Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку готує масштабні ініціативи, які мають пожвавити український фондовий ринок. На які саме зміни можна очікувати, та в чому від них вигода для держави, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна розповів голова НКЦПФР Руслан Магомедов. «Мінфін» вибрав головне.
Укрпошта та держбанки — хто може розмістити акції на вітчизняному ринку

Про масштабні IPO на українських біржах
Потрібно, щоб на ринку з'явилось щось, окрім ОВДП. Особисто я ставлю собі KPI, щоб до кінця моєї каденції (23 лютого 2027 року) в нас з'явилося хоча б п’ять знаних на всю країну, а може й ширше, емітентів.
Найімовірніше, це може бути навіть не IPO, а SPO (вторинне публічне розміщення). Треба взяти когось, чиєму бізнесу вже довіряє широкий загал. Це може бути не лише приватний бізнес. Я зараз, наприклад, кажу про Укрпошту. У нас із Ігорем Смілянським (генеральним директором Укрпошти) ця тема в діалозі. Я гадаю, що в цього SPO є великі шанси, тому що у людей точно є апетит до інвестування. У нас також є третій рівень пенсійного забезпечення, і фондам треба кудись вкладати, окрім ОВДП і банківських депозитів.
Укрпошта — зрозумілий сервіс, ідея Ігоря — не просто конкурувати з Новою поштою, а зробити український Amazon: буде розрахункова частина, буде сервіс доставки, модернізований ІТ — тобто буде зрозуміла бізнес-модель, в яку можна вкладатися.
Я хочу переробити механізми, щоб випуски були простішими. Це такий еволюційний етап. Колись в нас була купа акцій, облігацій, бо було легко випускати, і випускали все, що можна. Мої попередники зачистили, закрутили ці гайки. Наше завдання тепер — відкрутити цей кран і поставити фільтр, щоб текла чиста вода, а той бруд, заради якого закручували ці гайки, залишився. Щоб сумлінні емітенти з'являлись, і їм було зрозуміло, що зробити: три-чотири простих кроки і в тебе за два місяці публічний випуск. Як результат, я хочу через недовгий час отримати щонайменше п'ять випусків IPO або SPO.
Укрпошта, держбанки, можливо, Укрзалізниця. Ніхто ж не каже, що держава має віддати все, ні, мова про міноритарний пакет. Це якраз додає надійності, що держава керує, вона не кине напризволяще. Я певен, що якщо Смілянський зробить своє SPO — його куплять. Тоді прибіжить хтось інший з корпоративного бізнесу, і теж захоче випустити. Це так працює.
Про створення інвестиційних рахунків
Яка ситуація зараз. Вочевидь, у людей є гроші, але є лише два напрямки, в які можна проінвестувати з нульовою ставкою оподаткування: перший — це ОВДП, другий — це нерухомість.
Наша ідея — запропонувати механізм для залучення довгих грошей в економіку України. Є законопроєкт № 8111 про індивідуальні інвестиційні рахунки. Якщо ми його впровадимо, то люди будуть класти гроші на інвестиційні рахунки, які будуть вести інвестиційні фірми, і з цих рахунків інвестувати в акції, корпоративні облігації — жорсткий перелік інструментів, які для держави цікаві. За рахунок цих інструментів можна було б витягнути гроші з гаманців чи з-під подушок людей в реальний сектор економіки. Для держави це розширення бази оподаткування, тому що гроші потраплять до реального сектору, бізнеси почнуть працювати, почнуть робочі місця створюватися, почнуть сплачуватися додаткові податки. Тож наша мета найближчим часом — зайняти активнішу позицію щодо цього та почати просувати законопроєкт.
Читайте також: Долар або євро: як зараз українцям вибрати валюту заощаджень
Про доступ до світового ринку
До війни була можливість вкладати в іноземні цінні папери через субброкера- номінального отримувача, подібні сервіси запускали колишній Альфа-Банк (тепер державний Сенс Банк), mono. Але зараз та навіть після кінця війни навіщо інвестувати українські гроші в іноземну економіку?
Навпаки, ми навіть створили сайт «Внесок», щоб діаспора та інші люди, які хочуть допомогти не просто донатом, а інвестицією в нашу країну ззовні, знали, як це зробити, наприклад, купити ОВДП.
Люди шукають можливість зберегти купівельну спроможність своїх активів. Я, як патріот і як голова Комісії, хочу створити інструменти, які всередині країни дозволятимуть хеджувати свої валютні ризики, і тоді, можливо, і попит на валюту буде не таким великим.
Ті самі казначейські зобов’язання США — їх же можна купити в Україні. І при цьому ви даєте робочі місця вітчизняним інвесткомпаніям, даєте роботу для нашого депозитарію, облікової системи, для їх розвитку. А якщо ви просто вивозите гроші за кордон і там купуєте ці самі казначейські зобов’язання, ви витрачаєте все це повністю там. Тому я хочу дати максимум можливостей з інструментами з усього світу, але таким чином, щоб кожна можлива копійка, яка може піти на розвиток нашої інфраструктури, нашої держави, залишалася у нас.
Академія Мінфін: Інвестиційний трамплін
Вже за 14 днів ви дізнаєтесь, як ефективно управляти особистими фінансами, почати інвестувати та сформувати стійкі фінансові звички для безперервного нарощування вашого капіталу.
Коментарі - 6
Наша ідея — запропонувати механізм для залучення довгих грошей в економіку України. Є законопроєкт № 8111 про індивідуальні інвестиційні рахунки. Якщо ми його впровадимо, то люди будуть класти гроші на інвестиційні рахунки, які будуть вести інвестиційні фірми, і з цих рахунків інвестувати в акції, корпоративні облігації — жорсткий перелік інструментів, які для держави цікаві. За рахунок цих інструментів можна було б витягнути гроші з гаманців чи з-під подушок людей в реальний сектор економіки. Для держави це розширення бази оподаткування, тому що гроші потраплять до реального сектору, бізнеси почнуть працювати, почнуть робочі місця створюватися, почнуть сплачуватися додаткові податки. Тож наша мета найближчим часом — зайняти активнішу позицію щодо цього та почати просувати законопроєкт.»
Ем, та ні, є IBKR і акції фондового ринку США, є фондовий ринок ЄС, а там і фьючі і опціони на все що треба, є драг.метали, є крипта, є венчурні інвестиції, варіантів багато, це тільки наші аля улю казнокради думають, що люди або купують готівкову валюту, або депозит, або овдп, або нерухомість, а про умовні REIT фонди в тому ж IBKR вони не кумекають))
Тобто громадяни йдуть на зустріч державі, інвестують в неї, всюди це позиціонується, як для ЗСУ ітп. а на виході їх жарить фінмон))).
При тому громадянину підтвердити свої доходи, окрім Ок-5, ОК-7, механізмів немає. Навіть договори продажу не являються первинним походженням коштів ітп.
В сухому залишку, інвестуючи в ті акції, замість дякую, ви отримаєте купу проблем з декларуванням в ДФС і Фінмон.
З останнього :
1. НБУ не вважає доходи від депозитів, погашення ОВДП як доходи.
2. НБУ не приймає разницю курсу, валютообмін, як доходи. Тобто ви під час накопичення на квартиру, скажімо, купували долар по 8/12/27, а зараз продаєте по 42, то фінмон затребує пояснити всю суму. Довідки купівлі/продажу валюти не приймаються. навіть, якщо вони у вас є.