструмент не лише залучення інвестицій, але й побудови прозорої корпоративної культури та відповідальності», — переконаний фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Спершу гарантії — потім інвестиції

Опитані «Мінфіном» експерти бачать перспективи розміщення акції вітчизняних держкомпаній, але перед тим має бути виконано декілька умов. Зокрема, за словами керівника розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергія Гончаренка, насамперед необхідна процедура прозорої приватизації та реформа корпоративного управління.

Також, за його словами, потрібні:

• зростання економіки, яке можливе після завершення бойових дій;
• міжнародна підтримка — західні фонди та інституційні інвестори можуть бути зацікавлені в стратегічних компаніях, наприклад, Нафтогаз, Укрзалізниця, Енергоатом;
• відновлення довіри — якщо Україна зможе забезпечити верховенство права та захист інвестицій, інвестори будуть охочіше купувати акції.

Інвестиційний експерт Євген Пилипець вважає, що розміщення акцій на біржі може стати інструментом для залучення інвестицій, покращення корпоративного управління та підвищення прозорості діяльності підприємств. Проте існують значні виклики, пов’язані з поточним станом фондового ринку України та специфікою державних компаній. Також потрібно зважати на недостатню кількість грошей на руках у масового інвестора.

«Українські інвестори можуть бути зацікавлені в акціях державних компаній, особливо, якщо вони бачать потенціал для зростання вартості активів. Однак їхня купівельна спроможність обмежена, а високі ризики можуть стримувати ентузіазм.

Іноземні інвестори з країн ЄС, США чи Азії також можуть розглядати українські активи, як можливість для диверсифікації портфеля. Фундаментальним чинником, який впливає на залучення інвесторів, є політична стабільність. Крім цього, компанії повинні гарантувати правовий захист прав власності, досягти прозорості у веденні бізнесу та відповідати міжнародним стандартам звітності", — наголошує Євген Пилипець.

Грошей немає, а ризиків достатньо

Деякі експерти скептичніші щодо виведення акцій українських компаній на біржу.

«За поточного стану розвитку українського фондового ринку таке розміщення зовсім нецікаве, адже незрозуміло, хто буде покупцями акцій. Фондів немає, пенсійних фондів немає. Можливо, це будуть закордонні інвестори, або це будуть консорціуми інвесторів, які орієнтуватимуться на купівлю цього активу. Але в такій ситуації це не будуть вільноконвертовані акції, які активно використовуватимуть фізичні особи», — переконаний фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Скептично до ідеї IPO чи SPO державних компаній ставиться і президент інвестиційної компанії Універ Тарас Козак. «У державних компаній немає надійного корпоративного управління. В деяких компаній воно вибудовується, в Укрпошті трохи краще, але загалом суттєво відрзняється від того, що ми бачимо на Заході» — зазначає він.

Крім цього, звертає увагу Тарас Козак, державні компанії мають спеціальні завдання. Наприклад, для Укрпошти — це бути доступними в кожному селі. Таке «соціальне навантаження» робить компанії менш привабливими для інвесторів, але й відмовитись від нього неможливо.

Має сумніви щодо перспективи «народного IPO» і засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан: навряд чи хтось захоче партнерства з державою в країні, де немає поваги до прав власності та не існує жодного механізму захисту прав міноритарних акціонерів.

Скільки коштують українські компанії

Вартість компаній на фондовому ринку визначає сукупність безлічі чинників. Це і фінансова ситуація компанії (дохід, прибуток, вартість активів, закредитованість тощо), і потенціал зміни цих показників у майбутньому.

Також важливе значення мають перспектива ринку, на якому працює компанія, загальна економічна і правова ситуація в країні і загальні світові тренди. Плюс, варто враховувати психологію торговців, через яку математичний аналіз дає збій, і деякі акції після IPO можуть різко злетіти чи обвалитися.

Водночас, виходячи з базових показників, можна розрахувати орієнтовну вартість компанії. Наприклад, як пояснив «Мінфіну» Євген Пилипець, капіталізацію Укрпошти можна визначити методом оцінки активів. Тобто вартість компанії відповідає власному капіталу, який розраховується за формулою: загальні активи мінус загальні зобов’язання.

На кінець минулого року активи поштового оператора становили 15 млрд грн, а зобов’язання — 5 млрд грн. Виходячи з цього, капіталізація Укрпошти становить 10 млрд грн.

Так само, зазначає Пилипець, ми можемо визначити орієнтовну вартість Укрзалізниці. Оскільки дані за 2024 рік ще не публікувались, можна скористатися показниками 2023 року. Тоді активи компанії складали близько 250 млрд грн, а зобов’язання — приблизно 100 млрд грн. Відповідно, капіталізація — 150 млрд грн.

Читайте також: Чи може НБУ припинити «спалювати» резерви: можливі варіанти та їх наслідки

А ось для Приватбанку експерт пропонує використати метод порівняння з аналогами, виходячи з прибутку компанії. Як відзначає Пилипець, на фондовому ринку Польщі середній показник P/E (співвідношення капіталізації до прибутку) для банківського сектору коливається в межах 10−12.

Прибуток Привату за минулий рік становив 40,1 млрд грн. Для оцінки держбанку візьмемо коефіцієнт Р/Е 10. Відповідно до нього, потенційна капіталізація фінустанови становитиме 401 млрд грн.

Хто готовий вкласти власні гроші

Частина фахівців, із якими поспілкувався «Мінфін», впевнено заявили, що не інвестуватимуть в українські державні компанії. «У світі існують тисячі компаній, де співвідношення ризик/дохід набагато краще», — пояснив Іван Компан.

Більшість же заявляють, що будуть готові придивитись до таких компаній, але все залежатиме від того, за якою оцінкою торгуватимуться акції та якою буде їхня динаміка.

«Мені може бути цікаво інвестувати, якщо динаміка випереджатиме наявні інструменти. Але є велике питання, чи зростатимуть ці акції в такому ж ритмі, як зростають акції Apple, українських компаній на Варшавській біржі, чи порівнюючи з дохідністю ОВДП», — відзначає Андрій Шевчишин.

Незначну частину свого портфелю, до 10%, готовий виділити під акції українських компаній Сергій Гончаренко. За умов прозорої приватизації та міжнародного лістингу йому міг би бути цікавий Приватбанк. «Він прибутковий і може бути оцінений нижче ринкових закордонних стандартів, що дає потенціал зростання», — говорить експерт. Також, за його словами, він готовий вкласти кошти в Укрпошту, якщо держава реформує її в ефективний бізнес до проведення ІРО.

Читайте також: Як заробити на зростанні азійського ринку: 3 стратегії інвестування

Важливо також, із якою метою держава виводитиме компанії — заробити чи дати поштовх ринку. Саме від цього залежатиме оцінка підприємств. «Якщо для держави головна мета — зібрати з інвесторів гроші для поповнення держбюджету, підсумковий результат буде плачевним» — вважає керуючий партнер Hugs Fund Ерік Найман.

На думку Наймана, інтерес до акцій може бути високим, якщо ціна розміщення залишить простір для зростання їх ціни на 20−30% річних протягом наступних 5 років. Інакше, вважає фахівець, інвесторам буде вигідніше купувати ОВДП.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка